четвер, 23 квітня 2009 p., 10:58 GMT 13:58 за Києвом
Пірати це не просто групки, які шукають поживи
Чи можна говорити, що анти піратська операція починає мати успіхи? Ольга Бетко запитала про це військового аналітика, що спеціалізується на проблемах міжнародного тероризму Олега Бодрука.
Олег Бодрук: Я думаю, що це примара. Тому що успіх проявляється у тому, які сили ми застосовуємо і який результат ми отримуємо. Якщо ви туди нагнали кораблі з усіх флотів світу і там декілька човнів піратів, які перехоплювали кораблі, що йшли з Аденської затоки, то мені здається, що це дуже малий ефект дії від цієї армади флотів.
Бі-Бі-Сі: Чому ж так важко досягти більшого успіху?
Олег Бодрук: Проблема не тільки в самому піратстві як явищі, а в тому, що це піратство пов’язано з більш широкою проблемою міжнародного тероризму як такого. Морське піратство є частиною міжнародного терористичного руху, який створює певні осередки і підтримує їх дії в самому Сомалі, спонсорує їх грошима. Не можна перехопити корабель, що вийшов з вантажем військової техніки з України і йшов кілька десятків миль від берега, човном без радарів, без відповідних засобів. Тобто було чітке наведення з космосу, визначена точка, де повинні були зустрітися нападники і корабель.
Бі-Бі-Сі: Тобто це уявлення, що пірати – це група людей, які діють на свій страх і розсуд, і за ними ніхто не стоїть....
Олег Бодрук: Це дуже велика помилка.
Бі-Бі-Сі: Якщо вдається захопити тих піратів, з’являється інша проблема – де їх судити. Скажімо, якби вдалося захопити піратів, які утримували судно “Фаїна” з переважно українським екіпажем, де, на вашу думку, треба було б їх судити – в Кенії, куди прямував військовий вантаж, в Україні, звідки екіпаж, чи в Ізраїлі, де мешкає власник судна?
Олег Бодрук: Це міжнародна проблема, яка поки що не вирішена, і потребує певних зусиль міжнародного співтовариства на рівні ООН. Наприкінці 2008 року Рада безпеки ООН прийняла резолюцію, яка дозволила боротьбу з піратами в Сомалі і на суші, і з повітря. Сьогодні відкрито засідання у Брюсселі, де країни-донори, які спонсорують політику відновлення в Сомалі, намагаються надати фінансову і політичну допомогу країні, створити там військові й державні структури, які б контролювали ситуацію в самій країні. Якщо там немає держави, то, безумовно, кожна група людей діє на свій страх і розсуд. Організатори цієї зустрічі – ООН, ЄС, Африканський Союз, США – планують виділити кошти на створення певних державних структур, поліцейського корпусу, 6 тисяч військовослужбовців, які повинні контролювати ситуацію з тими незаконними збройними формуваннями. Планується виділити 260 млн. євро на ці речі.
Бі-Бі-Сі: Чи можна піратів судити в самому Сомалі?
Олег Бодрук: Сомалі не має структур – суду, держави, там тільки фіктивний уряд, який тримається в рамках однієї адміністративної одиниці і охороняється зовнішніми військовими. Він не має впливу поза межами свого перебування.
Бі-Бі-Сі: На цьому міжнародному форумі чи зможуть домовитися до чогось конкретного?
Олег Бодрук: Я думаю, що так. Все ж спрямовувати кораблі в обхід було б дуже витратно для всіх держав світу. Тут починають вже діяти закони економіки. Або треба боротися з цим явищем і унеможливити ці напади... але, мені здається, ті заходи, які зараз вживаються, малоефективні, тому що тримати таке угрупування кораблів біля берегів Сомалі постійно – дуже витратно для всіх держав, і ефективність цих дій дуже мала.