Британці зайшли ще один Стоунхендж за 5 км від попереднього

Археологи вважають, що вони відкрили давнішу й значно простішу версію Стоунхенджу приблизно за 5 км від цього доісторичного пам'ятника.

Від старішої споруди залишилися лише дві ями в землі, але дослідники кажуть, що в них стояли дерев'яні стовпи, які вирівнювалися з положенням Сонця під час літнього та зимового сонцестояння — найдовшого й найкоротшого днів року — так само як це відбувається в Стоунхенджі.

Цей об'єкт був створений приблизно у 3 000 році до н. е. і передує Стоунхенджу на 500 років, кажуть дослідники.

На місці також знайшли артефакти, зокрема кераміку, крем'яні знаряддя та кістки тварин, що свідчить: люди доісторичної доби проводили там зібрання.

Філ Гардінг із Wessex Archaeology, який керував розкопками, сказав, що це одна з найкращих знахідок за всю його довгу кар'єру.

"Дві ями від стовпів розповідають мені набагато більше про людей, які жили 5000 років тому", — сказав він.

"Це показує мені всю громаду, показує, як вони мислили, як поводилися, як вшановували небесні світила".

Величезні камені в Стоунхенджі розташовані з високою точністю так, щоб вирівнюватися із Сонцем.

Якщо стояти в центрі кола на світанку під час літнього сонцестояння, можна побачити, як Сонце сходить над каменем, який називають Heel Stone, на північний схід від кола.

Під час зимового сонцестояння, якщо стояти в центрі кола, можна побачити, як Сонце заходить над жертовним каменем на південний захід від цього місця.

Структуру, яку відкрили в селі Булфорд, становила значно простіша споруда з двох дерев'яних стовпів, які з часом згнили.

Їх розташували на відстані 120 м один від одного, а висоту оцінюють приблизно від 2 до 4 метрів.

Коли Гардінг розкопав ці загадкові ями, він помітив, що вони, ймовірно, вирівнюються за Сонцем — так само як і Стоунхендж, розташований за кілька кілометрів звідти.

"Я взяв олівець і лінійку, з'єднав їх, і побачив, що вони ніби вказують у загальному напрямку сходу Сонця під час літнього сонцестояння", — сказав він.

Сліди давнішої споруди знайшли десять років тому в Булфорді, коли розчищали ділянку під нове житло для військових.

Лише тепер дослідники провели детальний аналіз, який передбачав "повернення небесного годинника назад".

"Небо — положення Сонця, Місяця, планет і зірок — дуже повільно змінюється протягом століть. Ми майже не помічаємо цього за своє життя", — сказав доктор Фабіо Сілва, археоастроном із Університету Борнмута та Skyscape Academy.

"Тож нам фактично потрібно відтворити небо — яким воно виглядало рівно 5000 років тому, де саме сходило Сонце і коли воно сходило в тих місцях. Якщо врахувати ширину стовпів… то вирівнювання виходить абсолютно точним. Воно точно відповідає сходу Сонця під час літнього сонцестояння і заходу Сонця під час зимового сонцестояння".

Ями, в яких стояли ці стовпи, не стали єдиним відкриттям під час розкопок: навколо них виявили десятки інших ям з артефактами, що належали доісторичним мешканцям села Булфорд.

Ці знахідки допомогли визначити вік пам'ятки. Команда скористалася радіовуглецевим датуванням, яке відстежує зміни особливої форми вуглецю з часом, щоб встановити, що споруді 5000 років.

Серед артефактів знайшли оленячий ріг, який використовували для копання, інші різьблені кістки тварин, а також тонко декоровані фрагменти кераміки.

Археологи також виявили крем'яні знаряддя, зокрема рідкісний неолітичний ніж, якому надали округлої, дископодібної форми.

"Гадаю, це була наша головна знахідка", — сказав Гардінг із Wessex Archaeology.

"Особливість цього предмета — в майстерності виконання. Це справжня робота високого ремесла".

Він додав, що ніж стояв вертикально, ніби його навмисно обережно встановили, і припустив, що він міг мати символічне значення.

"Можливо, цей дископодібний вигляд якимось чином відсилає до Сонця — хто знає?" — сказав він.

Пам'ятка в Булфорді належить до того самого часу, що й найраніший етап діяльності в Стоунхенджі, коли люди спорудили перші земляні укріплення за пів тисячоліття до встановлення каменів.

"Відкриття в Булфорді наводить на думку, що люди, які будували перші етапи Стоунхенджу, могли жити саме там або принаймні збиралися там сезонно, щоб працювати над будівництвом Стоунхенджу", — сказала докторка Дженніфер Векслер, кураторка історії в English Heritage.

Але чому ці доісторичні люди так захоплювалися Сонцем?

"Люди, які будували Стоунхендж і жили в Булфорді, були ранніми землеробами, і їхнє життя тісно залежало від змін пір року та від того, як Сонце виконувало свою роль", — пояснила Векслер.

Сьогодні літнє сонцестояння в Стоунхенджі приваблює найбільше відвідувачів: тисячі людей приходять туди, щоб побачити схід Сонця біля пам'ятки.

Але, за словами Векслер, 5000 років тому для давніх громад більше значило зимове сонцестояння — найкоротший день року.

"Зима могла бути особливо важливою, адже це пора року, коли світло буквально згасає, і, можливо, потрібно було щось зробити, щоб закликати його повернення або відзначити це".