Реформа вищої освіти: 'процес пішов'?

В Україні почався новий навчальний рік - перший після Помаранчевої революції, в якій дуже активну роль брали студенти.

Багато з них протестували проти політичного тиску, який чинили на них ректори та декани, вимагаючи проголосувати на потрібного кандидата.

Пріоритети нової влади на боротьбу з коруцією та наближення до європейських стандартів поширилися і на систему вищої освіти. Але наскільки декларації відповідають реальності?

"Я не хочу змін, я хочу стабільної системи освіти. А в нас діє абсолютно стабільна система освіти," - заявив міністр освіти, соціаліст Станіслав Ніколаєнко в одному з останніх інтерв'ю. Міністр посилається на міцну законодавчу базу, яка теоретично закладає непогане підгрунтя для роботи вищої школи.

Проте для багатьох українських студентів стабільність асоціюється з, наприклад, корупцією, і тут Помаранчева революція мало що змінила.
Станіслав Ніколаєнко - за стабільну систему

"Кардинально нічого не змінилося. Якщо є люди з 30-річною репутацією хабарників, що всі знають, що до цього викладача можна звернутися, і він чи вона організує вступ, то за один рік, лише тому, що сталася Помаранчева революція, ця людина не зупиниться. Система є дуже глибокою," - такі враження у студентки Сумського державного універститету Олександри Веснич, яка брала участь у відомому минулорічному марші сумських студентів на Київ напередоні Помаранчевої революції, коли влада оголосила про несподіване рішення об'єднати відразу три сумських ВУЗи.

"Низи не можуть, верхи не хочуть"

Виглядає, що ВУЗи не поглинула хвиля масованої зміни кадрів, як це сталося в деяких сферах державного управління. Але деякі ВУЗи не уникли багатомісячного процесу жорсткого протистояння між старим та новим керівництвом.

Наприклад, в Ірпінській Податковій Академії, що під Києвом, - ВУЗі, підзвітному Державній Податовій Адміністрації, який призначає його ректора, - ця справа тягнеться і досі. ДПА двічі знімала з посади колишнього ректора Академії Петра Мельника, який став відомим під час Помаранчевої революції безпрецедентним тиском, що чинився на студентів під час голосування.

Пан Мельник виграв одну судову апеляцію і почав провадити паралельний набір студентів на цей навчальний рік, усупереч діям нового - офіційного - керівництва.

Вступні іспити до цього ВУЗу пройшли в нервовій обстановці, в супроводі спецназу, який перешкоджав екс-ректору увійти до свого кабінету. Викладачі Академії стверджують, що попри шалену протидію екс-ректора вступні іспити тут відбулися чесно вперше за багато років.

Новий голова ВУЗу, Володимир Загорський, каже, що в цьому ВУЗі складася справді революційна ситуація, "коли низи вже не могли жити по-старому, а верхи керувати по-старому."
Петра Мельника було звільнено з посади за зловживання становищем

Водночас він заперечив припущення у своїй політичній заангажованості та закиди про те, що його могло бути призначено на цю посаду з міркувань політичної лояльності.

Дежа-вю

Проте кадрові призначення в деяких ВУЗах породили в студентів відчуття дежа-вю. Так було в Сумах, де ректором педагогічного університету після Помаранчевої революції було призначено людину з кримінальним минулим.

"До міністра їздила ціла делегація, яка розповіла, що було виявлено ось такі факти біографії нового ректора, - розповідає Олександра Веснич. - "Але Миколу Підберезького міністр все одно призначив ректором Сумського державного педагогічного університету. Ми розгорнули ті самі акції, і на відміну від минулорічних подій, цього року нас вистачило двох тижнів, щоб довести, що ми хочемо чесних перевиборів. І так і сталося - його звільнили."

"Мистецтво заради мистецтва"?

Новий міністр поки що запамятався освітянам двома речами: тим, що закрив два приватних університети та кілька десятків філіалів та тим, що започаткував офіційне приєднання України до так званого Болонського процесу.

Що стосується першого, то Станіслав Ніколаєнко переконаний, що ВУЗів в Україні надто багато, і окрім скорочення наголошує і на необхідності централізації вищої школи.

Наприклад, каже він, економічні кафедри не повинні бути в усіх вузах, а має бути одна велика кафедра в кількох університетах з потужною науковою школою. Щодо Болонського процесу, то поки що серед освітян панує сум'яття, що ж він собою являє.

В'ячеслав Брюховецький, ректор Києво-Могилянської Академії, піонера багатьох новацій в царині вищої освіти, каже, що Болонський процес в стінах Міносвіти "перетворюється за заклинання".

"Він потрібен на те, щоб підвищилася якість освіти. Нам не потрібен Болонський процес заради Болонського процесу," - каже він.

Чиновники від освіти навіть плутаються з його визначенням. Найчастіше йдеться про кредитно-модульну систему освіти, яка передбачає кредити замість іспитів, стобальну систему оцінок та студентський рейтинг та більшу свободу у виборі предметів.

Могилянка проти

В Україні є один ВУЗ, де така система функціонє вже 14 років. Це Києво-Могилянська Академія.

Але В'ячеслав Брюховецький - опонент підходу в дусі "дайош план", який Міносвіти намагається застосувати і щодо іще одного нововведення - зовнішнього тестування, яке, як розуміє ректор Могилянки, передбачає випускні іспити у середніх школах, які б одночасно слугували б прохідними до певних ВУЗів, у підповідності до їхнього рейтингу.

Ця система подібна до британської і унеможливлює хабарництво в процесі вступних іспитів.

"Цю ідею висунув президент України," - каже Брюховецький. - Я вважаю, що він помилився. І завдання Міністерства - сказати президенту, не побоятися сказати це. Це треба готувати кілька років. Парадокс: я - людина, яка першою впровадила тестову систему при вступі, я виступаю чи не єдиним противником негайного його впровадження. Бо я переконаний, що це буде провал."

Але проблема не в міністрі, а в Міністерстві - бо, як каже В'ячеслав Брюховецький, там лишилися ті самі люди. Тому в освітян стримані прогнози щодо того, скільки часу знадобиться, щоб очистити авгієві стайні вищої школи.