Іран сипле погрозами на адресу України. Чого чекати далі

Війна в Україні та війна в Ірані поступово набирають все більше точок перетину, а географія обох воєн розширюється.

Іран звинувачує Україну в ударі по своєму судну в Каспійському морі. Україна заявляє, що цілить по маршрутах переміщення російської військової техніки, пов'язаної з Іраном, а президент Зеленський твердить, що Москва передала Тегерану супутникові дані для атак на об'єкти США на Близькому Сході.

З чого все почалося

У суботу, 25 липня, міністерство закордонних справ Ірану звинуватило Київ у нападі на, як там зазначили, торговельне судно в Каспійському морі. В результаті нападу, каже Іран, загинув один моряк, а ще один дістав поранення.

Того ж дня президент Зеленський повідомив у соцмережах, що Україна "досягла дуже потужних результатів завдяки ударам великої дальності в районі Каспійського моря — зокрема по суднах, що використовувалися для перевезення військових вантажів за участю Ірану".

Іранська влада назвала цей інцидент актом агресії та заявила про намір захищати свої національні інтереси й безпеку. Як повідомляють державні ЗМІ Ірану, до зовнішньополітичного відомства країни викликали дипломатичного представника України.

Агентство IRNA повідомило, що під час цієї зустрічі Іран наголосив: "Ісламська Республіка рішуче захищатиме свою безпеку й національні інтереси та не залишить без відповіді напади на життя й майно своїх громадян".

У цьому ж контексті колишній іранський депутат Незамеддін Мусаві заявив: "Відповідь на цей "феєрверк" у Каспійському морі має пролунати в Чорному морі".

У міністерстві закордонних справ Ірану також повідомили, що глава відомства Аббас Арагчі засудив удар по іранському судну під час телефонної розмови з високою представницею ЄС із питань зовнішньої політики Каєю Каллас і закликав до реакції з боку Ради Безпеки ООН, Європейського Союзу та міжнародної спільноти.

Розмова між Арагчі та Каллас відбулася лише через два дні після того, як Європейський Союз запровадив новий пакет санкцій проти Ірану за порушення прав людини.

Що каже Україна про удар по судну

Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив, що судно, яке стало ціллю української атаки в Каспійському морі, перевозило компоненти для безпілотників і ракет, призначені для Росії.

В інтерв'ю ізраїльському телеканалу N12 у неділю Корнійчук відкинув твердження Ірану про те, що судно перевозило цивільний вантаж, зазначивши, що Україна вважає такі перевезення законними військовими цілями.

Він додав, що це не перший випадок, коли Україна завдає ударів по військових вантажах, пов'язаних з Іраном.

"Ізраїль та Україна борються з одним і тим самим ворогом”, — заявив український посол в Ізраїлі, зауваживши, що ці дві країни перебувають "по різні боки однієї осі зла".

Зеленський: Росія допомагає Ірану на Близькому Сході

Крім того, у суботу президент Зеленський заявив, що Росія передає Ірану дані супутникового спостереження щодо Близького Сходу, аби той міг коригувати удари в регіоні.

"Я доручу розвідці передати партнерам наявну в нас інформацію про нову допомогу Росії іранському режиму. Від початку липня ми фіксуємо активну супутникову зйомку Росією території країн Затоки й розміщених на ній американських військових об'єктів. У подальшому такі знімки опиняються в Ірану”, - повідомив він.

За словами Зеленського, існує “чітка кореляція між російськими зйомками об'єктів та ударами іранських сил".

Він зазначає, що 19 й 20 липня в зону інтересу російських супутників потрапили чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті.

Наступного дня, в інтерв'ю британському мовнику Sky News Зеленський нагадав, що ще на початку повномасштабної війни проти України Іран передав Росії нову зброю у вигляді шахедів, а тепер планує надати Росії і свої балістичні ракети.

Президент України також вказав на дефіцит засобів ППО у світі через війну проти Ірану.

Водночас перед тим президент США Дональд Трамп заявив: лідери Китаю та Росії запевнили його, що не постачатимуть зброю Ірану.

"На мою думку, дві країни, про які часто говорять у зв'язку з їхньою роллю в Ірані, не причетні до цієї справи", – додав Трамп.

Водночас президент США попередив, що якщо Росія чи Китай зроблять такий крок, "це буде дуже погано для них" і "не в їхніх інтересах".

Таким чином оцінка ситуації з боку президента США та президента України розходяться, - і це напередодні можливої зустрічі двох лідерів у Вашингтоні, що, за повідомленнями, може відбутися 28 липня.

Чого очікувати далі

"Географія конфлікту за участю Ірану розширюється, і завдяки ударам великої дальності по цілях, які, за твердженням Києва, пов'язані з передачею російської військової техніки Ірану, Україна стала одним із нових учасників цієї кризи", - пише Euronews.

Крім того, на думку європейського суспільного мовника, ці події надали нових вимірів кризі у відносинах між Іраном і США та "пов'язали протистояння Тегерана й Вашингтона з війною між Росією та Україною, знову привернувши увагу до ролі Москви у підтримці Ірану".

Виконавчий директор українського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос так коментує останні погрози з боку Ірану на адресу Києва:

"Це перший прецедент прямого звинувачення на адресу України з боку Тегерана в атаці зі смертельними наслідками, який іранська сторона синхронно транслює як на західний (через дипломатію ЄС), так і на східний (через РФ) треки", - зазначає він.

На думку експерта, далі події можуть розгортатися за кількома варіантами.

Перший, найбільш ймовірний, передбачає ескалацію риторики без прямої дії.

Семиволос вважає, що "Іран не володіє інструментарієм для безпосередньої військової відповіді Україні" через відсутність спільного кордону та обмеженість оперативних спроможностей, а його військовий потенціал зосереджений на протистоянні зі США та Ізраїлем у регіоні Перської затоки та Червоного моря.

"За цих умов реакція Ірану обмежиться інструментами "м'якої сили", зверненнями до Ради Безпеки ООН, залученням інформаційних спроможностей РФ для координації нарaтивів або спробами сформувати для України імідж "непередбачуваного агресора" перед країнами Глобального Півдня та Європою", - йдеться у дописі експерта на фейсбуку.

Другий сценарій передбачає асиметричну відповідь "через проксі або через Росію", із можливим залученням кіберресурсу та спецслужб.

"Іран володіє розвиненою та розгалуженою мережею хактивістських угруповань і державних кіберакторів (фіксується понад 60 профільних груп), що дозволяє здійснювати атаки за принципом правдоподібного заперечення", - нагадує Семиволос.

Особливу увагу слід приділити загрозам для промислових систем управління

"Оскільки іранські угруповання спеціалізуються саме на ураженні фізичної інфраструктури (електромереж, водоочисних споруд, елеваторів та об'єктів енергетики), цей вектор асиметричної загрози потребує підвищеного контролю", - пояснює керівник Центру близькосхідних досліджень.

Втім, зазначає Ігор Семиволос, цей епізод може зіграти й на користь Києву: "демонстрація удару по вузлу російсько-іранської військової кооперації може сприйматися Вашингтоном як додатковий аргумент на користь України - тим більше на тлі несподіваного проукраїнського розвороту серед впливових голосів MAGA".