You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Весна - сезон загострення астми. Чому вона завдає такої шкоди організму і як з цим боротись
Британські вчені стверджують, що з'ясували причину патологічних процесів при астмі. Це, на їхню думку, дає надію на запобігання небезпечній для життя хворобі.
Бронхіальна астма є хронічним запальним захворюванням, при якому людина починає задихатись і навіть може померти.
Вчені Королівського коледжу Лондона виявили, що під час нападу астми верхній шар епітелію дихальних шляхів стискається, що призводить до їх незворотного ушкодження.
Дихальні шляхи астматиків чутливі до таких факторів, як пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин та фізичні вправи.
Саме тому часто загострення астми трапляється у весняно-літній період із його перепадами температури й повсюдним цвітінням безлічі квітів та дерев.
Реагуючи на ці чи інші подразники, слизова оболонка набрякає, порушується нормальне дихання і виникає напад, який супроводжується сухим кашлем, свистячими хрипами, задишкою.
Причини астми досі не вивчені, а сучасні медичні препарати лікують наслідки нападу, але не запобігають йому.
Ліки й інгалятори зменшують запалення та допомагають зберегти дихальні шляхи відкритими.
Але повторні напади можуть призвести до звуження дихальних шляхів, утворення рубців і, як наслідок, до незворотного пошкодження дихальних шляхів.
Команда Королівського коледжу Лондона докладно вивчила цей процес, використовуючи зразки тканин легень людини та мишей.
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах
Провідна дослідниця, професорка Джоді Розенблатт, пояснює, що бронхоспазм ушкоджує слизову оболонку дихальних шляхів, що призводить до тривалого запалення та інфекцій, які викликають ще більше нападів.
Досі на пошкодження верхнього шару слизової оболонки не звертали уваги, розповіла вона BBC News.
"Втім вона є першою лінією захисту організму від інфекцій. Без неї у хворих на астму значно більше шансів зіткнутися з хронічним запаленням, важким загоєнням ран та інфекціями, які викликають ще більше нападів", — зазначає професорка Розенблатт.
"Розуміючи цей основний механізм, ми сподіваємося, що зможемо запобігти нападам".
Одним з можливих профілактичних засобів, які вивчають дослідники, є елемент під назвою гадоліній, який вже протестували на мишах. Він дуже добре себе показав, запобігаючи надмірному ушкодженню верхнього шару епітелію після нападу астми.
Але попереду ще багато роботи. Необхідно вивчити, чи буде він достатньо безпечним і ефективним, щоб його можна було випробувати на людях.
Директорка з досліджень та інновацій в галузі астми й захворювань легень у Великій Британії доктор Саманта Вокер схвально відгукується про нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі Science.
"Це відкриття дає нові можливості для вивчення нових варіантів лікування, відчайдушно необхідних людям з астмою", - підкреслює науковиця.
За даними ВООЗ, сьогодні у світі на астму страждають 235 мільйонів людей.