Росія намагається зупинити український наступ резервами. Що відбувається на фронті

Російська армія залучає до боїв дедалі більше резервів, намагаючись зупинити просування українських військ на південному та бахмутському напрямках.

Російське командування стверджує, що ЗСУ не досягли жодної з поставлених цілей; розчарування повільними темпами українського наступу відчувається й у статтях західних ЗМІ.

Водночас у кожному щоденному повідомленні російських "воєнкорів" можна побачити рядки: "противнику вдалося просунутися", "противник зайняв частину стратегічних висот", "противник мав деякий успіх".

Детальніше про ситуацію на фронтах війни Росії в Україні - в огляді ВВС.

Південний напрямок

Це найдовша смуга російсько-українського фронту, вона тягнеться від Кінбурнської коси в Херсонській області (причому її край належить вже до Миколаївської) до Донецької. Найбільш жорстокі бої йдуть на сухопутній ділянці - у Запорізькій та частині Донецької областей.

Українська армія має на меті прорвати укріплену оборону і вийти до Азовського моря на одному або декількох напрямках - на Мелітополь, Бердянськ чи Маріуполь. У разі успіху сухопутний коридор у Крим буде перерізаний, а російське угруповання на півдні Херсонської області та в Криму опиниться у складному становищі.

До наступу довго готувалися обидві сторони: Україна збирала "кулак" і завдавала ударів, що відвертають увагу, а Росія окопувалася, будувала оборонні споруди та мінувала територію.

З обох боків чекали на розвиток подій. Одні сподівалися побачити швидкий прорив російської оборони та колони української бронетехніки, що прямує до Азова. Інші розраховували, що українські частини будуть швидко розбиті під час оборонних боїв, а потім Росія кинеться у контрнаступ. Але події почали розвиватися за іншим сценарієм.

ЗСУ пішли в атаку невеликими силами, роблячи ставку на повільний злам першої, найскладнішої смуги оборони, а також виявлення та знищення російської техніки та військових об'єктів у найближчому тилу.

Нині на півдні України складається така ситуація: українські війська поступово прогризають перші оборонні рубежі за чотирма напрямками - на Василівку, Токмак, Пологи, Старомлинівку. На низці ділянок вони вже близько підійшли до другої лінії російської оборони.

Ця лінія вважається головною, саме на ній можуть відбутися найзапекліші битви, саме там долучаться основні сили, і саме там невдача однієї зі сторін може обернутися для неї важкою поразкою.

Російське командування намагається не допустити виходу ЗСУ на другу лінію чи хоча б виграти час. І тому воно вводить до бою великі резерви. Британська розвідка звертала увагу на те, що у Запорізькій області займає оборону 58-а загальновійськова армія, що базується на Кавказі, а в районі Старомлинівки Донецької області – частини 5-ї армії та морська піхота з Приморського краю.

Але річ не лише в тім, що в Україні воюють частини з усієї Росії. Введення резервних підрозділів до зони боїв у першій смузі оборони повним ходом йде й на оперативно-тактичному рівні - туди вже перекинули частини з Херсонської області та підрозділи, які раніше займали рубежі у другій та третій лініях.

"У Південній операційній зоні противником задіяні 58-а, 49-а загальновійськові армії, 22-й армійський корпус (зі складу Південного ВО), 5-а, 35-а, 36-а та 29-а загальновійськові армії та принаймні частина сил (військ) 68-го армійського корпусу (зі складу Східного ВО), - зазначає український військовий оглядач Костянтин Машовець. - Нагадаю, у всіх сухопутних військах РФ розгорнули лише 11 загальновійськових та 1 танкову армію. Тобто, по суті, противник зараз намагається утримати південні райони нашої країни, окуповані ним, половиною всіх своїх сухопутних військ. І все одно це дається йому насилу".

Додаткову загрозу для росіян створює можливість висадки українського десанту на лівий берег Дніпра з наступним відкриттям на півдні другого фронту. ЗСУ вже займають невеликий плацдарм у районі Антонівського мосту, і повністю вибити їх звідти не вдається.

Російські джерела повідомляють про активізацію української розвідки на різних ділянках берегової лінії Дніпра.

"Активність [ЗСУ] зросла на вигині пересохлого Каховського водосховища на лінії Мар'янське – Золота Балка. В останні три-чотири місяці проходили підготовку з форсування водних перешкод сили 121 обр ТРО ЗСУ. Це може говорити про можливий удар із цього напряму для охоплення ЗАЕС із півдня", - пише провоєнний телеграм-канал "Рыбарь".

Бахмутський напрямок

Подібним чином розвивається ситуація під Бахмутом - містом, що має зараз більше символічне, ніж стратегічне значення (хоча у разі драматичного розвитку подій ця оцінка може різко змінитися). Російська армія і її головний таран - майбутні бунтівники з ПВК "Вагнер" - штурмували його з минулого року, кинувши туди добірні частини і ціною величезних втрат захопивши його майже весь.

З відходом вагнерівців із Бахмута у російського командування виник певний дефіцит кадрів на цій ділянці, а українські війська перехопили ініціативу. Тепер уже вони планомірно видавлюють російські частини з флангів Бахмута, явно маючи намір охопити місто з півночі і півдня. І хоча ситуація там поки що не виглядає для Росії загрозливою, просування ЗСУ відбувається. З півдня українські війська атакують Кліщіївку - важливий опорний пункт, що відкриває дорогу до траси Т0513 Бахмут-Горлівка.

"На бахмутському напрямі українські штурмові підрозділи взяли частину висот на північ від Кліщіївки. За решту йдуть запеклі бої, - повідомляє в п'ятницю російський телеграм-канал WarGonzo. - Якщо ЗСУ зможуть закріпитися, утримувати розташоване в низині село російським військам навряд чи вдасться. Та це й не матиме сенсу".

На південь від Бахмута йдуть бої, деталі ми поки що не можемо розкривати, заявив у четвер речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий. "Але судячи з того, як у ворожих пабліках у телеграмі йде нагнітання паніки, думаю, що для них буде дуже символічною назва Кліщіївка",- сказав він.

Бої йдуть і в самому місті, а також до півночі від нього, в районі Берхівського водосховища, де українські частини намагаються вибити супротивника з укріпрайонів у Парасковіївці та Червоній Горі.

"Збройні Сили РФ зробили вилазку на позиції ЗСУ на південно-західній околиці Бахмута. Не дуже успішно. У Берхівки запеклі зустрічні бої, в яких все  дещо досягли успіху українські підрозділи", — визнає WarGonzo.

Як і в Запоріжжі, російське командування підтягує до Бахмута резерви, намагаючись зупинити український тиск. Але стабілізувати фронт йому поки що не вдається.

Бої під Донецьком та напрямок Сватове-Куп'янськ

Масштабні зустрічні бої тривають і в передмісті Донецька — в районі Авдіївки на півночі від обласного центру і Мар'їнки на захід від нього.

Обидві сторони повідомляють про відбиття численних ворожих атак, а українська сторона — навіть про невелике просування в районі села Веселе на північ від Авдіївки (це підтверджують і дані геолокації).

Однак активізація боїв на цьому напрямі не виглядає стратегічною операцією, а більше схожа на прагнення скувати сили противника, не допустивши їх перекидання на найважливіший театр воєнних дій в Запоріжжі.

Щось схоже відбувається і на північному заході Луганської області - так званому Сватівському (за термінології української сторони) або Куп'янському (за термінології російської) напрямі.

Російські війська продовжують спроби наступу на Сіверське угруповання ЗСУ - неприємний для росіян виступ, що загрожує їм як у районі Кремінної, так і під Бахмутом. Бої на цій ділянці йдуть давно зі змінним, але малозначущим успіхом.

Ще одним напрямком російських атак стали невеликі села Нововодяне і Новоселівське, розташовані відповідно на південний захід і північний захід від Сватового. Їх нелегко знайти на карті, ще важче пояснити їхню значущість.

Проте активізація російських військ на цій ділянці вписується у військову логіку: у складній і незрозумілій ситуації ніхто не повинен не діяти.