Онуки зі сперми загиблих синів: як ізраїльтяни виборюють право їх мати

    • Author, Майкл Шувал, Айша Хайралла
    • Role, BBC Arabic
  • Published
  • Час прочитання: 6 хв

В Ізраїлі дедалі більше батьків вимагають вилучати та заморожувати сперму з тіл їхніх померлих синів, багато з яких були військовими. Після нападів ХАМАС 7 жовтня деякі правила щодо цієї процедури пом’якшили. Але рідні загиблих обурені та розчаровані тривалими судовими процесами, з якими вони стикаються.

Аві Харуш каже, що за кілька днів до того, як у його двері постукали військові, відчув, що має статися "щось жахливе".

Його голос тремтить, коли він згадує момент, коли дізнався, що його 20-річний син Ріф загинув у бою 6 квітня 2024 року на півдні Сектора Газа.

Військові, які повідомили йому цю страшну новину, також запропонували йому вибір. Була можливість отримати сперму Ріфа – чи зацікавлена в цьому родина?

Відповідь Аві була миттєвою. Ріф "жив повним життям", каже він. "Попри жахливу втрату, ми вирішили жити".

"Ріф любив дітей і хотів мати власних дітей – у цьому немає сумніву", – додає батько.

У Ріфа не було ані дружини, ані дівчини. Але коли Аві почав розповідати історію свого сина, кілька жінок вийшли із ним на зв’язок та запропонували народити дитину Ріфа.

Він каже, що ця ідея тепер є "місією його життя".

Їхня родина - одна з дедалі більшої кількості тих, які вирішили заморозити сперму своїх загиблих синів. Їхня кількість почала зростати після нападів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня. Тоді були вбиті близько 1200 людей, а ще 251 потрапили в заручники.

У відповідь Ізраїль розпочав масштабну військову операцію в секторі Газа, під час якої, за даними міністерства охорони здоров'я ХАМАС, загинули понад 39 000 палестинців. Близько 400 ізраїльтян також загинули під час війни.

За даними міністерства охорони здоров’я Ізраїлю, починаючи з 7 жовтня сперму вилучили у майже 170 молодих чоловіків – як цивільних, так і військових. Це приблизно в 15 разів більше, ніж за аналогічний період минулих років.

Процес передбачає розріз яєчка та видалення невеликого шматочка тканини, з якого живі сперматозоїди можна виділити в лабораторії та заморозити.

Рівень успіху операції найвищий, якщо це зробити протягом 24 годин після смерті, хоча сперматозоїди можуть вижити до 72 годин.

У жовтні ізраїльське міністерство охорони здоров’я скасувало вимогу для батьків отримувати судовий наказ про проведення процедури. Армія оборони Ізраїлю каже, що в останні роки вони стали активніше пропонувати цю опцію батькам, чиї сини загинули.

Але хоча заморозити сперму стало простіше, вдови чи батьки, які хочуть використовувати її для зачаття дитини, повинні довести у суді, що померлий чоловік хотів мати дітей. Процес може тривати роками - особливо у випадку батьків.

Першими батьками в Ізраїлі, які зберегли та використали сперму свого мертвого сина, були Рахель і Яков Коени. Їхнього сина Кейвана застрелив палестинський снайпер у 2002 році в секторі Газа, за даними ЦАХАЛ.

Їхній онуці Ошер, яка народилася з його сперми, зараз 10 років.

Рахель згадує момент після смерті Кейвана, коли вона відчула його присутність: "Я підійшла до його шафи. Я хотіла відчути його запах. Я навіть понюхала його взуття", - каже вона.

"Він говорив зі мною зі свого фото. Він попросив мене переконатися, що в нього є діти".

Рахель каже, що вони "стикнулися з дуже сильною протидією", але врешті-решт добилися судового дозволу. Потім вона дала оголошення про пошук потенційної матері для дитини свого сина.

Іріт, яка не назвала своє прізвище, щоб захистити конфіденційність родини, була серед десятків жінок, які відповіли на цей заклик.

Вона була самотня. Вона каже, що її обстежили психолог і соціальний працівник, а потім, за схваленням суду, вона почала процедуру запліднення.

"Дехто каже, що ми граємося в Бога. Я так не думаю", – каже вона.

"Є різниця між дитиною, яка знає свого батька, і дитиною, зачатою завдяки донору з банку сперми", – додає вона.

Ошер знає, що її батька вбили в армії. Її кімната прикрашена дельфінами. Вона каже, що знає, що він їх любив.

"Я знаю, що вони взяли його сперму та шукали ідеальну матір, щоб народити мене на світ", - додає вона.

Іріт каже, що в Ошер є бабуся, дідусь, дядьки та кузени з обох боків. Але вона каже, що виховує Остер "нормально" - щоб переконатися, що вона "не буде живим пам’ятником".

Збереження сперми має "велике значення" для сімей померлих, каже доктор Ітай Гат, директор банку сперми в медичному центрі Шаміра, який сам виконує операції.

"Це останній шанс зберегти здатність до розмноження в майбутньому", - каже він.

Він каже, що нещодавно відбувся "значний культурний зсув" у бік більшого сприйняття процесу. Але нинішні правила створили конфлікт для неодружених чоловіків.

Доктор Гат пояснює, що у них часто немає чітких доказів згоди. Через це сім’ї, які і так горюють, опиняються у "дуже складній ситуації", коли сперму заморозили, але вони не можуть використати її для запліднення.

"Ми говоримо про розмноження, народження хлопчика чи дівчинки... які, як ми знаємо, залишаться сиротами без батька", - каже він.

У більшості випадків померлий не знав матері дитини, народженої за допомогою його сперми, додає він, і всі рішення щодо дитини, її освіти та майбутнього ухвалюватиме також мати.

Він каже, що раніше був проти збереження сперми, якщо не було чіткої згоди померлого, але його погляди пом’якшилися після зустрічі з сім’ями, чиї сини загинули під час нинішньої війни.

"Я бачу, наскільки це важливо для них, як іноді це дає їм певне заспокоєння", - каже він.

Юваль Шерло, відомий ліберальний рабин, який очолює Центр єврейської етики Цохар у Тель-Авіві, також каже, що згода померлого є важливим моментом.

Він пояснює, що тут також задіяні два важливі принципи єврейського закону – продовження роду чоловіка та поховання тіла цілим.

Деякі рабини кажуть, що продовження роду настільки важливе, що заради цього можна піти на пошкодження тканин тіла, тоді як інші стверджують, що ця процедура не повинна відбуватися взагалі.

Щодо цього питання є інструкції, опубліковані Генеральним прокурором у 2003 році, але вони не закріплені в законі.

Ізраїльські законодавці намагалися розробити законопроєкт, щоб створити більш чіткі та вичерпні правила, але їхні зусилля загальмували.

Люди, близькі до процесу, розповіли BBC, що виник конфлікт щодо рівня чіткої згоди, якої слід вимагати від померлого, і того, чи отримає дитина переваги, які зазвичай надають дітям солдатів, загиблих під час служби.

Ізраїльські ЗМІ також повідомили про розбіжності між вдовами та батьками померлих щодо того, який контроль батьки повинні мати над спермою своїх синів, особливо якщо вдова не бажає використовувати її для народження дитини.

Ті, хто вже заморозив сперму своїх синів, стурбовані, що якщо законодавство врешті-решт погодять, воно вирішить лише майбутні питання згоди, а вони все одно будуть стикатися з судовими тяганинами.

Але Аві рішучий у своєму горі.

Він переглядає картонну коробку, наповнену щоденниками, альбомами та пам’ятними речами сина.

Він каже, що не заспокоїться, поки не зможе подарувати Ріфу дитину: "Це станеться… і його діти отримають цю коробку".