Дипломат у ФТ: не кричіть на Росію

Файнешл Таймс друкує статтю колишнього британського посла до Москви сера Родріка Брейтвейта, який твердить, що надто емоційним, образливим словам не місце у світі, що постав після холодної війни.

Втім, за спостереженнями дипломата, така "руйнівна риторика" і надалі присутня у відносинах між Заходом та Росією, і як на свідчення цього він посилається на критичні західні коментарі на останнє послання президента Путіна.

Чому словесна риторика має місце? Частково пан Брейтвейт пояснює це розчаруванням у любові між двома сторонами, особливо після того, як пан Путін назвав розпад СРСР головною геополітичною катастрофою 20-го століття. У Європі це викликало занепокоєння - невже російський провідник закликає до повернення старого режиму?

Але насправді, - веде далі британський дипломат, - причини є складнішими. Він згадує, зокрема, про роки приниження, яких зазнала Росія, після яких більшість росіян - зазначається у статті - втішені тим, що путінська Росія повернула частку втраченої поваги до себе.

Втім, за нинішніми, сповненими вневненості у собі, заявами російських політиків часто-густо визирає уразливість. Так, президента Путіна непокоїть можливість використання закордонних фінансових потоків для дестабілізації його внутрішньої політики.

"Можливо, - пише пан Брейтвейт, - це теж є симптомом уразливості. Однак, він побачив що сталося в Україні, куди вливались мільйоні доларів для організації Помаранчевої революції, яка можливо і без того б мала місце."

Більшість співвітчизників пана Путіна десь там, на споді серця, відчувають, що путінська версія стабілізації сталася ціною певних втрат. Однак вони і надалі не хочуть чути постійні лекції іноземців. Подобається нам чи ні, зазначає британський дипломат, але більшість росіян вважають, що події в Іраку та деінде в світі підірвали наші демократичні засади і позбавили нас права читати їм лекції.

Взагалі обмін персональними образами, на думку Родріка Брейвейта, - не відповідає ані російським, ані західним інтересам. І кожен з нас, - переконаний він, - отримає зиск, якщо політики будуть стриманішими у своїх висловлюваннях. Але, на жаль, - робить прогноз британський дипломат, - реальне життя є таким, що політики і надалі вдаватимуться до невитриманих заяв, радше для того, аби втішити авдиторію у себе вдома. Їм байдуже, який це ефект має на зовнішній світ.