Генпрокурор Кравченко: "Я дізнався про голосування закону 12414 з телеграму"

Генпрокурор України Руслан Кравченко розповів журналістам, що дізнався про голосування за законопроєкт щодо САП з телеграм-каналу нардепа Ярослава Железняка. Це було в той же день, коли парламент його схвалив. Генпрокурор також наголосив, що не вважає, що САП і НАБУ втратили свою незалежність.

Таким чином Руслан Кравченко запевнив, що з ним не говорили про розширення його повноважень у переддень ухвалення скандального закону.

"Збільшувати повноваження генерального прокурора я не просив. Мою думку не запитували".

На його думку, те, що в нього тепер більше повноважень, нічого суттєво не змінює, оскільки САП була і залишається департаментом Генпрокуратури.

Законопроєкт № 12414 поспішно прийняли 22-го липня. Він обмежує діяльність САП і НАБУ, раніше незалежних органів. Тепер ці інституції, що створювалися для боротьби з ТОП-корупцією, фактично, підпорядковуються генпрокурору, якого призначає президент.

Генпрокурор розповів, що його пріоритетом тепер стануть справи, які розглядаються по кілька років і не мають жодних результатів. У таких випадках вивчатимуться деталі цієї справи і після цього буде рішення, чи передати цю справу іншим правоохоронним органам.

Кореспондентка BBC News Україна запитала в генпрокурора, чи готовий він розділити відповідальність із Верховною Радою та президентом щодо замороження процесу вступу до ЄС, адже незалежний САП від генпрокурора — це одна з ключових вимог для початку перемовин про вступ та продовження міжнародної допомоги.

"Генпрокурор не приймає законів, а тільки виконує", - відповів Кравченко на це.

За словами Кравченка, у середу під час наради з президентом усі очільники правоохоронних органів домовилися "працювати разом і ніхто не буде заважати, нам нема чого ділити".

Кравченко також пообіцяв, що підслідність в НАБУ та САП не забиратимуть без аналізу матеріалів і перебігу слідства.

"Я вам в очі кажу і обіцяю, що справу Чернишова забирати не буду, бо я довірю НАБУ і САП, які розслідують цю справу. Якщо буде потрібна допомога, ми поможемо. Якщо вони приймуть рішення іти до суду, якщо їм на стадії підтримання державного обвинувачення буде треба допомога, я особисто можу допомогти".

За інформацією журналістів видання "Європейська правда", Брюссель розглядав можливість обійти вето Угорщини та призначив попередньо дату відкриття першого кластера з Україною на 18 липня. Це стало би початком офіційних змістовних переговорів щодо вступу до ЄС.

Однак низка негативних подій в Україні, таких як атака на БЕБ, переслідування Віталія Шабуніна і демонтаж незалежності антикорупційних органів, призвели до відтермінування цих планів.