Іспанія перемогла Аргентину і стала чемпіоном світу з футболу. Чим унікальний матч

Збірна Іспанії завоювала титул чемпіона світу з футболу, перемігши у фінальному двобої збірну Аргентини 1-0. Це другий титул для іспанців, вперше вони стали чемпіонами світу в 2010 році.

Матч загалом проходив у рівній боротьбі з невеликою перевагою іспанців. Вони могли кілька разів забити під кінець матчу, а у доданий час після фолу Ернандеса Аргентина залишилась у меншості.

У першому додатковому тайму іспанці змогли забити, але суддя скасував гол Міко Вільямса через фол у нападі.

Але на початку другого доданого тайму іспанці напосіли на ворота аргентинців, а Феран Торрес на 106 хвилині забив гол, який зарахували арбітри.

За кілька хвилин він забив ще один гол, але його судді не зарахували через офсайд.

Команда Мессі не змогла відігратись і Аргентина програла, а Іспанія вдруге в історії здобула кубок світу з футболу.

Аргентина до цього матчу була чинними чемпіонами світу, а Іспанія - виграла останній чемпіонат Європи з футболу. Це вперше в історії чинні чемпіони світу та Європи зійшлись у фіналі Мундіалю.

Шлях до фіналу

Аргентині та Іспанія підійшли до фінального двобою на піку слави. Вони не лише займають перше та друге місце в рейтингу найсильніших збірних, але й мають в своєму складі найкращих футболістів світу - досвідченого Лео Мессі та юного Ламіна Ямаля.

На шляху до фіналу обидві збірні не без проблем, але подолали своїх суперників.

За 5 хвилин до кінця основного часу матчу з Англією аргентинці програвали 0:1, а в 1/8 фіналу проти Єгипту все було ще драматичніше - 0:2 за 11 хвилин до кінця.

Загалом 12 із 19 голів аргентинці забили після 75-ї хвилини, а матчі проти Кабо-Верде та Швейцарії вони виграли у додатковий час.

В Іспанії інша філософія. Вона любить контролювати гру і чекати на момент смертельного удару.

Лише перший матч із Кабо-Верде іспанці звели внічию волею випадку та зусиллями 40-річного воротаря Возіньї. Після чого виграли решту шість.

І якщо аргентинцям в іграх на виліт дісталися відносно посередні збірні Кабо-Верде, Єгипту, Швейцарії (за виключенням бронзового призера Англії), з якими їм довелося битися до "останнього патрона", то іспанці без особливої ​​трагедії впоралися з більш серйозними суперниками: спочатку з упертою Австрією, а потім уже і з грандами Португалією, Бельгією та Францією.