Озброєні люди на замовлення – скільки це коштує і чим загрожує?

"Паралельною правоохоронною системою" називають експерти різні формальні та неформальні парамілітарні структури в Україні. Це озброєні люди, яких можна найняти для вирішення бізнесових чи політичних питань. Свою роль вони можуть зіграти й під час виборчої кампанії.

Деякі охоронні структури працюють у рамках закону. Інші не гребують участю в рейдерських атаках чи блокуванні законних будівництв задля отримання хабаря від підприємців.

Деякі мають офіційний статус приватної охоронної компанії. Деякі - громадських формувань чи організацій. Деякі і те, і друге. Залежно від ситуації, перетворюються, мов хамелеони, то на громадських активістів, то на озброєних людей в масках.

Експерти визнають, що в Україні сформувався ринок послуг людей зі зброєю. Фактично ж це стихія, що за певних обставин може вийти з-під контролю, і свідчить вона про слабкість держави.

Від війни до "віджиму"?

"Коли ми тільки створили охоронну фірму, періодично отримували дзвінки з пропозицією взяти участь у "віджимах" по всій Україні. Потім вони припинилися, бо люди побачили, що ми не беремо в цьому участі", - так про роботу своєї компанії "ЮА: Гард" розповідає учасник АТО Павло Тука. У ній він працевлаштував ветеранів АТО.

Думки опитаних BBC News Україна ветеранів розділилися щодо того, чи саме екс-бійці, учасники війни на Сході, становлять ядро новостворених парамілітарних структур.

"Мені, як учаснику АТО, було помітно, що люди, які блокували наше будівництво, хоч і були в уніформі, але як колишні бійці не поводилися", - розповів на засадах анонімності працівник комерційної компанії, яка так і не змогла запустити свій проект через протести невідомих "правдолюбців у камуфляжі". В обмін на зняття блокади вони вимагали гроші.

Ті, хто воював "на нулі", тобто на самісінькій передовій, часто переконані, що по поверненню додому людина психологічно не в змозі тривалий час брати зброю до рук.

"На такий підробіток можуть погодитися хіба що ті ветерани, яким забракло емоцій на війні. "На нулі" емоції б'ють через край, коли людина вбиває інших, рятує інших, коли вісім тисяч разів вона думала, що її життя вже закінчилося. Після такого багато чого вже більше не хочеться", - каже Володимир Дубченко, військовий лікар, що служив у 25-й повітряно-десантній бригаді.

Втім, усі погоджуються, що саме війна на Сході України стала важливим чинником поширення парамілітарних структур. Не всім вдається знайти себе в цивільному житті, а кошти на себе та на сім'ю потрібні завжди.

"Коли був наведений більш-менш лад, стабілізувався фронт, сформувалася стабільна влада, потреба в добровольцях відпала. А вони звикли до такого життя. Вони почали виконувати політичні замовлення", - каже експерт аналітичного центру "Дім демократії" Анатолій Октисюк.

Павло Тука зауважує, що схеми із залучення парамілітарних структур існували й раніше, але тепер в Україні з'явилися ветерани війни, які вміють тримати зброю і для яких конфлікти в мирному житті - це "дитячий садок".

Особливу увагу на цю проблему в Україні звернули в зв'язку з вбивством Катерини Гандзюк. Усі підозрювані, яких затримали восени 2018-го, - колишні українські військові, що воювали на Донбасі.

Лоб у лоб

Колишні керівники добровольчих батальйонів здебільшого пов'язані з певними приватними охоронними фірмами та відповідними громадськими організаціями. Хоча юридично вони можуть бути зареєстровані на інших людей.

Під час конфлікту на фермерському підприємстві "Нива-2010" у селі Бережинка на Кіровоградщині в квітні-травні 2017-го лоб у лоб зіткнулися представники двох структур: батальйону "Донбас" і охоронної фірми "Борисфен". Також серед учасників тих подій, за повідомленнями донбасівців, були екс-бійці добровольчого батальйону "Айдар". "Борисфен" пов'язують із народним депутатом Юрією Березою, екс-комбатом добровольчого батальйону "Дніпро-1".

Фермер Микола Трибиненко заявив про рейдерський напад. Його інтереси захищали донбасівці, а по інший бік опинилися озброєні люди з "Борисфену".

Формально такі охоронні фірми надають стандартний перелік функцій: охорона фізичних осіб, об'єктів, цінних вантажів, супровід інкасації, захист від атак рейдерів.

Іноді такі формальні структури називають "приватними арміями". Проте і юридично, і фактично це перебільшення. Приватна військова компанія, на відміну від охоронної фірми, використовує важке бойове озброєння. А це в Україні заборонено законом.

Загалом в усьому різноманітті охоронних і воєнізованих структур в Україні можна виділити такі:

Бізнес зі зброєю в руках

Люди, обізнані з ринком послуг парамілітарних структур, визнають, що ті здебільшого діють прагматично, тобто за гроші. Навіть коли декларуються цілі захистити скривдженого рейдерами фермера чи відвоювати парк у забудовників.

Крім того, слід розрізняти офіційні зарплати працівників охоронних фірм, які тримаються подалі від рейдерства та "віджимів", і прибутки тих, хто таким займається.

Так, зарплата охоронця супермаркету - від 8 000 грн на місяць. Зарплата особистого охоронця - бодігарда, - що працює в охоронній фірмі, - від тисячі доларів.

Приміром, зарплата працівника охоронної фірми "Гайдамаки" - від 16 000 грн на місяць. Це агенція, створена на базі Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) для захисту фермерів від рейдерських нападів.

"Ми вимушені були найняти в нашу охоронну структуру тих людей, які в нормальній ситуації працювали б на державу. І ми платимо їм хорошу зарплату. Ми, по суті, вимушені створювати власну державу там, де держава офіційна самоусунулася. Наша структура працює за принципом приватної армії. Члени ВАР платять постійні внески на її утримання", - розповідає про роботу такої структури Михайло Соколов, заступник її голови.

Він також зауважує, що на ринку є інші охоронні структури, яких час від часу перекуповують. Іноді рейдери пропонують більше, ніж власники.

Оплата також залежить від складності завдання.

"Якщо потрібно просто зайти фізично й нічого не відбувається - це одна сума. Якщо потрібно вибити когось звідти, бо там позиції захопила силова група, то це дорожче. Це вищі ризики", - каже Павло Тука.

Це все - розцінки офіційної частини ринку таких послуг. Але існує також неофіційний прейскурант. І саме він є головним.

За інформацією BBC News Україна, у Кіровоградській та Дніпропетровській області фермери наймали "людей в уніформі" за такими розцінками: кожному охоронцю платили за день роботи тисячу грн, якщо він був без зброї, та 3000 грн зі зброєю. При цьому, важливо було, щоб в озброєних людей були усі дозволи на зброю.

Найменш прозора частина ринку - це, власне, відкати й хабарі, про які можуть домовлятися ті, хто стоять за формальними й неформальними воєнізованими структурами.

Так, в одній комерційній компанії BBC News розповіли, що "люди в камуфляжі" вимагали у них хабар у понад мільйон гривень в обмін на те, щоб припинити блокування будівництва. Інші наші джерела також підтверджують, що хабарі в подібних випадках становлять мільйони гривень.

Чим це загрожує?

"Я знаю на 100%, що наші політики залучають такі групи людей... Якщо у вас є гроші, можете найняти будь-яку парамілітарну структуру або створити її", - каже Павло Тука.

Всі експерти, з якими ми спілкувалися, погоджуються: використання озброєних людей стало трендом політичного і бізнесового життя України.

"Найчастіше за все парамілітарні організації контролюють місцеві керівники: мери великих міст, впливові депутати", - пояснює політолог Володимир Фесенко.

На його думку, чинний президент Петро Порошенко не зміг протидіяти розквіту парамілітарних структур в Україні.

Експерт проводить історичні паралелі й визнає, що велика кількість парамілітарних організацій загрожує демократії в Україні.

"Прихід до влади Гітлера в Німеччині, Муссоліні в Італії є найбільшим уроком ХХ століття. Ці вожді активно використовували парамілітарні організації. Вони руйнують навіть натяк на верховенство права, заміняють його агресією та насильством", - вважає він.

Про людей, що готові силою вирішувати проблеми, які ігнорує держава, фермери згадують переважно влітку та особливо восени під час збору врожаю. А українські політики дедалі частіше - у період виборів.

Під час виборчої кампанії члени Національних дружин та Нацкорпусу влаштували сутички з правоохоронцями біля адміністрації президента в Києві та на його мітингу в Черкасах.

"Силові структури: МВС, СБУ - часто закривають на це очі, даючи змогу цим парамілітарним організаціям процвітати. Як не дивно, вони вигідні елітам. Вони їх фінансують, використовують як інструменти політичної конкуренції", - вважає Анатолій Октисюк.

Павло Тука зауважує, що з 2014 року в Україні у прямому сенсі почали створювати "кишенькові армії" та фальшиві образи деяких героїв.

Втім, інші країни, де ветерани поверталися з війни на власній території чи за кордоном, теж стикалися з явищем ветеранських бригад. Останні іноді перетворювалися на воєнізовані структури. Питання тільки в тому, наскільки легальним і контрольованим є цей процес, а також, чи створюються умови для реабілітації і працевлаштування ветеранів.

З часом в людей, що контролюють такий "бізнес" в Україні, з'являється дедалі більше грошей. Вони виростають зі штанців кишенькових структур у самостійних гравців. Можна очікувати, що й поводитимуться вони по-дорослому, тобто самостійно. І тоді з пляшки дедалі частіше вилітатиме Джин, якого контролювати стане неможливо.

А глибинна причина цих процесів, як наголошують абсолютно всі коментатори, - корупція. Саме вона робить фермерів беззахисними, а політиків - вразливими.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.