п’ятниця, 20 травня 2005 p., 14:56 GMT 17:56 за Києвом

Узбекистан: нові протести в Карасу

В узбецькому місті Карасу близько тисячі людей у п'ятницю взяли участь у протесті перед місцевою адміністрацією.

Учасники протесту закликали до звільнення місцевого лідера Бахтіора Рахімова та його помічника, яких було заарештовано у середу і яких, як вважають, утримують в Андіжані.

Повідомляють, що після того, як військо у середу перебрало контроль над містом Карасу там було заарештовано багато інших людей.

Тим часом, влада в Узбекистані каже, що жінки та діти, які втекли до Киргизстану внаслідок насильства минулого тижня в Андіжані, можуть повернутися.

Проте, за словами влади, вони й надалі шукають в'язнів, звільнених під час протестів тиждень тому, а тому чоловіки віком понад 16 років будуть перевірятися.

Понад півтисячі людей втекли через кордон до сусіднього Киргизстану після насильства, в результаті чого, за словами правозахисників, загинули сотні людей.

Уряд Узбекистану наполягає, що загиблих було 169, у більшості - войовничі ісламісти.

Заклики до розслідування

Спеціальний слідчий ООН Філіп Алстон звернувся до узбецької влади з проханням івдвідати країну, щоб оцінити становище. Раніше влада відкинула заклики міжнародної спільноти провести незалежне розслідуваня подій в Андіжані.

НАТО додала свій голос до висловлювань стурбованості становищем в Узбекистані після того, як президент Іслам Карімов відмовився дозволити зовнішнє розслідування подій в Андіжані.

Генеральний секретар ООН Кофі Аннан сказав, що президент Узбекистану заявив, що ситуація - під контролем і в міжнародному розслідуванні немає потреби.

"Президент Карімов сказав, що ситуація під контролем і що він вдається од необхідних заходів, щоб притягти винних до відповідальності," сказав Кофі Аннан.

Американці повідомляють, що зменшують масштаби операцій, здійснюваних з їхньої авіабази в південному Узбекистані.

Кореспондент Бі-Бі-Сі передає, що цей крок вітатимуть узбеки, незадоволені американською підтримкою уряду Іслама Карімова.

Корреспондент Бі-Бі-Сі Стівен Ік звертає увагу на те, що жодна з колишніх пострадянських країн відверто не засудила події в Андіжані:

"Прогноз щодо продемократичного ефекту доміно - спочатку Грузія, потім Україна, пізніше Киргизстан - можливо, й досі виглядає передчасним. І принаймні у двох колишніх радянських республіках уряди подали події в Узбекистані як загрозливий наслідок того, що було дозволено робити відкриті виклики владі."

Президент Грузії Михаїл Саакашвілі сказав в телеінтерв'ю Бі-Бі-Сі, що події в Узбекистані відображають загальні тенденції на пострадянському просторі:

"Я думаю, що ми всі занепокоєні, однак ці речі не можна змінити за один вечір. Ми потребуємо постійної зосередженості. Я маю на увазі, що інші приклади, включно з нашим, показали, що йдеться про процес у розвитку. Я вважаю, що реформи , демократизація є неминучими у всьому регіоні. Те, що трапилось тут - це те, що трапилось в Грузії. І після того, що трапилось в Грузії український президент Кучма казав, що Україна не Грузія. Але в Україні все відбулося так само, як у Грузії. Люди скрізь однаково реагують на несправедливість."