Радянський пам'ятник поділив Естонію

Естонський президент відмовився підписати закон, що прокладає шлях до усунення раднського воєнного пам'ятника.

Тоомас Гендрік Ільвес сказав, що деякі положення закону неконституційні.

Президент говорив про схвалений у четвер в естонському парламенті закон, який зобов’язує уряд упродовж місяця усунути пам’ятник.

«Бронзовий солдат» став символом поділу в естонському суспільстві. Етнічні росіяни в Естонії виступають категорично проти його усунення.

Більшість великої громади російськомовних мешканців Естонії вважають монумент антифашистським символом, але для багатьох етнічних естонців це прославляння режиму, який тримав країну в окупації понад 50 років.

Пан Ільвес звинуватив деяких естонських політиків у використанні теми «щоб лише привабити увагу до себе» на тлі наближення парламентських виборів 4 березня.

Російський міністр закордонних справ Серґей Лавров назвав голосування в естонському парламенті «дуже великою помилкою і актом паплюження, який є неприйнятим у сучасній Європі.»

Закон забороняє символи та монументи, які прославляють Радянську владу, котрій настав кінець 1991 року.

Заступник пана Лаврова Владімір Тітов застеріг, що затвердження закону матиме незворотні наслідки для взаємин з Естонією.

Після неодноразових сутичок поблизу пам’ятника між активістами російських та естонських організацій уряд Естонії вирішив перенести монумент і поховані під ним останки солдатів в інше місце.

Прем’єр-міністр Андрус Ансіп сказав, що уряд в будь-якому випадку зможе перенести пам’ятник, використовуючи закон про захист воєнних поховань, схвалений у січні.