Український ексміністр і російський бізнесмен разом створюють гіперзвукову зброю. Що про це відомо

    • Author, Павло Аксьонов, Олег Черниш
    • Role, BBC
  • Published

Гіперзвукова зброя, тобто та, що летить в декілька разів швидше звуку, - один з трендів у військовій сфері. Це загадковий і руйнівний вид озброєння, над яким працюють найбільші країни. Росія встигла застосувати його в Україні.

На найвідомішому авіасалоні Ле-Бурже гіперзвукові апарати у фокусі уваги. І несподівано серед їх розробників опинився тандем українського ексміністра фінансів і секретаря РНБО Олександра Данилюка та російського бізнесмена Михайла Кокоріча.

Інтерес викликає не лише, як цей союз сформувався в умовах російсько-української війни, але й те, над чим працюють Данилюк і Кокоріч в рамках своєї швейцарської аерокосмічної компанії Destinus. Йдеться про гіперзвукові ударні безпілотники і розробку гіперзвукового літака.

ВВС дізналась більше про це.

Хто такий Данилюк

Але спершу нагадаємо, хто такий Данилюк. Це відомий фінансист і політик, після бізнесу він встиг попрацювати на керівних посадах у виконавчій владі.

На найвищих щаблях політики 48-річний Данилюк перебував за різних президентів. Після обрання Віктора Ющенка він працював радником голови уряду, за часів Віктора Януковича став радником президента і очолював координаційний центр з економічних реформ.

Після приходу до влади Петра Порошенка став представником президента в Кабміні, а потім – заступником керівника президентської адміністрації.

Найвища посада Данилюка – міністр фінансів, яку він обіймав з квітня 2016 до червня 2018 року. Запам'ятався націоналізацією найбільшого приватного банку країни – Приватбанку – і суперечливою відставкою. Він залишив уряд прем'єра Гройсмана, звинувативши чинну на той момент владу в "корупції і круговій поруці".

Однак швидко виявилось, що Данилюк повертається в політику. Але вже в команді іншого президента – Володимира Зеленського. Спочатку він був одним з його радників під час виборчої компанії, а після перемоги отримав посаду секретаря Ради безпеки і оборони.

Щоправда, в цьому кріслі ексміністр протримався лише декілька місяців і вже наприкінці вересня 2019 року Зеленський звільнив колишнього соратника. Він заявив, що Данилюк мав нереалізовані амбіції прем'єр-міністра, вчиняв суперечки у владній команді і врешті сам написав заяву на відставку.

Після того ексміністр деякий час очолював наглядову раду Національного депозитарію і намагався стати керівником Бюро економічної безпеки. Ця спроба була невдалою і Данилюк пішов з публічної політики.

Остання помітна новина в ЗМІ про нього була в липні 2022 року. Вона була про одруження ексчиновника з дизайнеркою Лілією Літковською. На церемонію наречений прибув на інвалідному візку, оскільки, за інформацією преси, напередодні зламав собі ноги під час поїздки на мотоциклі.

Тепер, на французькому авіасалоні Ле-Бурже, Олександр Данилюк повідомив ВВС, що торік відслужив в ЗСУ і демобілізувався "після травми в армії". Потім шукав різні варіанти, як допомогти "обороноздатності України".

"В мене було декілька варіантів. І зокрема один - знайти партнера, що дозволяло б нам разом постачати в Україну те, що їй необхідно".

Партнером експосадовця виявився російський бізнесмен Михайло Кокоріч.

Космос в еміграції. Біографія Кокоріча

Михайло Кокоріч на початку 2000-х зробив собі ім'я як один з найуспішніших і наймолодших російських бізнесменів у сфері ритейлу. Досягнення уродженця Бурятії – створення мережі мегамаркетів електроніки "Техносила". В 2017 цей бізнес збанкрутував, але ще за 5 років до того Кокоріч продав компанію і виїхав з РФ.

Бізнесмен пояснює, що залишив батьківщину після розгрому мітингів російської опозиції на Болотній площі в Москві.

Кокоріч і зараз не приховує свого негативного ставлення до Володимира Путіна і виступає проти розв'язаної ним війни в Україні.

"У новому році одне побажання. Щоб божевілля, яке розпочала Росія - закінчилося. Щоб Україна перемогла. А упир помер. На жаль, я не вірю, що Путін потрапить під суд. Табакерка найімовірніша. Але решта – потраплять. Моїм українським друзям – мужності", – таке побажання для 2023 року написав бізнесмен у фейсбуці.

Після від'їзду з РФ Кокоріч 10 років жив в США. Космосом колишній ритейлер почав цікавитись давно. Зокрема, ще перебуваючи на батьківщині Кокоріч заснував у 2011 році Dauria Aerospace – "першу російську приватну космічну компанію". Вона співпрацювала з Роскосмосом і займалась мікросупутниками.

Роботу в космічній сфері росіянин продовжив і після переїзду до США. Тут він в 2017 році заснував Momentus Space. Співзасновником став перший заступник голови "Сбербанка Росії" Лев Хасіс.

Компанія мала зайнятись космічною логістикою, створити спеціальний "буксир" і надавати його для транспортування вантажів на навколоземні орбіти.

Однак Momentus Space так і не запустив свої "буксири". В 2021 році влада США не видала фірмі росіянина дозвіл на таку діяльність, вказавши на потенційні "проблеми національної безпеки". Співзасновник змушений був залишити свою компанію, а в інтерв'ю ЗМІ заявив, що для США він був "підозрілим лише через наявність паспорта РФ". Крім того, американська комісія з цінних паперів в тому ж році оштрафувала Кокорича на 7 млн доларів за "введення в оману інвесторів" щодо розробок його фірми Momentus.

Попри це, Кокорич не полишив роботу в аерокосмічній сфері. Він переїхав до Швейцарії, де відкрив Destinus – стартап з розробки гіперзвукових літаків і безпілотників.

Завдання амбіційне – поєднати технології бойових ракет і пасажирського авіатранспорту.

Що вони створюють

На Ле-Бурже Кокоріч і Данилюк, який представляється "керівником авіаційного напрямку" швейцарської компанії, продемонстрували декілька прототипів гіперзвукових БПЛА.

Переваги таких апаратів в тому, що вони, за ідеєю, матимуть водневий двигун, як в ракети, і будуть летіти із гіперзвуковою швидкістю (5-6 Махів) у верхніх шарах атмосфери, де опір повітря менший.

Як розповів ВВС Михайло Кокоріч, нині Destinus відпрацьовує технологію розгінного турбореактивного двигуна, завдання якого вивести апарат на високу надзвукову швидкість, на якій він зможе запустити прямоточний двигун. Після цього апарат зможе розігнатися до гіперзвукових швидкостей.

За його словами, випробування першого готового прототипу заплановані на наступний рік. Літак матиме турбореактивний двигун на рідкому водні. Саме цей зразок, зауважує російський бізнесмен, не буде перевозити багажі чи пасажирів. Але він може перетвориться на важкий ударний безпілотник. Тобто матиме військове призначення.

"Так, в нас майже усі продукти, які ми виготовляємо, мають подвійне призначення (цивільне і військове, – Ред.)", – каже Кокоріч.

Однак основна мета бізнесмена – створення пасажирського гіперзвукового лайнера. Тривалість польоту на ньому, наприклад, від Парижа до Нью-Йорка, має бути 1,5 години.

Розробник вказує, що його компанія має перших клієнтів і залучила 50 млн доларів. Також керівник Destinus наголосив, що в його стартапі працюють громадяни різних країн, зокрема українці і росіяни. Останніх, за словами Кокоріча, близько 10%.

Олександр Данилюк заявив в інтерв'ю ВВС, що продемонстровані новітні розробки гіперзвукових дронів "вже допомагають Україні".

Щоправда, відмовився розкрити подробиці, як саме.

"Опрацьовуємо деякі продукти, які вже зараз є в Україні, які використовують ЗСУ для того, щоб захистити Україну і зробити Європу сильнішою та принести мир на нашу землю якомога скоріше", - сказав він.

Створення військового аналогу цивільного гіперзвукового безпілотника – це питання "найближчого часу", твердить експосадовець: "Так, він ще не готовий, але це питання декількох місяців, і він вже зможе використовуватись як дрон. Дуже потужний дрон".

Щодо того, як фінансист став дотичним до авіаційної сфери, Данилюк пояснює, що це його "захоплення з дитинства", оскільки він зростав в Києві біля літакобудівного заводу "Антонов".

Неоднозначне питання – співробітництво колишнього топпосадовця з громадянином Росії під час активної фази війни між РФ і Україною. Данилюк запевняє, що його мотивація чітка. Робота компанії російського бізнесмена "спрямована на допомогу Україні".

"Розробляємо важливі продукти для нашої армії. Це для мене ключове. І тут не має значення паспорт".

Українська влада не заявляє про розробку гіперзвукової зброї.

Однак, ще в 2017 році на виставці озброєння в Києві державне конструкторське бюро "Південне" представило ескізи першої гіперзвукової ракети українського виробництва. Подальший шлях цієї розробки невідомий.

Про факти використання гіперзвукових безплотних літаків під час російсько-української війни також не повідомлялось.