Чому в Луганську заробляти гривні престижно

Окремою групою в переліку умовно престижних професій в "ЛНР" стоять не військові чини чи міністри, не бізнес різних формацій, а робота на українського роботодавця.

Зважте: така зайнятість гарантує оплату праці в гривні - найкращій з валют за мірками "республіки", українську банківську картку, завдяки якій можна робити покупки в інтернеті, оплачувати квитки і грати на курсі гривні до рубля, вигідно продаючи українську валюту.

Нюансів такої зайнятості безліч. Часто будь-яка така робота - без офіційного працевлаштування та податкових відрахувань.

Робота, про яку говорять пошепки

Втім, влаштуватися копірайтером, фрілансером, співробітником шлюбного агентства або лікарем в інтернет-агентство досить складно.

Відкритих вакансій найчастіше немає, і таку роботу передають по ланцюжку перевіреним людям.

У сім'ї моїх знайомих і чоловік, і дружина працюють на українське шлюбне агентство. Кажуть, їм просто пощастило знайти таку роботу - зручний графік, оплата в гривні, нескладні обов'язки.

Про можливість влаштуватися на таку ж "хлібну" роботу говорять не охоче: мовляв, запитаємо, але навряд чи. З певного часу про будь-яку роботу на Україну взагалі говорять виключно пошепки і лише з обраними.

Будь-яку взаємодію з Україною тут можуть прирівняти до диверсійної діяльності, що карається 20-ма роками позбавлення волі з конфіскацією майна. А за будь-який перетин лінії розмежування можуть інкримінувати вербування українськими спецслужбами.

Нюанси

Проблеми роботи на Україну переважно можуть бути у тих, хто має офіційну роботу в "республіці".

Коли я запитала знайомого, чи можу попрацювати там, де працює його донька (копірайтинг), він шепнув мені: "Добре подумай. Якщо хочеш робити кар'єру тут, і взагалі, якщо плануєш жити тут, займатися тобі цим я не раджу" .

І побачивши моє здивування, знайомий пояснив: "Моя дочка не буде тут жити, їй все одно. А тобі я просто не раджу". А здавалося б усього лише - політично нейтральна діяльність.

Насправді така ось робота на Україну далеко не завжди підпільна і нелегальна. Співробітники організації Червоного Хреста в "ЛНР" отримують заробітну плату в гривні через українські банки.

Та можна навіть не ходити далеко, достатньо зайти в будь-який місцевий комерційний центр, щоб побачити, яка кількість людей молодого та середнього віку знімають гроші з українських банківських карток.

Що думають роботодавці

Хороше запитання - чи знає роботодавець, кого він приймає на роботу. Якщо мова йде про послуги перекладача або автора студентських робіт, навряд чи для такого напівпідпільного бізнесу важливо, звідки автор.

Критеріїв працевлаштування кілька - наявність картки, куди переводити зарплату, і своєчасно виконана робота.

У 2015 мені випала нагода потрапити в проєкт, що реалізовується міжнародною організацією в зоні АТО.

Для навчання я виїхала в Слов'янськ. Найбільшим потрясінням для мене було те, що ніхто не цікавився тим, звідки я. З нами провели навчання, ми підписали документи і на цьому все закінчилося.

Найпопулярніша робота

Ким найчастіше працюють мої колеги і знайомі, які отримують заробітну плату в гривні? Це копірайтинг, переклади, бізнес, посилки, написання наукових робіт, дизайн, програмування, робота в шлюбних агентствах.

У знайомій сім'ї жінка звільнилася з лікарні, де мала півтори ставки лікаря-педіатра, щоб працювати лікарем-консультантом в українському інтернет-центрі.

З її слів, зарплата лікаря у 10 тисяч рублів (приблизно 3,8 тис. грн) не відповідала її зайнятості шість днів на тиждень, і це було велике моральне й фізичне навантаження для неї. Перейшовши у сферу медичних інтернет-послуг вона отримала зручний графік і можливість планувати свою діяльність. Тут вона отримує 200 гривень за одну консультацію - 20% складає комісія.

Робота, якої стає менше

Однак, останні шість років негативно позначилися на віддаленій роботі на українського роботодавця. Сюди можна віднести і проблеми з виїздом, і труднощі з отриманням банківських карток, і складність пошуку такої роботи, і, банально, проблемний телефонний зв'язок з потенційним роботодавцем.

У багатьох в "ЛНР" є тільки місцевий дешевий оператор "Лугаком", який не передбачає телефонного зв'язку з українськими операторами.

Тобто навіть щоб зателефонувати українським операторам зв'язку, є багато обмежень і складнощів.

Те ж саме і з заробітною платою. Український роботодавець готовий переказувати гроші на українські банківські картки, але мають їх далеко не всі, тому що картки мають термін придатності, а для поновлення їх потрібно виїжджати на територію законної України.

Інше питання - переведення в готівку української валюти. В "республіці" всі операції зі зняття грошей з карток українських банків коштують 3%-5% за операцію.

Окрім того, дуже часто можна почути історії про те, що чийсь родич перші рік-два ще працював на колишнього українського роботодавця, перебуваючи в "республіці", але виникли труднощі виїзду, і така робота завершилася.

У більшості випадків ті, хто дізнаються про дистанційну роботу знайомих, заздрісно присвистують. І завжди самі робітники про свою роботу говорять дуже неохоче, бо розуміють всю делікатність свого становища.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!