При виживання банків, газову війну та річницю революції

Чи варто боятися позичальникам? – “Газета по-київськи” вважає, що банкам вигідніше підтримати неплатників.

“Не лякайся, боржник” – заголовок у “Газеті по-київськи” . “Проблема тисяч українців – зарплату зменшили, долар здорожчав, але кредит потрібно сплачувати. Чому позичальника, який не ховається, банку вигідніше врятувати, а не перетворити на “безкінного” та безхатнього?” - ставить риторичне питання газета. Видання посилається на закордонний досвід і пише: “Якщо банк у важкі часи передушить власних боржників, піднімаючи відсоткову ставку і намагаючись вибити борги з людей, які втратили роботу і доходи, то кредити та відсотки не повернуться йому ніколи. У Сполучених Штатах, звідки нинішня фінансово-економічна криза почала свою ходу планетою, вже зрозуміли: краще отримати з клієнта п’ять доларів, ніж не отримати десять. І разом вижити!” - пише “Газета по-київськи”.

Що робити з проблемними кредитами?

“Банки страхуються від масового неповернення кредитів” – “Дєло” пише, що у зв’язку з можливим збільшеннм кількості боржників, вимагають спрощення процедури вилучення та реалізації заставного майна. Видання повідомляє, що це питання вони обговорювали на спільній нараді з керівництвом Міністерства юстиції, внутрішніх справ та митної служби. “Справа в тому, що вже зараз банки фіксують збільшення кількості іпотечних кредитів, за якими з’явилась прострочка платежів,” - пише часопис. “Надалі кількість проблемних валютних кредитів зростатиме пропорційно здешевленню гривні.” У підсумку учасники наради вирішили створити робочу групу, - зазначає “Дєло”. - До закінчення цього тижня вона повинна розробити документ, у якому буде чітко прописаний механізм зменшення ризиків неплатежів за валютними позиками. Насамперед йдеться про іпотечні та автокредити.”

Газова війна: новий спалах

Газовою війною називає те, що відбувається зараз у відносинах між Києвом та Москвою газета “Комерсант-Україна”. Виданння пише – “За негативного для України закінчення протистояння, Київ буде змушений переплатити “Газпрому” до семи мільярдів доларів.” Цю суму видання наводить, спираючись на власні розрахунки, беручи до уваги одночасне зростання з одного боку ціни на газ, а з іншого - його транзиту територією України та вартості зберігання в українських сховищах. Водночас, - зазначає “Комерсант” – реальна ринкова ціна газу для України, якщо враховувати загальноєвропейське падіння цін, не буде перевищувати трьохсот доларів.

Три можливі причини російського наступу

Заяви росіян про борг та ціну газу у понад 400 доларів стали несподіванкою для України, пише газета “Дзеркало тижня”. Бо напередодні українська переговорна група узгодила майже всі спірні моменти з газпромівцями. Водночас, пише газета, заяви Дмітрія Медведєва і Алєксєя Міллера ставлять під сумнів досягнуті домовленості, закріпити які планувалося вже цього тижня.” Часопис наводить власні версії того, чому це питання раптово постало на порядку денному і пише про три можливі причини їхньої появи – це заяви президента Ющенка про Голодомор та позиція України в грузинському конфлікті, порушення прем’єром Юлією Тимошенко домовленостей з Владіміром Путіним та економічні негаразди в самій Росії.

Річниця революції пройшла непомітно

Тут був Майдан – “Україна молода” згадує річницю Помаранчевої революції. “Четверту річницю відзначають без урочистостей”, зазначає видання. “Два останні роки День свободи, встановлений указом президента Віктора Ющенка, святкують без урочистостей. Так, щоб зі сценою і музикою, річницю Помаранчевої революції відзначали тільки в 2005 і 2006 роках. Що ж до сьогодення, то нині поминають передусім 75–ту річницю Голодомору. Окружний адміністративний суд Києва у зв’язку із проведенням заходів до роковин голодового геноциду навіть заборонив двом громадським організаціям — “Реформація” і “Народна варта” — влаштовувати урочистості на майдані Незалежності й узагалі проводити збори громадян з нагоди чотириріччя революції.” Водночас, видання пише, що навряд чи зараз таке святкування було б і потрібне: “Утім заборони навряд чи й потрібні — про День свободи люди вже фактично забули. В багатьох учорашніх активістів розчарування в політиках перенеслося й на ставлення до Майдану.”