"Пробили панцир Путіна". Західні ЗМІ про дронову атаку на Москву

Українські удари дронами по Москві та російській нафтовій інфраструктурі природно стали однією з ключових тем західної преси. ЗМІ відзначають, що Україна все ефективніше переносить війну вглиб Росії, а Володимиру Путіну все складніше ізолюватися від цього факту.

Про це зокрема пише американська CNN у статті з красномовною назвою "Потужні вибухи в Москві руйнують захищений панцир Путіна".

Як вважають, президент Росії Володимир Путін ізолювався від реальності розвʼязаної ним війни в Україні.

"Але навіть найтовстіші шари ізоляції навколо очільника Кремля вже не можуть захистити його від звуку повторних вибухів усього за 10 кілометрів (від Кремля - ред.)", - пише автор аналітичної колонки в CNN.

Володимир Путін, який у четвер приймав лідерів Південно-Східної Азії на саміті в Казані, досі не прокоментував атаку на Москву.

Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков через день після атаки безпілотників заявив, що російська протиповітряна оборона спрацювала добре.

На думку автора колонки в CNN, відео росіян у соцмережах, розповідають дві історії.

Перша - про протиповітряну оборону столиці - яку пробивають дешеві, масово вироблені дрони, під ударами яких Україна колись опинилася сама, але тепер щоночі завдає ударів у відповідь по Росії.

Кришка нафтопереробного заводу зірвана повністю, в столиці палають пожежі, нафтовий дощ падає на її мешканців, можливі перебої з пальним - усе це в місті, яке Кремль довго й наполегливо намагався захистити від наслідків війни.

Друга історія, пише CNN, - про зростання невдоволення мешканців Москви та політичну нестабільність, яку це може спричинити.

Безперервне поширення відео в соцмережах, яке російська влада намагалася обмежити, показує, що захисні механізми та спроба керувати інформацією дали збій.

Відтоді як у травні 2023 року невеличкий дрон влучив у Кремль, небо над Москвою дедалі частіше порушують українські безпілотники. Вони навіть змусили значно скоротити нещодавній парад Перемоги в Москві.

"Низка приголомшливих відео, на яких українські дрони хвилями з'являються над полум'ям для повторних ударів, знаменує глобальний момент ясності - Кремль дійсно зазнає труднощів", - підсумовує CNN.

Атаки днем раніше є частиною ширшої української кампанії, спрямованої на підрив нафтової промисловості, доходи якої фінансують війну Росії.

Але, завдавши ударів з очевидною безкарністю на рівні московської кільцевої дороги, лише за 16 км від Кремля, Україна також надсилає сигнал звичайним росіянам, пише Reuters.

"Одне з найпоширеніших запитань, яке сьогодні вранці ставлять москвичі: "Що відбувається?" Я можу відповісти. Ваша країна розпочала агресивну війну проти нашої. Роками вона вбиває наших людей. Тепер, коли ви знаєте, що відбувається, запитайте Путіна, коли він планує це закінчити", - цитує агентство пост міністр закордонних справ України Андрія Сибіги у соцмережі X.

Київ заявляє, що його удари вглиб території Росії є доказом того, що він змінює хід війни. І це послання цього тижня Володимир Зеленський передав президенту США Дональду Трампу та іншим лідерам G7 на саміті у Франції.

Від реальності більше не сховатися

Протягом більш ніж чотирьох років війни політичні аналітики та соціологи казали, що багато росіян відгородилися від реальності війни, яку Кремль досі називає "спеціальною військовою операцією", та жили своїм життям, пише Reuters.

Хоча це не перші українські безпілотники, які зʼявилися над Москвою, до цього часу вони майже не порушували повсякденне життя російської столиці з 13 мільйонами мешканців.

Однак у четвер по всьому місту виникли серйозні перебої. Польоти були призупинені в усіх московських аеропортах, а рух на автомагістралі навколо міста поблизу нафтопереробного заводу зупинився. Аеропорт Шереметьєво, найбільший у Москві, евакуювали.

В онлайн-чатах москвичі скаржилися на відсутність попереджень, зазначаючи, що сирени не спрацьовували. А жителі передмість розповідали про "нафтовий дощ", після якого на автомобілях і підвіконнях залишилися плями й маслянисті сліди.

Дефіцит бензину, який зʼявився в Криму та понад 30 регіонах Росії, свідчить про ширший економічний вплив українських атак.

Росія, третій у світі виробник нафти та великий експортер нафти й пального, цього місяця змушена імпортувати пальне морем, повідомили Reuters джерела в галузі.

Влада Москви заявила, що ситуація з паливом у столиці та околицях є "нормальною", але федеральна антимонопольна служба попросила великого ритейлера пояснити, чому він підняв ціни на 19% за останній тиждень на найпопулярніший вид бензину.

Для Києва цінність цих атак частково є символічною. Зображення вогню та руйнувань у російській столиці швидко поширюються інтернетом, часто супроводжуючись глузливими коментарями на адресу Москви.

Наступний крок Кремля?

Проте чи змусять останні події Володимира Путіна змінити свою позицію щодо переговорів?

"Можливо, надто оптимістично вважати, що він обере дипломатію та згортання конфлікту, який, за даними західної розвідки, вже забрав життя пів мільйона його співвітчизників", - міркує автор статті в CNN.

Протягом десятиліть Путін створював образ незворушного, точного майстра політики.

Але масштаб катастрофи за межами стін Кремля та на лінії фронту, де українські удари щодня порушують російські лінії постачання та спричиняють дефіцит пального в окупованому Криму, безумовно, має впливати на його рішення.

Але це може геть не означати бажання врегулювання - можливо, навпаки.

"Це момент, коли Путін не може дозволити собі слабкості. Це його війна, і вона визначить його долю - як у наступні роки, так і в історії", - пише CNN.

Його проблеми на фронті відчутні, але він може переконати себе, що це просто черговий спад у ході війни і що незабаром Росія наздожене Україну в сфері дронів і покращить темпи захоплення територій.

Утім, найбільші ризики для Путіна зараз всередині країни.

Минулого тижня він був змушений визнати економічні збитки від українських ударів, погодитися, що території захоплюються не так швидко, як він хоче, і терпіти зростання невдоволення через відключення інтернету.

Усе це - фактично визнання реальності з боку Кремля, який у своїх воєнних зусиллях рідко визнавав щось менше, ніж повну перемогу.

Існує небагато очевидних практичних шляхів, через які Путін може ескалувати ситуацію, не погіршуючи власні проблеми.

Удари по східних країнах НАТО, як дехто попереджає, були б величезним ризиком, коли його армія не може перемогти значно слабшого сусіда.

Застосування тактичної ядерної зброї - давній прихований страх деяких аналітиків - загрожує гнівом США, Європи і, можливо, навіть Китаю, і дає мінімальну стратегічну вигоду.

Посилення ударів по Україні? Але Росія вже й так використовує проти України майже все, що має, а застосування страхітливої ракети "Орешник" обмежене її запасами.

26 років правління Путіна Росією до останнього часу характеризувалися вправним маневруванням, прагматизмом і значною геополітичною вагою.

"Проте наступний крок Москви, поки її горизонт огортає завіса диму, - знайти спосіб визнати свою слабкість і пристосуватися до неї, не демонструючи нічого, крім сили. Завдання майже неможливе - але в системі, яку Путін наполегливо створив у Росії, воно лежить тільки на ньому", - підсумовоє CNN.