Литовці та естонці святкують вступ у ЄС, а латвійці - ні

Найбільша кількість євроскептиків мешкає в Латвії.

Лише 29 відсотків її громадян схвалюють перебування країни в Європейському Союзі.

Натомість в сусідніх Литві і Естонії тих, хто вважає день приєднання до ЄС святом, майже удвічі більше.

Але й противники й прихильники вважають, що в „старому ЄС” на новачків ще дивляться зверхньо, насамперед це стосується невільного пересування робочих рук.

Мешканці країн Балтії по різному оцінюють два роки перебування в Європейському Союзі. Найбільша кількість тих, хто незадоволений членством в ЄС, мешкає в Латвії.

Вона є європейським лідером євроскептицизму. Незважаючи на різні результати, існує й спільна балтійська тенденція – зростання настроїв розчарування.

Спільними є й претензії балтійців до Євросоюза: перша з них стосується важких і нелогічних, на думку громадян цих держав, директив з Брюсселю, друга – небажання більшості багатих ринків відкрити двері праці для робітників зі Сходу Європи, третя – егоїстична енергетична політика Заходу, особливо Німеччини, і небажання зрозуміти історичність енергетичних стосунків балтійських країн і Росії.

Пульсуючою точкою взаємин аналітики називають небажання старих демократій відкрити ринки праці для мешканців з нових країн Євросоюзу. Під час опитувань балтійці одноголосно назвали таку політику ЄС образою і дискримінацією. Дві третини з них твердять, що в зв’язку з цим, не відчувають себе повноправними громадянами ЄС.

Натомість країни, які надали можливість мешканцям Балтії працювати в себе, задоволені робітниками з балтійських берегів. 20 тисяч естонців, 50 тисяч латвійців і понад 300 тисяч литовців знайшли працю в Великій Британії, Ірландії, Швеції або Іспанії. Вільнюс, Рига і Талін наполягають на негайній реалізації обіцянок зрівняти права працюючих на Сході і Заході Європейського Союзу. Інакше виправдовується теза скептиків, які твердять, що існують європейці першого і другого ґатунку.