Назарбаєв іде на президентські вибори

Заява казахського президента Нурсултана Назарбаєва, що він вирішив іти таки на президентські вибори не була ні для кого несподіванкою.

Зберігаючи гарну міну під час звернення до форуму своїх прибічників в Астані він сказав, що іде на черговий термін при владі, аби завершити розпочаті програми уряду на благо народу Казахстану.

"Це моя відповідальність і моя доля і мета усього мого життя. Саме тому я беру участь у цих президентських перегонах."

У цілому президент Казахстану послідовно намагається продемонструвати, що його стиль правління не є автократичним. І у порівнянні з сусідами - Узбекистаном та Туркменістаном, політика Астани справді виглядає поміркованою і демократичною.

У позитивний бік Казахстан відрізняє те, що вибори відбуваються взагалі і що у них бере участь кілька кандидатів, включно з кандидатами від опозиції.

Два тижні тому тут проходили теледебати між кандидатами на вибори - ще одна ознака відкритості процесу. Щоправда, сам президент Назарбаєв у тих теледебатах участі не брав.

Тим часом, опитування громадської думки саме йому пророкують перемогу на виборах - деякі називають рівень підтримки на рівні 100% голосів виборців. Але у опозиції не зовсім опускаються руки.

Так опозиційний кандидат Аліхан Байменов закликав своїх прибічників протестувати проти елеткронної системи голосування, яка, за його словами, не може бути перевіреною і тому є висока імовірність порушень.

Пан Байменов у своїй промові до виборців також заявив про необхідність боротьби з корупцією, бо бізснесменам, які створюють нові робочі місця має платити хабарі, на додаток до податків.

Опозиційні кандидати на виборах заявили, що у разі підтасовки результатів вони певні, що люди вийдуть на вулиці з протестами.

Президент Назарбаєв зі свого боку каже, що жодних кольорових революцій у його країні не буде.

А Міністерство внутрішніх справ повідомило, що застосовуватиме силу проти будь-яких громадських заворушень.

Чи є шанси у казахської опозиції розраховувати на підтримку Заходу, так само як під час Помаранчевої революції і відповідного тиску на власті з боку західних столиць?

Оцінки аналітиків на разі не дуже позитивні для опонентів президента Назарбаєва.

На Заході його не вважають ідеальним лідером, але він потрібен як запорука стабільності у регіоні, де західні демократії і США зокрема потребують партнерів, особливо після того, як Узбекистан попросив американців прибратися з авіабаз.

Крім міркувань регіональної безпеки і боротьби з тероризмом, є ще одне питання - природні ресурси.

Опозиційний кандидат Мельс Єлеусізов каже, що видобуток нафти слід негайно припинити, аби не зашкодити незворотньо екосистемі Каспійського моря.

Пан Єлеусізов - еколог і застерігає про багато потенційних проблем у Каспійському басейні. Але, як виглядає, до нього наврядчи зараз дослухатимуться.

Потреби і вимоги нафтових ринків, багатонаціональних корпорацій та супердержав можуть врозріз розійтися з інтересами і сподіваннями політичної опозиції у країні, яка не є повністю демократичною, але і далека від автократій, що розташовані по сусідству.