Схеффер:обов'язкові бази НАТО в Україні - міф

16-17 червня в Україні засідатиме Північноатлантична рада на чолі з генеральним секретарем НАТО Яап де Гооп Схеффером. Це – перший візит Ради, до якої входять всі 26 послів країн – членів Північноатлантичного альянсу, за останні три роки і відбувається він через два місяці після прийнятого на бухарестському саміті НАТО рішення стосовно того, що Україна та Грузія у перспективі станоть членами організації.

З чим їдуть до Києва посли та генеральний секретар альянсу, чи буде названа дата приєднання Києва до Плану дій щодо набуття членства? Про це в інтерв’ю українським журналістам розповідав Яап де Гооп Схеффер:

Я дума, що ми повинні розглядати цей візит як вулицю з двостороннім рухом – ми їдемо слухати і їдемо говорити. Мі їдемо слухати не тільки українських політиків – президента, прем’єр-міністра, парламент, але й український народ. Як вам відомо, це візит не тільки до Києва, але й також в інші три міста. Ми також будемо зустрічатися і з неурядовими організаціями.
Таким чином, слухати – це одна сторона, і ми їдемо говорити і інформувати про НАТО також. Але не продавати НАТО. НАТО – це не миючий засіб або продукт, який ви можете купити у супермаркеті. НАТО – це сім’я демократичних держав. Ми їдемо пояснити, що таке НАТО, ми також їдемо зробити інвентаризацію відносин між Україною та НАТО також і в політичному сенсі. Це, звичайно, один з елементів інтенсифікованої взаємодії, ці слова ви можете знайти в Бухарестському комюніке. В цьому відношенні, я думаю, візит Північноатлантичної Ради в повному складі – важливий.
Ми сподіваємося, що українці – представники всього суспільства, з будь-якою політичною точкою зору – буде це чи представник уряду, буде це пан Янукович чи будь-хто – будуть здатні не тільки говорити, але й стухати нас. Це – мета поставленої задачі.

Що треба зробити, щоб прискорити процес наближення України до Плану дій щодо набуття членства?

Яап де Гооп Схеффер: Я думаю, що Україна все зробила суттєві речі в рамках реформ – реформ в секторі безпеки, оборони – всього процесу в рамках Особливого партнерства, яке у нас існує вже 10 років.
Якщо ви хочете почути про занепокоєння, так це те, що, коли ви подивитесь на амбіції України в рамках реформ, то амбіції достатньо правильні та високі. Проблема в тому, що час від часу фінансування не є достатнім – просто дуже невеликі гроші виділяються на ці амбіційні реформи. Це – важливий елемент, але, звичайно, не єдиний, як ви розумієте.

Щоб ви відповіли тим, хто вважає, що після виводу Чорноморського Флоту з Криму НАТО чи одна з країн НАТО розташує там свою військову базу?

Яап де Гооп Схеффер: Звичайно, це не так. Але, перш за все, я хочу сказати, що повністю стою в стороні від будь-яких двосторонніх дискусій між Україною та Росією стосовно майбутнього Чорноморського Флоту. Це – не для НАТО. Союзники по альянсу і генеральний секретар будуть залишатися в стороні по цьому питанню. Це питання до НАТО не відноситься.
НАТО – це альянс 26 суверенних держав, і ці суверенні держави вирішують все. Як і Україна, як суверенна держава, буде вирішувати, якою бути її зовнішній політиці. НАТО керується консенсусом.
Давайте битися проти міфів стосовно того, що, якщо Україна наближається до НАТО, це буде означати натовські бази в Україні. Давайте битися з міфами про те, що будуть негативні наслідки для деякої української індустрії, зокрема, говорять про літакобудування. Але це – нонсенс! Чим більше взаємної сумісності, чим більше можливостей ви маєте – тим краще для українських будівельників літаків. Це те, що я називаю міфами.
НАТО не може нав’язувати, і НАТО не буде нічого нав’язувати. Це будуть вирішувати громадяни України – у вас для цього є демократичні процедури.

Після заяв, як ЄС, так і НАТО з критикою стосовно введення російських залізничних військ в Абхазію, Москва не поспішає реагувати. Чи не вважаєте ви, що існуючі механізми достатні для вирішення проблемних ситуацій?

Яап де Гооп Схеффер: Почнемо з Грузії. Ви бачили, як критично я виступив прости так званих залізничних військ в Абхазії. Я думаю, у них немає ні мандату, ні статусу, я думаю, що це посягання на територіальну цілісність Грузії. Їх там бути не повинно. Це те, що я сказав.
Але НАТО не як ООН чи ОБСЄ, і не має мандату залучитися в цей конфлікт. НАТО не буде цього робити. НАТО не буде залучати себе в територіальну чи іншу дискусію, яку Україна може чи ні мати з Росією. Це – не роль НАТО. НАТО не організація для таких речей. НАТО – це політична військова організація.
Іншими словами, НАТО не бачить свого прямого втручання, будь то Грузія, будь то Україна. Чого НАТО прагне з цими двома країнами, так це інтенсивна взаємодія. Ви читали Бухарестську заяву, де було чітко вказано, що вони в кінцевому підсумку будуть членами НАТО. Я додам – якщо вони так захочуть. Звичайно, це Україна та Грузія будуть вирішувати, що вони хочуть. Україна – суверенна держава, якщо вони хочуть йти наліво – вони йдуть наліво, якщо направо, вони йдуть направо, підтримані, звичайно, в демократії більшістю народу.

В Берліні президент Росії Дмітрій Медвєдєв висловив сумнів стосовно доцільності подальшого існування НАТО

Яап де Гооп Схеффер: Я принципово не згоден з паном Медвєдєвим. У НАТО – блискуче майбутнє. НАТО доцільно сьогодні так, як воно було доцільно у 1949 році. Жодним чином НАТО не змінить свою роль чи положення. Будь-які серйозні пропозиції стосовно безпеки будуть розглянуті з великою зацікавленістю в НАТО. Але цілком зрозуміло, що вони ніколи не замінять НАТО.

Як відбувається дискусія в НАТО стосовно надання Україні Плану дій набуття членства, і чи можна очікувати зміни позиції противників такого рішення до грудня, на який запланована перша оцінка прогресу після Бухаресту

Яап де Гооп Схеффер: Мова бухарестського комюніке буде основою для візиту в Київ, і я буду несправедливим по відношенню до українського народу, уряду, якщо скажу, зо ця мова зараз зміниться. Ви знаєте, що між союзниками в Бухаресті була дискусія – інтенсивна та довга. Я думаю, що результат був добрий – в перший раз є абсолютно чітке рішення – ці держави з часом будуть членами НАТО.
Перша оцінка буде зроблена міністрами закордонних справ у грудні. Перша оцінка – не обов’язково остання. Чого я не буду робити – так це говорити моїм українським друзям, ще ця справа вирішена чи говорити, що це буде дуже важко. У нас є мова Бухаресту, і на цій основі союзники будуть обговорювати, а міністри закордонних справ зроблять першу оцінку.
Я впевнений, що коли буду в Києві, то мені це питання зададуть десятки разів. Звичайно, це зрозуміло, але це – рамки, в яких відбудеться візит. Але я вважаю, що цей візит дуже важливий, тому що не так вже й часто трапляється, що всі 26 послів НАТО і генеральний секретар приїжджають в Україну, а також їдуть в Харків, Львів та Дніпропетровськ. Я з нетерпінням чекаю на цей візит.