четвер, 06 квітня 2006 p., 11:30 GMT 13:30 за Києвом
Ольга Бурда
Бі-Бі-Сі, Київ
Огляд ділових новин України і світу за підсумками середи, 5 квітня 2006 року.
Теми огляду
За повідомленням Державного комітету статистики, у березні споживчі ціни в Україні знизилися на 0,3%, у тому числі на продовольчі товари – на 0,5%.
На непродовольчі товари ціни залишилися на попередньому рівні. Інфляція з початку року склала 2,7%. Прем‘єр-міністр Юрій Єхануров, відкриваючи у середу засідання уряду, сказав, що у березні інфляційні процеси уповільнилися.
А міністерство економіки пов‘язує березневу дефляцію з цілою низкою чинників, серед яких скорочення витрат населення у передвиборчий період, стабілізація цін на цукор, а також продаж Нацбанком понад 1 мільярда доларів із валютного резерву.
Все це, за словами міністра Яценюка, сприяло не інфляції, яка очікувалася на рівні піввідсотка, а дефляції. Керівник групи радників Національного Банку Валерій Литвицький вважає, що динаміка інфляції в першому кварталі дає можливість утримати зростання цін у цьому році на рівні, нижчому, ніж 10%.
Серед ризиків, які можуть прискорити інфляцію, Литвицький називає млявість економіки під час формування нових органів влади, невизначеність приватизаційних перспектив і акцентів нового уряду та збільшення бюджетного дефіциту.
Поки створюється парламентська коаліція для формування нового уряду, теперішній міністр фінансів Віктор Пинзеник висловлює стурбованість непрогнозованими видатками з державного бюджету, пов‘язаними з тим, що депутати в останній сесійний день розширили гарантії своїх трудових прав.
Подолавши вето президента, народні обранці вирішили, що колишні депутати, які втратили роботу, матимуть право на матеріальну допомогу, що дорівнює половині зарплатні з надбавками, яку отримують діючі депутати. За приблизними підрахунками, на виплати одному екс-депутатові ітиме 120 тисяч гривень щороку. Скільки знадобиться додаткових коштів із держбюджету на всіх пільговиків, міністр фінансів Пинзеник прогнозувати не береться.
“Розвиток міжнародної економіки грунтується на нестабільному фундаменті”,- заявив виконавчий директор Міжнародного валютного фонду Родріго де Рато.
І це вимагає координованих дій країн для того, аби пересвідчитися, що фінансові та торгівельні дисбаланси не призведуть до уповільнення світового економічного зростання.
Найбільшою проблемою є великий дефіцит рахунку поточних операцій у Сполучених Штатах Америки. Зворотною стороною медалі, за словами Родріго де Рато, є великий профіцит платіжного балансу країн-експортерів нафти, серед яких Росія та Саудівська Аравія.
Директор МВФ застерігає, що дисбаланс сам собою не вирівняється, і це загрожує завершенням періоду, коли світова економіка зростала більше, ніж на 4%.
А агенство Moody's вважає, що зміцнення державного контролю над російською економікою може обмежити розвиток приватного сектора і загальмувати ринкові реформи. Експерти Moody's відзначають, що Росія чимраз більше залежить від сировинного експорту, і це робить російську економіку вразливою до ризиків стрімкого зниження цін на нафту та іншу сировину.
Визнаючи цю вразливість, уряд Росії і пішов на збільшення державної частки в енергетиці та на посилення свого стратегічного впливу на глобальні ринки енергоносіїв.
Китай обіцяє до 2007-го року закрити всі малі шахти, аби змусити підприємства переглянути заходи безпеки і дотримуватися їх.
Китай видобуває найбільше вугілля у світі, однак його шахти є чи не найбільш небезпечними на планеті.
Робота на китайських шахтах - це щоденний смертельний ризик. Заходи безпеки часто ігноруються власниками, які женуться за прибутками і збільшують обсяги виробництва, аби забезпечити потреби суспільства в енергії.
Результат - понад п'ять тисяч людей шорічно гинуть в пожежах, повенях та вибухах, через що вугільна галузь Китаю вважається найбільш небезпечною у світі.
І ось надійшла нова ініціатива. Пекін каже, що закриє всі шахти, видобувна здатність яких є меншою тридцяти тисяч тонн на рік. Більшість із них, як очікують, зіллються з більшими шахтами, на яких частіше і прискіпливіше дотримуються заходів безпеки.
Однак аварії стаються і на більших підприємствах також. Уряд у минулому вже обіцяв реформувати вугільну галузь, але багато предтавників місцевих властей мають акції у високоприбуткових шахтах і всі попередні спроби позбутися небезпечних підприємств досі були безрезультатними.
Потужна іноземна кредитна організація, яка працює в країнах СНД, Австрійський Raiffeisen International Bank-Holding AG може продати дочірній “Райфайзенбанк Україна”, який входить до десятки найбільших українських банків.
У повідомленні, надісланому на Віденську фондову біржу, йдеться про рішення почати переговори про продаж 100% акцій тієї фінансової установи.
Минулого року Raiffeisen купив майже 94% акцій одного з найбільших в Україні банків Аваль і раніше повідомляв про плани приєднати до нього “Райффайзенбанк Україна”.
Ймовірний продаж дочірнього банку, який експерти оцінюють в 700 мільйонів доларів, дозволив би головній компанії не фінансувати витрати, пов‘язані з зі злиттям двох організацій. Якщо ж продати його не вдасться упродовж кількох тижнів, то власники обіцяють таки об‘єднати два банки, а Аваль, внаслідок цього об‘єднання, перейменувати в Райффайзенбанк Аваль Про це йдеться у повідомленні, надісланому на Віденську фондову біржу.