Чи були вибухи на борту літака Качинського: новий поворот справи про "смоленську катастрофу"

У Польщі спалахнув політичний скандал після того, як журналістське розслідування показало, що парламентська комісія, яка розслідувала обставини "смоленської катастрофи" 2010 року, могла приховати від громадськості частину суттєвих даних про інцидент.

Журналісти стверджують, що у розпорядженні комісії були результати експертиз, які ставили під сумнів висновки підготовленого нею звіту про те, що причиною катастрофи президентського лайнера міг стати вибух на його борту.

Польська опозиція вимагає розпустити комісію, не чекаючи на публікацію її фінального звіту, і притягнути до відповідальності її голову, колишнього міністра оборони Антонія Мацеревича.

Представники влади на чолі із самим Мацеревичем наполягають на коректності висновків комісії та звинувачують опонентів у роботі на Кремль.

Що сталося у Смоленську

Вранці 10 квітня біля Смоленська сталася авіакатастрофа, яка забрала життя президента Польщі Леха Качинського та ще 95 людей. Серед загиблих було практично все найвище командування польських збройних сил, урядовці, депутати парламенту, голова національного банку.

Розслідування, проведене Міжнародним авіаційним комітетом СНД, показало, що причиною катастрофи стали неправильні дії екіпажу президентського борту, який ухвалив рішення про посадку попри погану видимість.

Паралельне розслідування катастрофи проводили й польські спеціалісти. Їхній перший звіт загалом повторював висновки МАК. Однак у ньому були й згадки про помилки диспетчерів смоленського аеропорту, і навіть про його недостатнє технічне оснащення.

І польський, і російський звіти від самого початку критикували прихильники загиблого президента на чолі з його братом-близнюком Ярославом Качинським.

Вже в перші дні після аварії президентського лайнера вона обросла величезною кількістю теорій змови, прихильники яких відмовлялися вірити, що інцидент був просто авіакатастрофою.

ЗМІ, що симпатизують Качинському, активно підігрівали ці чутки. У них можна було прочитати про те, що президентський літак вибухнув ще до зіткнення із землею, що польських пілотів ввів в оману штучний туман, розпорошений над аеродромом. За мотивами цих теорій знімали документальні та художні фільми, писали книги.

Окреме місце у цих теоріях займала "смоленська береза". За даними перших експертиз, саме після зіткнення літака з деревом, що росте неподалік аеропорту, у лайнера відламалася частина лівого крила. Противники "офіційної версії" катастрофи ставили під сумнів здатність берези завдати літаку таких серйозних пошкоджень; у побут поляків увійшов сумний мем про "бронеберезу".

Експлуатація теми "розкриття правди про Смоленськ", на думку багатьох експертів, спричинила перемогу партії Качинського на виборах 2015 року. Після них брат загиблого президента став одним із найвпливовіших людей у ​​державі.

Звіт польських експертів, підготовлений за попередньої влади, тут же був анульований. 2016 року польський парламент створив власну комісію, покликану розслідувати катастрофу. Очолив її один із найближчих соратників Качинського, який на той час обіймав посаду міністра оборони країни, Антоній Мацеревич.

Підсумковий звіт цього розслідування досі не опублікований. Втім, час від часу комісія розміщує на своїй інтернет-сторінці тексти нових проміжних звітів - останній з них датований квітнем цього року. А голова комісії, тепер уже колишній міністр оборони Мацеревич, активно коментує хід її роботи.

Так, ще 2018 року він заявив, що причиною катастрофи були два вибухи на борту президентського лайнера.

В останньому на сьогодні звіті комісії Мацеревича цей висновок повторюється. У висновках до 338-сторінкового документа йдеться про те, що причиною катастрофи літака стали два вибухи. Перший з них відірвав частину лівого крила лайнера (за висновками перших експертиз, це сталося внаслідок удару крила об "смоленську березу"), другий стався за шість секунд у лівому центроплані літака.

"Пристрій, що призвів до вибуху, містив гексоген, а також пентрит та тротил", - йдеться у звіті.

"Ключове значення мала передача Ту-154М на ремонт на самарське підприємство "Авіакор", яке належало Олегу Дерипасці, російському олігарху, другу тодішнього прем'єра РФ В.В.Путіна... Контроль над ремонтом дозволяв встановити всередину лівого крила вибуховий пристрій. У запланованому часі й місці за допомогою кодованого каналу зв'язку можна було викликати вибух лівого крила "туполєва". Повітряне судно… почало обертатися навколо своєї осі, що в певний момент призвело до (другого) вибуху", - говорить документ.

Польські та російські експерти, які брали участь у розслідуванні катастрофи раніше, ще у 2018 році розкритикували висновки Мацеревича, й відтоді їхня оцінка його досліджень не змінилася. Володимир Путін ще тоді назвав їх "блефом і нісенітницею".

"Ляпи" звіту

Показане минулого тижня розслідування TVN24 - польського приватного телеканалу, який часто критикує чинну владу - мало назву "Сила брехні" і стало, мабуть, найповнішою збіркою невідповідностей у звіті комісії Мацеревича.

Частина фігурувала в матеріалах ЗМІ й раніше. Наприклад, свідчення Миколи Бодіна, на ділянці якого росла та сама злощасна береза, - він особисто бачив, якою висотою пролітав літак над його хатою, і вона була значно меншою, ніж та, на яку спиралася у своїх розрахунках комісія Мацеревича. Або слова польського оператора Славомира Вишневського, який одним із перших прибув на місце катастрофи, про те, що жодних окремих вибухів, крім одного великого - коли літак зіткнувся із землею - він не чув.

Автори розслідування поговорили з експертом-акустиком Мирославом Тарасюком. Саме на його експертизу спиралася комісія, стверджуючи, що "чорні скриньки" на борту літака зафіксували звук вибуху.

"Я хотів би відповідально заявити, що я не ідентифікував досліджуваний сигнал як вибух. Йдеться про вибіркове використання моїх досліджень", - заявив Тарасюк журналістам.

Розслідувачі нагадали глядачам, що наявність слідів вибухових речовин на борту літака - її комісія Мацеревича трактувала як доказ присутності у лайнері вибухового пристрою - має простіше пояснення. Президентський "туполєв" часто використовували для перевезення польських військових - наприклад, миротворців - і в архівах можна знайти чимало кадрів, що підтверджують це. Мікроскопічні частинки вибухових речовин цілком могли залишитися на формі чи волоссі солдатів, йдеться у розслідуванні. Та й дуже дивно виглядає гіпотеза про те, що для виготовлення бомби підривники вирішили використати одразу три різні типи вибухівки, додають журналісти.

"Комісія (Мацеревича) інтерпретувала докази, які були в її розпорядженні, вибірково... Написання звітів із заздалегідь сформульованими висновками від самого початку було стандартом її роботи", - цитують вони Марека Домбровського, колишнього члена комісії, який вийшов з її складу на знак протесту проти непрозорих методів її роботи

Американська експертиза

Проте справжньою "бомбою" журналістського розслідування стала публікація у ньому фрагментів масштабної експертизи, проведеної авторитетним американським Національним інститутом авіаційних досліджень при Університеті Вічита (НІАД).

Журналісти наголошують на значущості та масштабі цієї експертизи: із 30 мільйонів злотих (близько 7,5 млн доларів), виділених з бюджету на роботу комісії Мацеревича, на оплату цього дослідження пішло вісім мільйонів.

У звіті польської комісії наводять висновки цієї експертизи. Проте, стверджують журналісти, комісія Мацеревича обрала для цитування у своєму документі лише ті її фрагменти, які могли б підтверджувати висновок про вибух на борту літака.

Докази того, що під Смоленськом сталася "звичайна" авіакатастрофа, не пов'язана з жодними вибухами на борту лайнера, просто ігнорували, йдеться в розслідуванні.

Наприклад, комісія Мацеревича проігнорувала комп'ютерну симуляцію останніх секунд польоту "туполєва", яка передбачала, що літак справді врізався крилом у березу і через це перекинувся у повітрі. Розліт уламків літака і навіть форма борозен на ґрунті, змодельовані цією симуляцією, фактично повністю збігаються з картиною на місці події.

Експерти НІАД, йдеться в журналістському розслідуванні, вивезли з Росії кілька зразків беріз, що там ростуть, приблизно того ж діаметра, що і дерево на ділянці Бодіна. Комп'ютерне дослідження властивостей цих зразків дозволило американським експертам дійти висновку, що при зіткненні крила літака Ту-154 з такою перешкодою і на такій швидкості, найімовірніше, крило буде зламано, причому приблизно такою ж лінією зламу, як при катастрофі президентського лайнера.

Результати цієї експертизи також не увійшли до звіту комісії Мацеревича і взагалі ніколи не були надані громадськості.

Крім того, комісія Мацеревича проігнорувала висновок американських експертів про те, що пошкодження відірваного кінця крила "туполєва" цілком могли бути спричинені його зіткненням зі "смоленською березою". Польська комісія однозначно стверджувала: такі деформації каркаса крила міг спричинити лише вибух зсередини конструкції.

Автори розслідування стверджують: повний текст експертизи американці передали Мацеревичу ще у грудні 2020 року. Він же - вибрав для використання лише придатні під версію про вибух фрагменти, а решту приховав.

Крім того, попри список замовлених комісією Мацеревича експертиз та список використаних нею їхніх результатів, журналісти дійшли висновку, що у своєму звіті комісія проігнорувала напрацювання ще кількох відомих західних фахівців у галузі авіаційної безпеки.

У відповідь на запит журналістів про те, чому у звіті не навели повних висновків експертиз, комісія Мацеревича відповіла: всі експертизи, дослідження та аналізи прийняті нею до уваги та доступні у додатках до звіту.

Журналісти TVN називають це твердження брехнею: вони наполягають на тому, що значна частина даних досі недоступна.

"Імперія брехні" та "агентура Путіна"

Вже наступного дня після публікації розслідування опозиційний депутат польського Сейму Адам Шлапка подав на голову "смоленської комісії" скаргу генпрокурору: у ній Шлапка звинувачував Мацеревича у підробці документів та приховуванні доказів.

Того ж дня на розслідування відреагувала й сама комісія Мацеревича

"Звинувачення та псевдодоводи (які містяться в матеріалі) є фальшивими і представляють російську точку зору", - йдеться у її заяві. Комісія додала, що пізніше відповість на всі конкретні звинувачення, які пролунали у розслідуванні.

А 14 вересня обговорення розслідування стало темою дня у польському парламенті.

Спочатку опозиціонерка Барбара Новацька, дочка однієї з жертв смоленської катастрофи, ексвіцепрем'єрки Ізабели Яруги-Новацької, звернулася до прем'єра Матеуша Моравецького, який був присутнім на засіданні, з вимогою негайно припинити діяльність комісії Мацеревича.

Потім вона звернулася до Ярослава Качинського, який сидів у залі.

"Як ви можете дивитися у дзеркало після того, як на труні свого брата, своєї невістки, своїх друзів і моєї матері ви побудували імперію брехні, яка дозволила вам здобути владу. Як вам не соромно! Ганьба!" - емоційно заявила вона.

Коли на трибуну Сейму вийшов сам Ярослав Качинський, він обмежився короткою ремаркою: "Я знав, що тут є агентура Путіна, але що її так багато, не здогадувався".

На цьому обговорення розслідування у парламентській залі припинилося, але наступними днями воно вийшло за межі Сейму.

Опозиція вимагає відповідальності для Мацеревича, називаючи його чи не головним винуватцем розколу польського суспільства на ґрунті "прихованої правди про Смоленськ". Влада ж останніми днями намагається змістити фокус дискусії… на "українське питання".

"Польське озброєння, передане українцям - сотні танків, гаубиць та ракет - знищує російських окупантів. І саме під час переможного українського контрнаступу розпочалася масована атака на польський уряд, який так потужно підтримує Україну", - такими словами починався матеріал про "смоленське" розслідування у випуск новин на державному телеканалі TVP.

Переважна більшість поляків, спостерігаючи за розв'язаною Росією війною в Україні, симпатизують українцям. Тож теоретично перехід дискусії в це русло міг би допомогти владі вийти з цього скандалу з мінімальними іміджевими втратами.

Однак опубліковані в понеділок дані соцопитування, проведеного маркетинговою компанією United Service для сервісу WP.pl, показали: майже 60% поляків вважають, що Антоній Мацеревич вводить громадську думку в оману у справі про смоленську катастрофу, тоді як вірять йому лише 24% респондентів.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!