Україна вже тестує. Чи зможуть роботи-гуманоїди воювати замість людей і коли

Я приїхала на виробництво в технологічно розвиненому районі Сан-Франциско, очікуючи побачити суворого гуманоїдного робота-солдата, який виконує якісь бойові дії, і, можливо, майбутнє наземної війни.

Натомість чорний блискучий безликий робот Phantom просто грається з купою кольорових дитячих кубиків.

"Нам потрібні дані від нього, просто щоб він взаємодіяв з навколишнім середовищем… [і] це все, що в меню на сьогодні", – пояснює Санкает Патхак, співзасновник і генеральний директор дворічного стартапу Foundation Robotics, який розробляє Phantom для військових і цивільних застосувань.

Пізніше він штовхає 80-кілограмовий сталевий корпус робота кімнатою, щоб продемонструвати його стійкість, і показує мені, як він ходить.

Хоча багато компаній створюють автономних гуманоїдних роботів для роботи у промисловості чи побуті і навіть як компаньйонів, у Foundation Robotics кажуть, вони є єдиною американською фірмою, яка розробляє їх спеціально для широкого спектру оборонних завдань.

Це включає допоміжні ролі, такі як доставка постачання, розвідка, евакуація обладнання або поранених, а також інспекція небезпек. Але також йдеться і про більш суперечливі ролі, - участь у бойових діях та нейтралізація загроз, що Патхак називає "озброєнням передової".

Він твердить, що озброєння роботів може захистити солдатів від небезпеки. Роботи можуть заходити та обшукувати будівлі, де можуть бути смертельні засідки.

Вони також можуть зменшити побічні втрати. Наземна автономність може бути точнішою, ніж автономне ураження цілей з повітря, каже він.

Але все це - справа не близького майбутнього.

Руки - найважливіші, щоб тримати зброю

Модель першого покоління компанії, Phantom MK-1, яку мені показали, не має акумулятора, не є пило- та водонепроникною і не може піднятися, якщо впаде.

Його рукам – що все ще є серйозним викликом для робототехніки – бракує сили та спритності і в нього поки що немає рухомих зап'ясть.

Модель другого покоління будується в іншій закритій частині об'єкта. Phantom MK-2 буде не лише стійким до стихій, каже Патхак, але й матиме великий акумулятор, що забезпечить близько шести годин роботи. Цей робот зможе піднятися у разі падіння та буде стійкішим.

Вирішальне значення мають руки. У наступної моделі вони рухатимуться набагато більше, будуть із зап'ястями, які допоможуть роботу стріляти зі зброї, каже Патхак.

Він додає, що метою його компанії є виробництво щонайменше 40 000 одиниць продукції на рік до кінця 2027 року з перспективною собівартістю менше ніж 20 тис доларів США кожна.

Патхак наголошує, що Китай прагне розвитку цієї технології, і Захід не повинен відставати.

Він уявляє собі сотні тисяч гуманоїдних роботів на базі штучного інтелекту, які формуватимуть наземні сили, - так, як зараз це відбувається зі зростанням автономних дронів у небі. Армія гуманоїдних роботів-солдатів може стати основним стримуючим фактором конфліктів, каже він.

Foundation має дослідницькі контракти на суму 24 млн доларів для перевірки своєї технології американськими військовими, а також два зразки, які зараз випробовуються українськими військовими.

За словами Патхака, американські пілотні зразки обмежуються функціями доставки зброї, тоді як випробування в Україні передбачають використання зброї.

Компанія привернула до себе увагу на початку цього року після того, як Ерік Трамп, син президента США, став інвестором та радником стартапа.

Foundation Robotics також є можливістю для Патхака відновити свою професійну репутацію: Synapse, фінансова фірма, яку він співзаснував та очолював, оголосила про банкрутство у 2024 році.

Використання гуманоїдних солдатів "абсолютно неминуче" - доведено Україною

Але чи потрібні військовим роботи-гуманоїди-солдати, наскільки складно їх створити та які етичні проблеми вони викликають?

Військові явно зацікавлені, каже Дін Фанкхаузер з Robozaps, консалтингової фірми з гуманоїдної робототехніки, яка керує маркетплейсом для замовлень комерційних систем. Він вказує на поточний конкурс на замовлення для армії США на гуманоїдів, які зрештою могли б підтримувати солдатів у широкому спектрі завдань.

Фанкхаузер каже, що компанія побачить бізнес-можливість у використанні цієї технології як озброєння, і що це є "абсолютно неминучим".

Існує багато простіших роботів, а саме дронів і навіть деяких наземних робототехнічних систем, які використовуються для перенесення вибухівки, ракет та інших корисних вантажів, причому використання на полі бою особливо помітне в Україні.

Деякі фірми також працюють над перетворенням чотириногих роботів, схожих на собак, на зброю, хоча ми ще не бачили їх часто в активних бойових діях, зазначає Фанкхаузер.

Але інші компанії, що виробляють роботи з ногами, кажуть, що перетворення їх на зброю є червоною лінією, яку вони не хочуть перетинати через етичні міркування та ризики заподіяння шкоди людині.

Патхак не погоджується з цим, твердячи, що небезпека полягає в тому, що інші розробники не наслідують приклад його компанії.

Він твердить, що людиноподібні роботи-солдати мають сенс, тому що світом керують люди. А от перевинаходити вже існуючі інструменти - від викрутки до зброї - сенсу нема.

Люди повинні бути "в курсі справ", схвалюючи будь-яке використання смертельної сили, перш ніж робот застосує цю силу, каже Патхак. Водночас він передбачає і винятки, коли автономна стрільба може бути необхідною, щоб уникнути катастрофічних наслідків, і бачить сценарії, де дозвіл людини є менш критичним.

Штучний інтелект для гуманоїдного робота

Мабуть, найбільшим викликом, з яким стикаються всі компанії, що створюють людиноподібних роботів, є розробка штучного інтелекту, здатного функціонувати в реальному світі та справлятися з непередбачуваними та складними ситуаціями.

Phantom керується системою штучного інтелекту під назвою Cortex, і її нова версія також розробляється.

Ідея полягає в тому, що Phantom отримує мету – наприклад, переміщення боєприпасів або картографування внутрішньої частини будівлі – на основі завдання, для виконання якого його спеціально навчили за допомогою демонстрацій з використанням відео, зображень та тексту.

Потім він орієнтується в середовищі за допомогою камер у своєму шоломі, які забезпечують 360-градусний огляд, що дозволяє його системі штучного інтелекту оцінювати оточення та адаптувати його рухи.

У Cortex, каже Патхак, два типи моделей штучного інтелекту працюють разом.

"Модель міркування", навчена на конкретних прикладах завдання, інтерпретує мету та формулює план дій Phantom.

Ширша "модель світу", навчена на інтернет-відео, а також на даних, зібраних під час взаємодії робота з фізичним світом, включно з його грою з тими самими дитячими кубиками, передбачає реакцію середовища, і допомагає Phantom безпечно рухатися та виконувати дії.

Мати форму людини не означає мати її здібності

Однак не всі переконані, що гуманоїдна форма роботів є найефективнішою.

Інші роботи, наприклад чотириногі, можуть швидше та ефективніше пересуватися по місцевості, каже Фанкхаузер з Robozaps.

Він також зазначає, що, виходячи з того, що він бачив у комерційній сфері, гуманоїдним технологіям ще належить пройти довгий шлях.

Сьогоднішні комерційні гуманоїдні роботи ледве можуть впоратися з пакуванням на складі, не кажучи вже про відкриття дверей, каже Фанкхаузер.

"Якби сьогодні на Тайвані почалася війна, можливість того, що Китай мілітаризує своїх гуманоїдів і ефективно воюватиме, виглядає неймовірною", – додає він.

Хоча ми вже бачили кілька ефектних демонстрацій, де китайські роботи показали себе як ефектні експонати на виставках. Ці демонстрації відбувалися у висококонтрольованих середовищах, а це повна протилежність реальним умовам війни. Хоча, додає Фанкхаузер, через п'ять чи десять років все може змінитися.

Роберт Гріффін працює над гуманоїдними роботами у некомерційному Флоридському інституті вивчення людини та машини, діяльність якого включає гуманоїдні проєкти, що фінансуються військовими, але зосереджені на небойовому застосуванні роботів.

Одну з його дочірніх компаній пізніше придбала Foundation для того, щоб отримати частину своєї основної технології.

Гріффін бачить цінність гуманоїдів у зниженні ризику для солдатів-людей, але також каже, що непередбачуване середовище залишається серйозною перешкодою.

Змусити робота стрибнути через вікно невідомої висоти, приземлитися на нерівній поверхні та одразу ж зорієнтуватися в незнайомому приміщенні складно.

"Ви отримуєте враження про можливості людського рівня, коли бачите людську форму робота… але [ці роботи] ще не знають, як впоратися з необмеженою невизначеністю", - каже Гріффін.

Він додає, що люди-солдати легко обходять системи штучного інтелекту, роблячи щось "нестандартне", як-от сальто або надягаючи картонні коробки на голову.

Практичні та етичні проблеми

Практичні проблеми також нелегко вирішити.

Наприклад, є проблема часу використання — це "жах кожного розробника гуманоїдів", адже пересування та рух суглобів робота потребують багато енергії. Отримати робота, який міг би рухатися впродовж шести годин, було б "вражаюче", каже Гріффін.

Чи зможе Foundation створити руки, здатні маніпулювати зброєю, призначеною для людини, залишається відкритим.

"[Компанія] ставить перед своєю командою інженерів надзвичайно складні завдання, з якими вони повинні або впоратися, або зазнати невдачі", — каже він.

Водночас виглядає, що етичних проблем, пов'язаних із використанням солдатів-гуманоїдів, ще більше.

Смертельна автономна зброя, незалежно від її форми, знижує бар'єр для ведення війни, дегуманізує конфлікт і розмиває відповідальність, каже Ніколь ван Ройєн, виконавчий директор Stop Killer Robots, глобальної коаліції неурядових організацій.

Але вона також вважає гуманоїдну форму "особливо небезпечною". Людиноподібні машини можуть здаватися звичними та надійними, оскільки їх цивільне використання зростає, збільшуючи ризик того, що люди неправильно сприйматимуть небезпеку, що походить від них.

Відповіддю на нинішню гонку технологічних озброєнь, стверджує вона, мають стати нові міжнародні правила для її деескалації.