Японія відновила комерційний вилов китів. Вперше за 30 років

Японія вперше за 33 роки відновила полювання на китів у комерційних цілях. У понеділок, 1 липня, п'ять японських китобійних суден вийшли в море, попри заклики міжнародного товариства й екологічних організацій відмовитися від відновлення китобійного промислу.

Полювання вестимуть у територіальних водах Японії, промисел у водах Антарктики вестися не буде.

Влада Японії встановила квоту на вилов 227 китів трьох видів до кінця цього року. Китобоям у комерційних цілях в японській економічній зоні дозволено виловити 52 малих смугачів (Balaenoptera acutorostrata), 150 смугачів Брайда (Balaenoptera brydei) і 25 смугачів сейвалів (Balaenoptera borealis).

Відновлення китобійного промислу стало можливим після виходу Японії з Міжнародної комісії з промислу китів, до якої вона входила з 1951 року.

У 1982 році члени Комісії домовилися ввести мораторій на комерційний вилов китів, починаючи з 1985-1986 років.

Токіо погодився з введенням мораторію. Востаннє Японія полювала на китів у комерційних цілях у 1986 році.

Проте всі ці роки Японія продовжувала виловлювати китів у наукових цілях — спочатку, як заявляла влада, в рамках дослідницької антарктичної програми JARPA (Japanese Research Program in Antarctica).

Скепсис екологів

Проте екологи неодноразово звинувачували Японію в тому, що під виглядом полювання на китів у дослідницьких цілях насправді ведеться їхній комерційний промисел. При цьому вони зазначали, що м'ясо китів з'являлося в японських ресторанах і магазинах.

У 2014 році Міжнародний суд ООН заборонив Японії вести полювання на китів в антарктичних водах: владі Австралії вдалося довести в суді, що програма JARPA не відповідає своєму науковому статусу.

Екологи намагалися також перешкоджати роботі китобійних суден Японії.

У листопаді 2016 року японський уряд оголосив про нову дослідницьку програму під назвою NEWREP-NP, в рамках якої країна мала намір вести полювання на китів у північній частині Тихого океану. Екологи нову програму розкритикували.

У грудні 2018 року Японія оголосила про намір вийти з Міжнародної комісії з промислу китів у 2019 році, щоб з липня відновити китобійний промисел. Після виходу з комісії Японія продовжить брати участь у її роботі в статусі спостерігача.

"На відновлення комерційного китобійного промислу чекали китобої по всій країні", - говорить глава Управління рибальства Японії Сігет Хасе.

"Мене просто переповнює почуття щастя, я дуже зворушений. У моєму місті люди полювали на китів понад 400 років", - говорить глава Японської асоціації з полювання на малих китів Йосіфумі Каї.

Токіо вказує, що полювання на китів — традиційне заняття жителів ряду регіонів країни.

Історія китобійного промислу в Японії нараховує кілька століть, проте його масштаби значно зросли тільки після Другої світової війни, коли в країні не вистачало продовольства.

У 60-ті роки минулого століття японці щороку з'їдали до 200 тисяч тонн китового м'яса. Останніми роками його споживання знизилося до 5 тисяч тонн.

"Мені здається, молодь зараз не знає, як правильно готувати китове м'ясо і як його правильно їсти. Мені б хотілося, щоб більше людей могли його спробувати", - сказав AFP один з японських рибалок.

Влада Японії каже, що, відповідно до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, багато видів китоподібних — наприклад, таких як малий смугастик і кит Брайда — більше не знаходяться під загрозою, їх чисельність у повній мірі відновилася.

Смугач сейвал, як вважається, все ще відноситься до видів, що зникають, проте останніми роками вдалося добитися стабільного зростання чисельності представників цього виду.

Екологи з Greenpeace і Товариства охорони морської фауни (Sea Shepherd) засудили рішення Японії відновити китобійний промисел у комерційних цілях, однак поки у них немає плану дій щодо Токіо.

Кити опинилися на межі вимирання в кінці 19-го - на початку 20-го століть через поширення китобійного промислу. Лідерами світового полювання на китів тоді були Норвегія, Велика Британія, США, Росія (потім СРСР) і Японія.

Основним регіоном полювання на китів на початку 20 століття стала Антарктика.

У 1946 році, щоб зберегти популяції китів і впорядкувати розвиток китобійного промислу, була підписана Міжнародна конвенція про регулювання китобійного промислу (International Convention for the Regulation of Whaling). Тоді ж, відповідно до конвенції, заснували Міжнародну комісію з промислу китів.

США, Велика Британія і СРСР стали членами комісії в 1948 році, Японія — в 1951 році.

З 1986 року комісія ввела мораторій на китобійний промисел у комерційних цілях, щоб популяції різних видів китових могли відновити свою чисельність.

За даними зоозахисної організації Whale and Dolphin Conservation, китобійний промисел досі існує в деяких країнах. На китів заради їх м'яса досі полюють у Норвегії та Ісландії. Норвегія відмовилася підтримати мораторій на вилов, а Ісландія частково погодилася з ним.

Після введення мораторію на комерційний промисел полювання на китів ведеться і країнами-членами комісії, але тільки в наукових цілях (в рамках встановлених квот).

Також дозволений так званий "місцевий промисел китів" — для корінного населення деяких територій, де м'ясо китів — один з основних харчових продуктів.

Зараз місцевий промисел китів дозволений для корінного населення Чукотки (Росія), Гренландії (Данія), Аляски (США) і Сент-Вінсента і Гренадін. Спільні квоти для Росії й США на 2013-2018 роки склали 744 сірих і 336 гренландських китів. Квота на 2019-2025 роки встановлена ​​в розмірі 392 гренландських і 980 сірих китів.

З 1987 року Японія щороку в рамках своїх наукових програм вбивала від 200 до 1200 китів.

Всього у світі з моменту введення мораторію в наукових цілях виловили 17 839 китів, з них 310 фінвалів, 56 кашалотів, 1563 сейвалів, 734 смугастиків Брайда і 15 176 малих смугастиків.

Хочете отримувати цікаві історії в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!