Рекордний призов у Росії: влада почала облави і тисне на молодь

Першого квітня у Росії стартував черговий призов до армії. Влада багато разів заявляла, що строковиків на війну проти України не відправляє, натомість відомо, що призовників на неї вербують за допомогою погроз й обіцянок, пропонуючи стати контрактниками. Тепер підписати контракт можна без армійського досвіду з 18 років - так на війну потрапляють і вчорашні школярі. ВВС поговорила з юристами та правозахисниками про це.

Це скорочена і перекладена версія статті журналістки BBC Наталії Зотової, повну статтю можна прочитати тут.

Нововведення російського призову

Цей призов рекордний: згідно з наказом Міноборони, призвати хочуть 160 тисяч людей. Такого не було з 2011 року.

З одного боку, це пов'язано з тим, що збільшився призовний вік, нагадав BBC керівник правозахисного проєкту "Йдіть лісом" Григорій Свердлін. За новим законом - він діє вже рік - до армії набирають із 18 до 30 років, а не до 27, як було раніше.

"З іншого боку, очевидно, що міністерство оборони намагається призвати якомога більше людей, щоб потім із цих призовників більша кількість людей уклали контракти. Чи добровільно, чи під тиском", - каже Свердлін.

За його словами, оскільки поки що немає політичної волі активніше проводити мобілізацію, як це виглядало наприкінці 2022 року, то намагаються заповнити втрати контрактниками, у тому числі за рахунок строковиків, які укладатимуть контракти.

За оцінкою правозахисника, 20-25% строковиків стикаються з тим чи іншим тиском, щоб вони уклали контракт, і кількість таких випадків зростає.

За старими правилами, до служби за контрактом потрібно було закінчити технікум чи виш або ж прослужити в армії хоча б три місяці, отримавши початкову підготовку. Але 2023 року новий закон дозволив брати на контракт 18-річних випускників школи.

"Вже на рівні військкомату вербують на контракт та підсовують папірці, - погоджується Сергій Кривенко, директор правозахисної групи "Громадянин. Армія. Право". - Контракт зараз можна підписати з 18 років навіть без досвіду в армії".

Тим, хто приходить у військкомат на призов, каже правозахисник, підсовують контракти і обманюють, кажуть: підпиши, послужиш десь у їдальні, а зате гроші отримуватимеш.

"Просто треба знати, що це пастка, що з контракту зараз не звільняють до кінця війни", - пояснює Кривенко.

Про те, що строковиків намагаються вербувати на контракт прямо у військкоматах, пишуть інші правозахисники.

Кривенко, однак, не вражає цифра у 160 тисяч призовників: це лише на 10 тисяч більше, ніж минулого року, тож різкого збільшення не відбулося.

Головні зміни у тому, як іде призов, відбулися раніше - 2023 року. Саме тоді почали створювати електронний реєстр повісток, а пошуком ухилянтів почали займатися не тільки військкомати, які погано і неефективно працюють, але й поліція.

У її розпорядженні - біллінги мобільних та дані з відеокамер, каже Кривенко.

"І зараз ми фактично пожинаємо плоди посилення законодавства", - підсумовує він.

Що сталося справді нового - то це закон, який днями ухвалила Держдума. За ним рішення про призов діятиме рік.

Тобто якщо на людину виписали повістку, але вона змогла дотягнути до кінця весняного призову і не вирушити в армію, то небезпека не минула - восени її знову шукатимуть і надсилатимуть повістки.

Цей закон ще не набув чинності (його має схвалити Рада Федерації та підписати президент РФ), але майже напевно це скоро станеться. Закон не розповсюджується на тих, хто потрапив під осінній призов 2024 року.

Третє нововведення називає військовий юрист Артем Клига.

Міноборони у лютому запропонувало змінити категорії придатності для деяких хвороб. Постанова уряду може набути чинності вже у квітні: справа за підписом прем'єра Мішустіна, каже юрист.

І тоді ні сифіліс, ні гіпертонія, ні навіть деякі психози не будуть "залізною" причиною не брати людину до армії. Деякі зі змін, щоправда, стосуються лише контрактної армії.

Облави у фітнес-клубах Москви - це початок призову?

Гучною новиною пролунали облави у кількох фітнес-клубах у Москві Наприкінці березня силовики увірвалися прямо до тренажерних залів, поклали всіх обличчям у підлогу, далі дивилися документи та ділили людей на росіян та мігрантів.

Свердлін звертає увагу, що сталося це не у квітні, а наприкінці березня, коли весняний призов ще не розпочався. "Зараз поки що немає і облав на призовників, - каже він. - Найгарячіша пора на облави починається в другій половині призову, тобто це травень-червень".

Натомість 14 та 15 квітня правозахисникам стали відомі одразу кілька випадків, коли молодих людей затримували у московському метро та везли до єдиного пункту призову чи до відділення поліції.

Як мінімум троє з них не мали потрапити під призов із медичних причин. За заступництва правозахисників їх відпустили.

"Згідно зі зверненнями людей, які нам писали, під час минулої призовної кампанії (восени 2024 року - BBC) зафіксовано більше 170 облав, а під час весняного призову 2024 року, тобто рік тому, було 90 облав. Тобто інтенсивність усіх цих заходів щодо приведення людей під рушницю, звісно, ​​зростає", - каже Свердлін.

Сергій Кривенко нагадує, що й раніше - навіть до великої війни - перед початком призову завжди відбувалася якась піар-кампанія.

"Починають залякувати призовників. Раніше просто вкидали якусь ідею, що мовляв, треба підвищити термін призову, вік призову, відібрати відстрочки. Усі починали це обговорювати, створювався такий ажіотаж. Ці облави - це теж вкидання у медіаполі, що ой, жах, що відбувається, щоб люди злякалися".

Правозахисники згодні, що рейд у фітнес-клуби більше схожий на повзучу мобілізацію - спробу набрати людей на війну.

"Мабуть, це такі ось рейди на мігрантів, на людей, які нещодавно отримали російське громадянство, які, можливо, мають кредит, і можна на них натиснути з тим, щоб вони укладали контракт. Тобто це пов'язано з тією самою гонитвою за цифрами укладених контрактів", - розмірковує Свердлін.

"Минулого року ухвалили закон про те, що можуть позбавити набутого громадянства, якщо людина не стала на військовий облік. І ось під цим соусом хапають мігрантів, приводять у військкомати, починають лякати, що не тільки тебе зараз, а й всю твою родину з країни викинемо. Але якщо ти підпишеш контракт, ми на це заплющимо очі, і ти підеш, а заразом сім'ї грошей принесеш", - Кривенко знайома така схема.

Електронний реєстр повісток уже працює?

Електронний реєстр, який у Росії має синхронізувати бази судових приставів, прикордонної служби, ГИБДД та військкоматів, почали створювати у 2023 році. З того часу він лякає призовників і тих, хто може потрапити під мобілізацію.

Згідно з буквою закону, він ще не працює, наполягають правозахисники.

Про те, що реєстр не запущено, говорить і те, що тих, хто не з'явився на облік, не урізають у правах. Після введення реєстру російським ухилянтам закриють виїзд із країни, вони не зможуть розпоряджатися своїм майном (наприклад, продати машину чи квартиру), взяти кредит та отримати закордонний паспорт.

А юрист Артем Клига підкреслює один важливий виняток: у столиці РФ все жорсткіше, ніж у решті регіонів. Він погоджується, що де-юре реєстр ще не працює. Але де-факто у Москві картина інша.

"У Москві вирішили просто все це відправляти через mos.ru (це окремий московський портал держпослуг – BBC) і називати це чимось законним", – наголосив він.

"Ми досі кажемо, що це незаконно, але московські суди погодилися з такою практикою", - додає юрист.

Тому для Москви правило таке: якщо електронна повістка приходить, то вас оштрафують за неявку, або вас спробують знайти і доставити примусово.

Правозахисники знають випадки, коли людина, яка ховається від призову, викликала собі лікаря на орендовану квартиру, а потім за ним туди приходила поліція.

"Це приклад взаємодії різних органів одного з одним. Такий обмін інформацією, я впевнений, це на базі цього реєстру зроблено", - вважає Артем Клига.

Він припускає, що у Москві ця система вже непублічно запущена.

Чи справді в Москві призов жорсткіший

"З Москви зробили буквально столицю призовного рабства, – каже Артем Клига. - І якщо це все так у Росії буде реалізовано, то правозахисники мають мало способів, як допомагати".

Хоча юрист додає, що всій РФ навряд можна буде так само ефективно ловити призовників, на це потрібна величезна кількість ресурсів.

Загалом призов одним днем ​​незаконний, нагадують правозахисники. Хоча таке часто траплялося й раніше, до цих реформ.

"Ми знаємо безліч випадків, коли військкомати плювали на закон. Але коли все це розкидано по різних установах, то десь у вас є можливість втекти. А коли це все в одному місці, буквально в сусідніх кабінетах - це справді робить систему призову ефективнішою, на жаль", - каже Свердлін.

Кривенко наголошує, що призов у ​​Росії обов'язковий, але не примусовий: тобто якщо людина відмовляється йти в армію, для неї є 328 стаття Кримінального кодексу (за нею за ухилення від служби загрожує штраф або строк до двох років). Але напади, облави, тиск з боку поліції - нічого цього немає в законі, наголошує правозахисник.