Помер король Норвегії Гаральд V. Чим він запамʼятався

Помер король Норвегії Гаральд V, який понад тиждень перебував в лікарні, де проходив лікування від рідкісного захворювання крові, гемолітичної анемії.

Королівський палац в Осло повідомив, що він мирно пішов з життя о 06:35 за місцевим часом (07:35 за Києвом) у п'ятницю в Національній лікарні столиці Норвегії.

Напередодні члени королівської родини відвідали його, а люди приносили квіти до палацу.

Гаральд був першим королем Норвегії, який саме народився у країні за останні шість століть. На престолі його змінить син Гокон.

Після 35 років перебування на троні Гаральда V запам'ятають як популярного монарха і реформатора. Одна з його головних заслуг - модернізація монархії відповідно до часу і традицій, що змінилися. При цьому він залишався фігурою, яка об'єднувала націю, зокрема й у найважчі для Норвегії моменти.

Цього тижня королівський дім повідомив, що стан 89-річного монарха сильно погіршився.

Його дружина, королева Соня, та син, кронпринц Гокон, скасували всі королівські заходи й зібралися біля його ліжка в Університетській лікарні Осло разом з іншими членами королівської родини.

Король Гаральд, який перебував на престолі з 1991 року, був найстаршим главою держави в Європі.

53-річний кронпринц Гокон, спадкоємець норвезького престолу, під час відсутності батька виконував обов'язки регента. Тепер він має стати королем.

Останніми тижнями король Гаральд проходив лікування кортизоном від гемолітичної анемії - захворювання, яке призводить до зменшення кількості еритроцитів в організмі та викликає втому й задишку.

Король мав численні проблеми зі здоров'ям, через які був змушений скоротити обсяг своїх королівських обов'язків.

У 2024 році йому встановили кардіостимулятор після того, як він захворів під час відпочинку в Малайзії.

Для норвезької королівської родини 2026 рік уже став складним.

У червні кронпринцесі Метте-Маріт пересадили легеню після того, як у 2018 році їй діагностували рідкісну форму легеневого фіброзу.

Трансплантація відбулася через два дні після того, як її сина Маріуса Борга Гьойбю засудили до чотирьох років ув'язнення після визнання винним за двома пунктами обвинувачення у зґвалтуванні.

Він заперечував найсерйозніші обвинувачення та має намір оскаржити вирок.

Гьойбю, якому зараз 29 років, було чотири роки, коли його мати вийшла заміж за кронпринца Гокона, і сам він не є членом королівської родини.

Також раніше цього року були оприлюднені документи, які засвідчили часті контакти Метте-Маріт із покійним сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.

Пізніше вона перепросила перед королем і королевою Норвегії за свою трирічну дружбу з Епштейном та визнала "помилкове судження", додавши в інтерв'ю національному телебаченню, що хотіла б ніколи з ним не зустрічатися.

"Один із нас"

Оглядачі та журналісти, які висвітлювали події, пов'язані з життям королівської родини, зазначають, що Гаральд V був простим у спілкуванні чоловіком, якого люди дуже поважали й любили. Норвежці ставилися до нього як до "дідуся" нації та називали "народним королем".

За час його перебування на престолі норвезька монархія стала прозорішою у фінансових і медичних питаннях, багато було зроблено для забезпечення рівності у громадянських і соціальних правах, розповів BBC історик і королівський кореспондент телеканалу TV2 Оле-Йорген Шульсруд-Гансен.

Кореспондентка Nettavisen Тове Таалесен зазначає, що король Норвегії був дуже близький до народу, а жителі Норвегії називали його "одним із нас".

Король, який прагнув відкритості

Король Гаральд народився в резиденції Скаугум у норвезькій комуні Аскер 21 лютого 1937 року. Він став першим королем Норвегії з середини XIV століття, який народився на території своєї країни. Гаральд був троюрідним братом Єлизавети II.

Коли Гаральду було три роки, його батьки - кронпринц Улаф (майбутній король Улаф V) і кронпринцеса Марта Шведська - у 1940 році разом із дітьми виїхали до Вашингтона після вторгнення нацистської Німеччини в Норвегію.

У 1945 році родина повернулася до Норвегії. У 1955 році принц Гаральд розпочав навчання в університеті Осло та військовій академії, а в 1960 році продовжив навчання в Оксфорді.

У 1968 році принц Гаральд домігся дозволу одружитися з дівчиною незнатного походження - Сонею Гаральдсен, заявивши батькові, що не одружиться ні з ким іншим, якщо йому не дозволять одружитися з нею.

Цей вибір Гаральда дав можливість його дітям - принцесі Марті Луїзі та кронпринцу Гокону - також укласти шлюби з партнерами, які не належали до знатних родин, зазначає оглядачка журналу Se og Hør Керолайн Вагле.

"Він ніколи не боявся проявляти емоції, гумор чи вразливість, і це робило його образ дуже людяним", - сказала Вагле.

Принц Гаральд вступив на престол у 1991 році, після смерті свого батька - короля Улафа V.

За правління Гаральда V королівська родина стала більш відкритою для преси та громадськості Норвегії, що є заслугою короля, який працював над тим, щоб налагодити ефективнішу та відкритішу комунікацію із засобами масової інформації.

До 2012 року король Норвегії, згідно з Конституцією, був офіційним главою Церкви Норвегії. У 2012 році ухвалили поправки до основного закону країни, які передбачають, що король може бути лише неформальним главою Євангелічно-лютеранської церкви в Норвегії.

У липні 2011 року Гаральд зіткнувся, мабуть, із найбільшим випробуванням за весь час перебування на престолі. Тоді ультраправий неонацист Андерс Брейвік убив вісьмох людей в Осло, а потім вирушив до молодіжного табору на острові Утоя, де застрелив ще 69 людей, більшість із яких були підлітками.

Наступного дня король виступив із телевізійним зверненням, а кілька тижнів потому виголосив промову, висловивши співчуття жертвам та їхнім родинам - як батько, як дідусь і як король. Під час промови його голос тремтів, він робив паузи. Було очевидно, що він ледве стримував сльози.

"Я можу лише уявити глибину вашого болю. Як король цієї країни, я співчуваю кожному з вас", - сказав він.

Історик Оле-Йорген Шульсруд-Гансен зазначає, що цей момент, імовірно, був одним із найважливіших для норвезької монархії у XXI столітті. "Я думаю, що цей момент назавжди закарбувався в нашій пам'яті як уявлення про те, якою має бути монархія", - зазначив він.

У 2016 році король знову потрапив у заголовки новин, коли виголосив промову на підтримку релігійного, етнічного та сексуального різноманіття.

Він сказав, що норвежці - це не лише люди, які походять із Норвегії, а й ті, хто родом з "Афганістану, Пакистану та Польщі, зі Швеції, Сомалі та Сирії", що вони "вірять у Бога, Аллаха, Всесвіт", а хтось не вірить ні в кого, що серед них є "дівчата, які люблять дівчат" і "юнаки, які люблять юнаків", а також "дівчата та юнаки, які люблять одне одного".

Захисник природи та спортсмен

Король також був затятим спортсменом та захисником довкілля. Упродовж 20 років він обіймав посаду президента норвезького відділення Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

Король Гаральд захоплювався вітрильним спортом і досягав серйозних результатів, що дозволяло йому в 1960-х і на початку 1970-х брати участь у чемпіонатах світу та Олімпійських іграх. 1964 року принц Гаральд ніс прапор Норвегії на Олімпійських іграх у Токіо.

На відміну від свого батька Улафа V, який, ще будучи кронпринцем, 1928 року в Амстердамі завоював золоту олімпійську медаль у змаганнях з вітрильного спорту, Гаральд на Олімпійських іграх не займав місця вище 8-го. Однак він посідав призові місця на чемпіонатах світу та Європи.

У 2005 році у віці 68 років він брав участь у європейських змаганнях у Швеції та посів разом зі своєю командою перше місце. Ті змагання проходили лише через два місяці після того, як королю провели операцію на серці.