Geely: "китайський восьминіг", що купує найбільших автовиробників

Китайський автовиробник Geely (на північнокитайській мові ця назва означає "щасливчик") оголосив про купівлю акцій німецької компанії Daimler AG, якій належить всесвітньовідомий бренд Mercedes-Benz, на суму 9 млрд доларів.

І це не перший вихід компанії на світовий автомобільний ринок.

Компанія зараз контролює низку інших великих автовиробників по всьому світу, зокрема шведський Volvo та британський спортивний автомобільний бренд Lotus.

Знаєте знамениті лондонські таксі "блек-кеби"? Їхнього виробника - Лондонську компанію таксі - у 2013 році врятував від зникнення також Geely.

Але яким чином ця компанія досягла такого успіху в той час, коли китайський уряд перешкоджає зовнішнім інвестиціям?

Вихід на світову арену

Geely розпочав активно купувати компанії у 2010 році.

На чолі цього процесу став Лі Шуфу, чиє ім'я на Заході, мабуть, і не чули. Син рисових фермерів сьогодні володіє статками у 16,5 мільярдів доларів і, згідно з рейтингом журналу Forbes, посідає десяте місце серед найбагатших людей у Китаї.

Він створив компанію Geely Holding Group у провінції Чжецзян у 1986 році, однак спочатку збирався займатися холодильниками, а не автомобілями. Економіка розвивалась завдяки реформам, запровадженим китайським урядом у 1979 році, і пан Шуфу зробив ставку на збільшення попиту на побутові електроприлади.

Він розпочав свою справу на гроші, позичені у батьків, і до 1994 року вже займався продажем мотициклів і моторолерів - які на той час почали виборювати популярність у велосипедів.

За три роки увагу пана Шуфу привернула автомобільна промисловість Китаю, яка на той час перебувала не в найкращому стані. І вже за рік на вулиці виїхав його перший легковий автомобіль Haoqing.

Вперед і вгору

Деякі експерти вважають Geely першим приватним автовиробником у Китаї, оскільки уряд не мав стосунку до бізнесу пана Шуфу, за винятком хіба що того, що на початку своєї підприємницької діяльності він викупив збиткову фабрику, яка належала державному підприємству.

У 2003 році Geely почала експортувати автомобілі, і незабаром компанія вийшла на Гонконзьку фондову біржу.

У серпні минулого року фірма зареєструвала рекордний обсяг продажів у Китаї, що є найбільшим автомобільним ринком у світі, і досягла найвищої вартості: 22 млрд доларів, тобто більше половини ринкової капіталізації американського гіганта Ford (42,3 млрд дол. США).

Нещодавнє дослідження показує, що Geely посідає 13 місце за обсягом продажів у світі. 2017 року він продав більше 1,92 млн одиниць, і наразі є найбільшим китайським продавцем.

Але навіщо Geely продовжує простягати свої щупальця? Спостерігачі вважають, що, окрім можливостей інвестування, китайська компанія прагне запозичити технологічні та бізнесові знання у своїх європейських колег.

Електричний шлях

Потужний натяк на плани пана Шуфу містився у заяві Geely, де йшлося про знання і досвід Mercedes-Benz у технологіях виробництва електричних транспортних засобів.

Загрозливий стан забруднення атмосфери у Китаї призвів до того, що уряд видав жорсткі закони щодо викидів транспортних засобів: до 2020 року автовиробникам, що працюють у Китаї, доведеться переконатися, що електромобілі становлять принаймні 5% від їхніх продажів.

Ще один цікавий момент в інвестиційному русі компанії Geely полягає в тому, що відбувається він у той час, коли Пекін обмежує ентузіазм китайських компаній щодо здійснення зовнішніх операцій.

Протягом останніх трьох місяців автовиробник витратив понад 10 мільярдів доларів на операції злиття та поглинання, і це спричинило чутки, що він діє у партнерстві з урядом.

Консалтингова компанія Bernstein Research у Гонконзі випустила комюніке, у якому заявила, що, ймовірно, Geely діє з благословення Пекіна.

У інтерв'ю китайському телебаченню мільярдер не надто намагався спростувати такі закиди:

"Що стосується цієї конкретної інвестиції, наша мета полягає у підтримці китайської автопромисловості за рахунок зростання Geely, щоб служити нашим національним стратегіям".

Водночас Шуфу заперечує, що кошти, витрачені на угоду з Daimler, надійшли з Китаю. Проте, можливо, могли бути використані китайські гроші, що зберігалися за кордоном.

Важливо також зазначити, що Шуфу відіграє активну політичну роль у Китаї та є постійним делегатом на Народній політичній консультативній конференції Китаю, що є значною мірою церемоніальним політико-дорадчим органом.

Ані назва Geely, ані прізвище Шуфу можуть поки що бути не надто відомими на Заході, але віднині за ними, безсумнівно, стежитимуть не лише аналітики автомобільної галузі.