Як Генрі Форд перевіз з Англії цілий будинок, розібравши його на цеглу

Багато хто з нас привозить із подорожей сувеніри, але коли ти найбагатша людина у світі, сувеніри можуть бути доволі габаритними.

У 1920-х роках Генрі Форд, засновник Ford Motor Company, так захопився містечком Чедворт в англійському графстві Глостершир, що вирішив придбати собі його частину.

"Йому дуже подобалося це місце і він почав шукати зі своїм англійським агентом Гербертом Мортоном будинок на продаж", - каже Джим Джонсон, директор Грінфілд-Віллідж.

Форд заснував це село та музей по сусідству у штаті Мічиган 1929 року. Тут він збирав експонати, які втратили значущість для суспільства, не в останню чергу завдяки і тим змінам, які приніс його власний винахід - автомобіль моделі Т.

"Він радикально змінив швидкість життя в країні, і побачивши, як багато чого відходить на другий план, Генрі вирішив зберегти ці речі", - каже Джонсон.

Мультимільярдер Форд купував цілі будівлі, як-от магазин братів Райт і лабораторії Томаса Едісона, але також і менші предмети.

Садиба спочатку мала назву Рожева або Трояндова, через колір, який набув під час дощу вапняк, з якого вона була побудована.

Агент Мортон купив будинок за 500 фунтів стерлінгів і дещо переробив його, щоб зробити його зовнішній вигляд більш привабливим.

Газета Times повідомляла, що місцеві селяни "дивилися на весь процес з невдоволенням і навіть обуренням".

"Як більшість сільських парафій у Чедворті бракувало будинків, а зведення нових було надто коштовним для звичайної людини", - писала газета.

У січні 1930 року почали демонтаж.

"Це, без сумніву, був найдорожчий проєкт у Грінфілд-Віллідж", - каже Джонсон.

Основні цегли пронумерували, а решту розфасували у 506 мішків. Двері, вікна, сходи та балки упакували ще в 211 ящиків.

Форд навіть прихопив із собою кілька овець породи Котсволд для створення аутентичної атмосфери.

Загалом знадобилося 67 залізничних вагонів, щоб перевезти 475 тонн будівельних матеріалів від станції Фосс-Крос до Брентфорда, звідки їх відправили до Нью-Джерсі і далі до Дірборна у штаті Мічиган.

Хоча збирати котедж на новому місці доручили робітникам фабрики Форда, він також хотів залучити майстрів із Глостерширу, які знали архітектурні тонкощі цих будинків.

Каменяра Тома Тротона і тесляра Вільяма Х. Реткліффа відправили до США спостерігати за збиранням будинку.

Невістка Вільяма, Морін Реткліфф, досі живе за кілька кілометрів від Чедворта.

"Для нього це була велика пригода, його відправили каютою першого класу на океанічному лайнері Homeric, і він пробув в Америці шість з половиною місяців", - розповідає жінка.

"Вони були прості люди, але потрапили на цей корабель і їли там ікру та таке інше".

"Це була величезна робота і справжня честь для нього потрапити туди. Його родина справді пишалася тим, що він зробив", - сказала Морін Реткліфф.

З липня по вересень 1930 року будинок повільно відбудовували. Генрі Форд часто заглядав на будівництво, щоб перевірити, як просувається справа.

Коли будинок завершили, Форд оплатив двотижневу відпустку для Реткліффа і Тротона до Ніагарського водоспаду.

Генрі Форд платив своїм майстрам щедро.

На гроші, зароблені під час поїздки, Реткліфф купив ділянку землі в Бортон-он-зе-Вотер і побудував два дерев'яних бунгало для себе та свого брата.

Один з будинків назвали "Грінфілд" на честь парку розваг у Мічигані.

Тепер котедж Чедворт щороку відвідують мільйони людей. Він популярний серед американців, які хотіли б досліджувати історію англійського містечка, не залишаючи свій континент.

"Ми тут влаштовуємо післяобіднє чаювання в саду - на нього велика черга охочих", - ділиться Джонсон.

Розповідають, що Генрі Форд також хотів придбати парафіяльну церкву Святого Петра XV століття у сусідньому Вінчкомбі та котеджі на Арлінгтон-Роу в Бібері, але місцева опозиція завадила йому.

Вочевидь, за гроші не купиш усе.