Чому сотні мільйонів вакцин від Covid-19 можуть просто викинути

Президент Байден закликає світових лідерів забезпечити вакцинацію 70% населення до вересня наступного року.

Проте дані свідчать про те, що багаті країни й надалі мають надлишки вакцин, багато з яких доведеться скоро викинути.

Коли Бахар сідала на літак до Ірану, вона з нетерпінням очікувала на зустріч із батьком, якого вона не бачила вже чотири роки.

Вона і гадки не мала, що незабаром коронавірус накриє країну - разом з її родиною - другою смертельною хвилею.

Спочатку захворіла хороша знайома родини, яка саме готувала весілля сина. Незабаром вона померла.

Потім захворів дядько батька, потім літня тітка.

Бахар особливо переживала за свою бабусю, яка отримала лише першу дозу щеплення і чекала на другу.

Самій Бахар 20 років, вона живе у США, де й щепилася у квітні цього року.

І хоч сама вона почувалася захищеною, але останні дні поїздки до Ірану вона провела "зачиненою" у домі батька. Весь час вона думала, хто з родини стане наступною жертвою хвороби. В її іранській родині мало щеплених - країні бракує вакцин.

Невдовзі після повернення до США дівчина дізналася, що захворів і її батько, - і її паралізував страх.

"Це як провина того, хто вижив, - каже вона. - Я поїхала з Ірану цілком здоровою, бо мала дві дози Pfizer".

Її батько вижив. Проте інші літні родичі - ні.

"Я почуваюся винною через це", - каже Бахар.

Така несправедливість підтверджується суворою статистикою: лише половина населення світу отримала хоча б одну дозу вакцини від Covid-19.

За даними Human Rights Watch, 75% вакцин розподілили між собою 10 країн.

Дослідницький підрозділ Economist підрахував, що половина із досі вироблених вакцин потрапила до 15% населення світу, а найбагатші країни мають у своєму розпорядженні у 100 разів більше доз, ніж найбідніші.

У червні члени Великої сімки - Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Британія та США - погодилися віддати мільярд доз бідним країнам упродовж наступного року.

"Я посміхнулася, коли побачила цю новину, - каже Агата Демараіс, автор нещодавнього дослідження Economist Intelligence Unit і колишня дипломатка. - Цього ніколи не станеться".

Наприклад, Британія зобов'язалася надати 100 млн доз, але поки що виділила лише 9 млн.

Президент Байден пообіцяв виділити 580 млн доз, із яких наразі США надали 140 млн.

ЄС заявив, що до кінця року поділиться 250 млн доз, але поки що виділив лише 8% від цього.

Як більшість країн із середніми доходами, Іран отримував вакцини за схемою Covax, підтриманою ВООЗ, за якою вакцини розподілялися між тими, кому вони були найбільш потрібні.

Covax закуповує вакцини і потім продає за нижчою ціною країнам із середнім достатком і безкоштовно віддає бідним країнам.

Проте Covax наразився на серйозну проблему: там планували розподілити два мільярди доз у 2021, і більшість з них мала надійти з Індії. Коли друга хвиля коронавірусу накрила країну у травні цього року, уряд заборонив експорт вакцин.

Відтоді Covax покладається на вакцини, які надходять від багатих країн. Постачання уповільнилося, і є країни, де вакциновано близько 2% населення.

"Зараз вакцини надходять невеликими партіями, про них не повідомляють заздалегідь, і часто вони вже на межі терміну придатності", - розповідає Аурелія Нгуєн, виконавча директорка Covax.

І проблема полягає зовсім не у сфері постачання. Багаті країни накопичували запаси вакцин, кажуть у Airfinity, консалтинговій компанії, яка досліджує ланцюжки постачання по всьому світу.

Виробники вакцин зараз виготовляють 1,5 млрд доз на місяць.

"Вони виробляють величезну кількість доз. І ця кількість зростає впродовж останніх трьох чи чотирьох місяців", - каже доктор Метт Лінлі, провідний дослідник у Airfinity.

І у багатих країнах можуть залишитися 1,2 млрд доз вакцин, які їм не потрібні, навіть якщо вони запровадять третю бустерну дозу.

Приблизно п'яту частину цих доз - близько 241 мільйона - можуть просто викинути, якщо їх не розподілити дуже швидко, каже доктор Лінлі.

Виглядає, що бідні країни не зможуть їх розподілити, якщо до того, як завершиться термін придатності, не залишається хоча б два місяці.

"Я не сказав би, що це через жадібність багатих країн, швидше, це через те, що вони не знають, яка вакцина спрацює, - каже доктор Лінлі. - Тому вони закуповують кілька різних".

У своєму останньому дослідженні Airfinity намагається показати урядам, що виробництво вакцин зараз налагоджене і можна не робити запаси. Натомість вони можуть віддати те, що мають зараз, і бути впевнені, що у наступні місяці вони отримають достатньо нових доз.

"Підозрюю, що тут також ідеться і про політичний тиск, адже частина електорату може обуритися тим, що їхня країна віддає вакцини тоді, як вони все ще потрібні її громадянам", - припускає Агата Демараіс.

Аурелія Нгуєн вважає, що йдеться не лише про дії урядів:

"Також потрібно, щоб виробники виконали свої зобов'язання перед Covax і надали перевагу нам до того, як виконувати двосторонні угоди з країнами, які вже мають достатньо вакцин".

Якщо нині виробляють 1,5 млрд доз вакцин кожного місяця, каже вона, питання полягає в тому, чому так мало вакцин потрапляє у бідні країни.

"Країнам варто поступитися своїм місцем у черзі замовлень там, де вакцини від Covax найпотрібніші", - закликає представниця Covax.

А для Бахар та її родини ці дози - не лише цифри, а реальні життя близьких та друзів.

Кожні кілька днів вона отримає звістку про смерть когось знайомого. І якщо раніше вона запекло сперечалася зі своїми однокурсниками в університеті, які не хочуть щепитися, то тепер вона мовчить - для неї це надто боляче.

"Я намагаюся не переживати так, але дуже важко бачити, як люди не користуються тими перевагами, які мають", - каже Бахар.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!