You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Японія відновила комерційний вилов китів. Вперше за 30 років
Японія вперше за 33 роки відновила полювання на китів у комерційних цілях. У понеділок, 1 липня, п'ять японських китобійних суден вийшли в море, попри заклики міжнародного товариства й екологічних організацій відмовитися від відновлення китобійного промислу.
Полювання вестимуть у територіальних водах Японії, промисел у водах Антарктики вестися не буде.
Влада Японії встановила квоту на вилов 227 китів трьох видів до кінця цього року. Китобоям у комерційних цілях в японській економічній зоні дозволено виловити 52 малих смугачів (Balaenoptera acutorostrata), 150 смугачів Брайда (Balaenoptera brydei) і 25 смугачів сейвалів (Balaenoptera borealis).
Відновлення китобійного промислу стало можливим після виходу Японії з Міжнародної комісії з промислу китів, до якої вона входила з 1951 року.
У 1982 році члени Комісії домовилися ввести мораторій на комерційний вилов китів, починаючи з 1985-1986 років.
Токіо погодився з введенням мораторію. Востаннє Японія полювала на китів у комерційних цілях у 1986 році.
Проте всі ці роки Японія продовжувала виловлювати китів у наукових цілях — спочатку, як заявляла влада, в рамках дослідницької антарктичної програми JARPA (Japanese Research Program in Antarctica).
Скепсис екологів
Проте екологи неодноразово звинувачували Японію в тому, що під виглядом полювання на китів у дослідницьких цілях насправді ведеться їхній комерційний промисел. При цьому вони зазначали, що м'ясо китів з'являлося в японських ресторанах і магазинах.
У 2014 році Міжнародний суд ООН заборонив Японії вести полювання на китів в антарктичних водах: владі Австралії вдалося довести в суді, що програма JARPA не відповідає своєму науковому статусу.
Екологи намагалися також перешкоджати роботі китобійних суден Японії.
У листопаді 2016 року японський уряд оголосив про нову дослідницьку програму під назвою NEWREP-NP, в рамках якої країна мала намір вести полювання на китів у північній частині Тихого океану. Екологи нову програму розкритикували.
У грудні 2018 року Японія оголосила про намір вийти з Міжнародної комісії з промислу китів у 2019 році, щоб з липня відновити китобійний промисел. Після виходу з комісії Японія продовжить брати участь у її роботі в статусі спостерігача.
"На відновлення комерційного китобійного промислу чекали китобої по всій країні", - говорить глава Управління рибальства Японії Сігет Хасе.
"Мене просто переповнює почуття щастя, я дуже зворушений. У моєму місті люди полювали на китів понад 400 років", - говорить глава Японської асоціації з полювання на малих китів Йосіфумі Каї.
Токіо вказує, що полювання на китів — традиційне заняття жителів ряду регіонів країни.
Історія китобійного промислу в Японії нараховує кілька століть, проте його масштаби значно зросли тільки після Другої світової війни, коли в країні не вистачало продовольства.
У 60-ті роки минулого століття японці щороку з'їдали до 200 тисяч тонн китового м'яса. Останніми роками його споживання знизилося до 5 тисяч тонн.
"Мені здається, молодь зараз не знає, як правильно готувати китове м'ясо і як його правильно їсти. Мені б хотілося, щоб більше людей могли його спробувати", - сказав AFP один з японських рибалок.
Влада Японії каже, що, відповідно до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, багато видів китоподібних — наприклад, таких як малий смугастик і кит Брайда — більше не знаходяться під загрозою, їх чисельність у повній мірі відновилася.
Смугач сейвал, як вважається, все ще відноситься до видів, що зникають, проте останніми роками вдалося добитися стабільного зростання чисельності представників цього виду.
Екологи з Greenpeace і Товариства охорони морської фауни (Sea Shepherd) засудили рішення Японії відновити китобійний промисел у комерційних цілях, однак поки у них немає плану дій щодо Токіо.
Кити опинилися на межі вимирання в кінці 19-го - на початку 20-го століть через поширення китобійного промислу. Лідерами світового полювання на китів тоді були Норвегія, Велика Британія, США, Росія (потім СРСР) і Японія.
Основним регіоном полювання на китів на початку 20 століття стала Антарктика.
У 1946 році, щоб зберегти популяції китів і впорядкувати розвиток китобійного промислу, була підписана Міжнародна конвенція про регулювання китобійного промислу (International Convention for the Regulation of Whaling). Тоді ж, відповідно до конвенції, заснували Міжнародну комісію з промислу китів.
США, Велика Британія і СРСР стали членами комісії в 1948 році, Японія — в 1951 році.
З 1986 року комісія ввела мораторій на китобійний промисел у комерційних цілях, щоб популяції різних видів китових могли відновити свою чисельність.
За даними зоозахисної організації Whale and Dolphin Conservation, китобійний промисел досі існує в деяких країнах. На китів заради їх м'яса досі полюють у Норвегії та Ісландії. Норвегія відмовилася підтримати мораторій на вилов, а Ісландія частково погодилася з ним.
Після введення мораторію на комерційний промисел полювання на китів ведеться і країнами-членами комісії, але тільки в наукових цілях (в рамках встановлених квот).
Також дозволений так званий "місцевий промисел китів" — для корінного населення деяких територій, де м'ясо китів — один з основних харчових продуктів.
Зараз місцевий промисел китів дозволений для корінного населення Чукотки (Росія), Гренландії (Данія), Аляски (США) і Сент-Вінсента і Гренадін. Спільні квоти для Росії й США на 2013-2018 роки склали 744 сірих і 336 гренландських китів. Квота на 2019-2025 роки встановлена в розмірі 392 гренландських і 980 сірих китів.
З 1987 року Японія щороку в рамках своїх наукових програм вбивала від 200 до 1200 китів.
Всього у світі з моменту введення мораторію в наукових цілях виловили 17 839 китів, з них 310 фінвалів, 56 кашалотів, 1563 сейвалів, 734 смугастиків Брайда і 15 176 малих смугастиків.