Ходорковський: не мине і 10 років, як цей режим зміниться

Колишній керівник нафтокомпанії ЮКОС Михайло Ходорковський в інтерв'ю ВВС заявив, що його заочний арешт, про який оголосив у середу російський слідчий комітет, означає для нього неможливість компромісу з російською владою.

Ходорковського звинувачують у вбивстві мера Нефтеюганська Володимира Пєтухова, яке сталося у 1998 році, а також у замаху на вбивство В'ячеслава Кокошкіна, який супроводжував Пєтухова, і в двох замахах на бізнесмена Євгена Рибіна, під час одного з яких загинув його охоронець.

Екс-голова ЮКОСа розповів в інтерв'ю ВВС, що вважає Путіна ініціатором свого чергового кримінального переслідування.

Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков відповів на це, що Путін не має відношення до рішення російського суду. З Михайлом Ходорковським розмовляли кореспонденти ВВС Ольга Івшина та Річард Галпін.

ВВС: Яка ваша реакція на те, що Росія оголосила вас у міжнародний розшук за звинуваченнями у двох вбивствах?

Михайло Ходорковський: Для мене це означає розрив будь-яких можливостей для компромісу з російською владою. Президент Путін визнав, що зусилля акціонерів, які вимагають від Росії 50 мільярдної компенсації за розграбування ЮКОСа, для нього небезпечні. Координуються вони мною. Також очевидно, що він визнав небезпечними мої можливі дії в рамках передвиборної кампанії в Держдуму 2016 року.

ВВС: В якій мірі ви реально є загрозою режиму Путіна?

М.Х.: Сьогодні режим Путіна зіткнувся з цілою низкою загроз. Це події в Україні і не зовсім ясні дії Росії в Сирії, і провал внутрішньої економічної політики. У цьому відношенні я став для Путіна набагато більшою загрозою, ніж у більш сприятливі роки.

ВВС: Але ви дійсно намагаєтеся змінити режим?

М.Х.: Сьогодні завдання змінити режим здається занадто оптимістичним. Але я впевнений, що не мине і 10 років, як цей режим зміниться. І мої зусилля у цьому напрямку зіграють не останню роль. Моє завдання зараз - допомогти молодим політичним активістам в Росії набрати необхідний досвід і представити суспільству себе як альтернативу нинішньому режиму.

ВВС: Чи готові ви грати провідну роль під час тієї революції, про яку ви говорили?

М.Х.: Революція - процес досить непередбачуваний. Він висуває багато нових імен. Я не готовий пророкувати сьогодні, як буде розвиватися процес. Тим більше, що попереду роки і роки підготовки. Але те, що я буду брати участь у цьому - це безсумнівно. Відсиджуватися в кущах я не маю наміру.

ВВС: Чи розглядаєте ви можливість отримання політичного притулку у Великобританії?

М.Х.: Безсумнівно, це розглядається мною як одна з можливостей. Але сьогодні я ще не готовий розповісти про своє рішення громадськості.

ВВС: Як далеко ви готові зайти для досягнення цього результату? Кого готові взяти до себе в союзники? Якщо завтра, умовно кажучи, до вас прийде недавній соратник Кремля, ви візьмете його на роботу? Або є якісь межі, які ви не готові перейти?

М.Х.: На довгому шляху, звичайно, потрібні однодумці. Але в міру того, як режим буде рухатися до свого краху, кількість перебіжчиків буде збільшуватися. І відштовхувати цих людей, я думаю, неправильно. Росія - величезна країна. У нас бюрократичний клас досить великий. А з урахуванням ще й членів сімей - це істотна частина суспільства. І виштовхнути цю частину російського суспільства за межі нової країни - це неправильний підхід.

І я в цьому відношенні весь час сперечаюся з нашими радикалами. Ми повинні, природно, працюючи з однодумцями, знаходити місце і час, щоб взаємодіяти з сьогоднішнім бюрократичним класом. Режим повинен змінитися, але не завтра. Я думаю, що на це піде від п'яти до восьми років.

ВВС: Як вам здається, чи розумієте ви сучасну Росію? А дже ви 10 років в ній не жили.

М.Х.: За останні 5-7 років реалізувалися багато прогнозів, які я давав. Непогано сходиться. Хоча були й речі, в яких я помилився. Та й зараз я ясно бачу, що робитиме наша влада протягом одного року, двох-трьох років.

Зокрема, те політичне загострення, яке зараз відбувається, я про нього рік тому говорив. І всі люди, які беруть участь у роботі "Відкритої Росії", були готові до такої ситуації.

Мені здається, я досить адекватно сприймаю великі федеральні політичні процеси. Звичайно, те, що відбувається в російських регіонах, хотілося б знати краще і більше. Але цього уявлення немає не тільки у мене, його немає і в російського уряду. Тут ми з ними на одній хвилі.

ВВС: Ви говорили, що стежили за протестом далекобійників. Чи не показує нинішній протест далекобійників, що протестні рухи в Росії на даний момент часу неспроможні? А коли вони стануть спроможні? Коли народ почне голодувати?

М.Х.: Сучасний досвід революційних процесів показує, що, на відміну від минулого і позаминулого століття, не відбувається такого довгого вибудовування революційної піраміди. Степ загоряється миттєво і по всьому простору. А до цього йдуть якісь приховані процеси, які не завжди легко помітити. Іноді вони прориваються.

Чим був і залишається важливий протест далекобійників? По-перше, це корінний путінський електорат. По-друге, важливо те, що новий збір є лише приводом. Очевидно, що їх грабували до цього неодноразово, і це лише маленький доважок був. Але саме цей доважок і підірвав ситуацію.

Значить, саме в цьому сегменті путінської підтримки вже тліла пожежа, про яку ніхто не знав. І скільки ще таких пожеж тліє - ніхто не знає. ФСБ боїться доповідати Путіну про реальні проблеми. Власне, саме так всі тоталітарні режими і закінчуються.

ВВС: Виходить, не тільки влада, а й люди теж цього не знають?

М.Х.: Так, самі. Люди самі про себе цього не знають. Ось ходить, ходить людина на роботу, погоджується з усім цим тиском, він навіть вдома бурчить ніби в простір, а не на когось конкретно. А потім він бере і вибухає в один момент.

ВВС: Ви думаєте, ця іскорка, вона буде зсередини чи ззовні?

М.Х.: Звичайно зсередини, ми орієнтуємося на свої внутрішні проблеми. Але цілий ряд зовнішніх проблем ми при цьому вважаємо своїми внутрішніми. Наприклад, те, що відбувається в Україні, ми вважаємо своєю внутрішньою проблемою