У Дагестані нападники обстріляли церкви та синагогу: священнику перерізали горло, вбиті поліцейські

У неділю, 23 червня, у російській республіці Дагестан у містах Дербент та Махачкала невідомі озброєні люди обстріляли православні церкви, синагогу та пост поліції. Загинули щонайменше 20 людей.

В обох містах, де сталися напади, оголошували план "Перехоплення". На території Дагестану запроваджували режим контртерористичної операції.

Російська влада заявляє, що вбили шістьох нападників — двох у Дербенті та чотирьох у Махачкалі.

Очільник Дагестану Сергій Меліков уночі повідомив, що "понад 15 поліцейських" та кілька цивільних загинули.

"Активну фазу оперативно-бойових заходів у містах Махачкала та Дербент завершено. Шістьох нападників ліквідували", - заявив Меліков у своєму телеграм-каналі.

Стрілянина тривала до пізнього вечора. Точна кількість нападників невідома.

Слідчий комітет Росії розслідує напад як теракт. У Дагестані оголосили триденну жалобу.

Як розвивалися події

Повідомлення про стрілянину в Дербенті та Махачкалі почали з'являтися ближче до вечора неділі.

У Дербенті невідомі напали на храм Покрови Пресвятої Богородиці та синагогу Келе-Нумаз.

Нападники обстріляли церкву та синагогу з автоматів, повідомляли у російському МВС. У синагозі внаслідок нападу почалася сильна пожежа, загасити яку вдалося лише вночі.

У Російському єврейському конгресі уточнили, що напад на синагогу в Дербенті здійснили незадовго до вечірньої молитви.

Водночас невідомі відкрили стрілянину у Махачкалі. Там обстріляли пост ДПС, а також розташовану неподалік синагогу.

Також сталася стрілянина поряд зі Свято-Успенським кафедральним собором.

Під час нападу в церкві забарикадувалися 19 людей – священнослужителі та парафіяни. Пізніше їх вивели працівники МВС.

Повідомляли також про стрілянину в селі Сергокала за 65 км на південь від Махачкали.

Там невідомі обстріляли поліцейську машину та поранили поліцейського.

Що відомо про загиблих

У Дербенті внаслідок нападу на православну церкву загинув священник, який понад 40 років служив у храмі.

"Отця Миколу вбили в церкві в Дербенті, перерізали горло. Йому було 66 років, він був дуже хворий", — написав у телеграмі заступник голови громадської наглядової комісії Дагестану Шаміль Хадулаєв.

Розстріляли охоронця в церкві Махачкали - він був озброєний лише газовим пістолетом.

Про особи вбитих нападників офіційно не повідомляється.

За даними джерел російських ЗМІ, трьох з чотирьох убитих бойовиків впізнали як синів і племінників голови Сергокалинського району Дагестану.

Голову Сергокалинського району Магомеда Омарова затримали, повідомило російське держагентство "РИА Новости" з посиланням на джерело в силових структурах.

"Магомед Омаров затриманий і перебуває на допиті, попередньо, серед бойовиків, які вчинили теракти, були його сини", - сказав співрозмовник агентства.

У ніч проти понеділка стало відомо, що Омарова виключили з російської панівної політичної партії "Єдина Росія".

Чи Росія знову пропустила удар Ісламської держави

Дослідники американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що до нападів у Дербенті та Махачкалі причетний північнокавказький осередок "Ісламської держави" (ІД) під назвою Вілаят Кавказ.

У своєму останньому звіті ISW вказує, що після нападу російська філія Al-Azaim Media — ресурсу Вілаят Хорасан (гілки ІД) — опублікувала заяву, в якій вихваляла "своїх братів з Кавказу" за те, що вони продемонстрували, на що здатні.

Аналітики пишуть, що Al-Azaim не взяв на себе відповідальність за сам напад, але згадка про Кавказ переконливо свідчить, що за нападом стоїть саме Вілаят Кавказ.

Інститут також звернув увагу на попередження від регіональної антитерористичної структури Шанхайської організації співробітництва (ШОС) про те, що Вілаят Кавказ активізувався після нападу ІД-К на концертний зал "Крокус Сіті Холл" під Москвою 22 березня, а також посилив вербувальну діяльність на Північному Кавказі.

Російська влада намагалася провести "невиразну антитерористичну операцію" на Північному Кавказі, але загалом зосередилась на безпідставному звинуваченні в нападі України та НАТО, йдеться у звіті ISW.

Деякі російські офіційні особи вже стверджують, що Україна та НАТО нібито причетні до атаки в Дагестані. Для цих звинувачень немає підстав, наголошує Інститут.

Там дійшли висновку, що все більш напружені відносини Росії з мусульманською меншістю, особливо на Кавказі, ймовірно, продовжать постачати Вілаят Казказ та інші екстремістські групи людським ресурсом для вербування.

Навіщо "ІД" нападати на Росію

Угруповання ІДІЛ раніше здійснювало теракти в багатьох країнах, а останнім часом ісламісти активізувалися, користуючись тим, що великі держави зайняті Україною та Газою, пишуть світові ЗМІ.

22 березня 2024 року озброєні люди увірвалися до концертного залу "Крокус Сіті Холл" у підмосковному Красногорську, відкрили стрілянину та вчинили підпал.

Атака, внаслідок якої загинули 145 людей та постраждали понад 550, стала однією з найбільших в Росії за останні десятиліття.

"Ісламська держава" двічі взяла на себе відповідальність за напад.

Між "ІД" й Росією - давня історія ненависті, пояснюють кореспонденти WSJ, що висвітлюють конфлікти за участю "ІД" в Афганістані й на Ближньому Сході.

У 2015 році угруповання взяло відповідальність за вибух російського лайнера, який вилетів з Єгипту. На борту було 224 людини. У 2022 році "ІД" напала на російське посольство в Кабулі; загинули двоє російських дипломатів й чотири афганці.

"Боротьба США й демократичного світу з авторитарними державами — Росією, Іраном і Китаєм — загострилася на тлі воєн в України та в Газі. Але для "Ісламської держави" всі вони — вороги мусульманської віри, і всі вони мають бути знищені", — пише WSJ.

Серед історичних претензій ісламістів до Кремля — афганська й чеченські війни. Зараз гнів "ІД" викликають російські операції проти її формувань в Сирії та Західній Африці.

Катарська Al Jazeera писала, що пропаганда "ІД" в останні роки малює російського лідера Володимира Путіна як супротивника мусульман й джерело гонінь на них в Росії та за кордоном.

"Участь Росії в операціях проти ІД і її філій, особливо в Сирії, і спроби налагодити зв'язки з талібами роблять Росію ключовим супротивником", — цитує Al Jazeera Аміру Джадун, доцентку американського Університету Клемсона й співавторку книги "ІД в Афганістані та Пакистані".

Вербування мігрантів

"Стратегія "Ісламської держави" полягає в тому, щоб нападати рідко, але влучно", — розповів WSJ Рікардо Валле з дослідного центру джихадизму Khorasan Diary в Ісламабаді.

Ціль — створити образ стійкої й могутньої сили, щоб залучити послідовників, каже він. "ІД" готова терпляче чекати відповідного моменту для удару".

"Сьогодні вони у Москві. Нещодавно були в Ірані. Будуть ще напади, можливо, в інших столицях", — сказав Al Jazeera військовий аналітик і колишній полковник турецької армії Мурат Аслан.

Журналісти WSJ зазначають, що з початку війни в Україні ісламістам все легше вербувати у свої ряди мігрантів з Центральної Азії, тому що в Росії їх все більше через брак робочої сили на тлі мобілізації й втрат на фронті. Мігранти часто погано розмовляють російською, з ними погано поводяться, поліція влаштовує на них облави і жене на фронт.

Фахівці з боротьби з тероризмом вважають, що теракти в Москві й Ірані можуть підштовхнути "Ісламську державу Хорасан" подвоїти зусилля з ударів у Європі, особливо у Франції, Бельгії, Великій Британії та інших країнах, які раз у раз зазнавали ударів протягом останнього десятиліття.

Західні розвідки називають три основні чинники нападу бойовиків "Ісламської держави Хорасан": існування сплячих осередків у Європі, війна в Газі та підтримка з боку російськомовних людей, які живуть у Європі.

Одна велика подія цього літа змушує багатьох фахівців з боротьби з тероризмом бути напоготові.

"Мене турбують Олімпійські ігри в Парижі... Вони стануть головною ціллю терористів", - заявив колишній високопосадовець ООН по боротьбі з тероризмом.