'Оксамитова революція' у Грузії: президент Шеварднадзе пішов

Президент Грузії Едуард Шеварднадзе погодився піти у відставку під тиском багатотисячних акцій протесту опозиції, яка звинуватила його у фальсифікації парламентських виборів 3 тижні тому.

Натовпи прихильників опозиції на вулицях Тбілісі радо вітали оголошення про відставку президента.

Протягом цілої ночі у Тбілісі тривали масові святкування на відзнаку події, яку вже встигли назвати "оксамитовою революцією", що стало своєрідним відлунням подій у Чехословаччині 1989 року, коли комуністичний режим також було повалено без кровопролиття.

І тепер 75-річний президент Грузії Едуард Шеварднадзе, який тоді, 14 років тому, був радянським міністром закордонних справ і одним з архітекторів перебудови і розрядки, вирішив, що лише його відставка допоможе відвернути країну від провалля громадянської війни:

"Тепер я бачу, що події розвиваються у напрямку конфронтації. І якби завтра я скористався тими повноваженнями, якими наділений глава держави за подібних обставин, ми би не змогли уникнути кровопролиття. Я ніколи не зраджував свій народ, і тепер вважаю, що найкращим виходом є відставка президента, аби усе це завершилося мирно і без жертв."

Цю заяву тепер вже екс-президент Шеварднадзе зробив вчора ввечері після кількох раундів переговорів з провідниками опозиції за посередництва російського міністра закордонних справ Ігоря Іванова, який терміново прилетів до Тбілісі.

Пан Іванов запевнив усі сторони, що Москва не втручатиметься у перебіг подій, які він назвав внутрішньою справою Грузії.

Виглядає, що саме ця позиція, а також відмова частини війська і підрозділів внутрішніх справ виконувати накази президента, який раніше запровадив надзвичайний стан, переконали Едуарда Шеварднадзе, що зупинити хвилю протестів вже не вдасться, а намагання залишитися при владі у будь-який спосіб неминуче призведуть до кровопролиття.

Один з провідників опозиції лідер Національного Руху Михаїл Саакашвілі привітав крок свого опонента:

"Президент повинен залишатися в країні. Це справа національної гідності - щоби колишній президент Грузії міг залишитися у власній країні, з гарантіями безпеки йому і його родині. Президент вдався до надзвичайно мужнього кроку. Цей крок відповідає інтересам цілої країни і кожної грузинської родини. Гадаю, історія гідно оцінить це рішення."

35-річний Михаїл Саакашвілі, чи "Мішо", як називають його прихильники, був в епіцентрі акцій протесту, що охопили Грузію після виборів 3 тижні тому, коли опоненти звинуватили президента Шеварднадзе у намаганні фальсифікувати результати голосування і вперше виступили з вимогами його відставки.

Саме Михаїл Саакашвілі був на чолі багатотисячного натовпу, що захопив у суботу приміщення парламенту, що фактично стало початком "оксамитової революції".

Саме його - блискуче освіченого правника, який навчався в Україні та США і володіє кількома мовами, вважають одним з ключових претендентів на посаду майбутнього президента.

Нові парламентські вибори мають відбутися впродовж наступних двох місяців, а тим часом президентські повноваження виконуватиме колишня спікер парламенту 39-річна Ніно Бурджанадзе.

Вона вже заручилася чи не найважливішою підтримкою з боку Сполучених Штатів - стратегічного партнера Грузії. Держдепартамент у Вашингтоні оприлюднив офіційну заяву, де, зокрема, йдеться:

"Держсекретар Колін Павелл вже телефонував тимчасовому президенту Бурджанадзе, щоби висловити нашу підтримку. Ми готові надати допомогу її зусиллям, спрямованим на збереження цілісності грузинської демократії. США і міжнародна спільнота готові допомогти Грузії в організації вільних парламентських виборів, як того вимагає Конституція. Народ Грузії відгукнувся на заклик Михаїла Саакашвілі і його колег перегорнути нову сторінку грузинської політики."

Колін Павелл, як йдеться у заяві Держдепу, також мав розмову з Едуардом Шеварднадзе, подякувавши йому за сприяння мирному розв'язанню кризи і відзначивши мужність його рішення, а також його внесок у розбудову вільної демократичної Грузії.

Проте у самій країні тепер здебільшого говорять про недоліки та прорахунки правління Шеварднадзе, коли Грузія пережила міжетнічні конфлікти і громадянську війну середини 1990-х, а тепер потерпає від жорсткої економічної кризи з масовим безробіттям, злиднями і корупцією.

Опозиція твердить, що знає, як вирішувати ці проблеми. Чи це так, покаже лише час, а сам екс-президент Едуард Шеварднадзе, якому, за повідомленнями, кілька країн пропонували притулок у разі потреби, заявив, що нікуди з Грузії не збирається, і зможе, нарешті, сісти за написання мемуарів:

"Мені не звикати до відставок, і я не робитиму з цього великої трагедії. Мені є чим займатись, мені є про що написати. Якщо говорити правду, усе що сталося, для мене особисто - це щастя, бо я нарешті матиму час, щоби писати, доки я ще живий."