Українці у досьє FinCEN. Хто вони і що робили

До сумнівних операцій у банківській сфері, які дослідила Мережа по боротьбі з фінансовими злочинами (Financial Crimes Enforcement Network, FinCEN), вдавалися й українські бізнесмени та високопосадовці.

Американське видання BuzzFeed отримало доступ до документів FinCEN і поділилося ними з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (International Consortium of Investigative Journalists, ICIJ) та колегами з 88 країн світу, серед яких і кореспонденти української агенції "Слідство.Інфо".

Майже півтора роки журналісти досліджували та перевіряли підозрілі транзакції у світовій банківській системі на суму, що сягає загалом двох трильйонів доларів.

Файли FinCEN - це понад 2,5 тис. документів, більша частина яких - звіти, що їх банки відповідно до закону відправляли міністерству фінансів США з 2000 по 2017 рік.

У цих звітах банки повідомляють про підозрілі дії своїх клієнтів.

Проте самі по собі ці документи не є доказом порушення закону.

Найближчим часом матеріали про такі оборудки публікуватимуться у виданнях багатьох країн.

"Слідство.Інфо" планує публікацію про українських громадян - бізнесменів, олігархів, високопсадовців, - які фігурують у документах FinCEN.

За останні п'ять років це вже не перший великий витік даних.

Раніше "Панамські" та "Райські" папери допомогли показати, як влаштовані схеми з відмивання грошей та фінансові злочини.

Як каже журналістка американського видання BuzzFeed Тетяна Козирєва, матеріали FinCEN - це набагато серйозніше, бо "ніхто у світі ще не тримав у руках такого обсягу інформації про фінансові операції".

"У документах - корупція планетарного масштабу", - сказала вона ВВС News Україна.

"Ніхто прізвищ українців не рахував"

Скільки загалом українців згадується у матеріалах - точно сказати складно. Як зауважує пані Козирєва, ніхто так "спеціально прізвищ не рахував".

Загалом FinCEN демонструє понад 18 тисяч банківських транзакцій по всьому світу, з яких пов'язані з Україною - 489.

А загальна сума підозрілих транзакцій - близько 470 млн доларів.

У переліку банків, через які здійснювалися операції, близько десяти українських.

Чи не найбільше інформації - про фінансові оборудки структур, пов'язаних із Віктором Януковичем, його сином Олександром, загалом оточенням експрезидента - членами уряду, посадовцями колишньої адміністрації голови держави.

Тетяна Козирєва та головний редактор "Слідство.Інфо" Ганна Бабинець також згадують братів Андрія та Сергія Клюєвих, Олександра Курченка, Юрія Іванющенка, Дмитра Фірташа, Ігоря Коломойського, Ріната Ахметова, Петра Порошенка, Юлію Тимошенко.

Однак станом на 21 вересня журналісти-розслідувачі оприлюднили інформацію лише щодо деяких осіб із перерахованого списку.

Проте, не виключено, що згодом до нього додадуть й інші прізвища.

Це пояснюється тим, що обсяги інформації великі, вони ще готуються до публікації, тому подробиці ставатимуть відомими пізніше.

Янукович та інші

FinCEN тривалий час були залучені у США до розслідувань, що пов'язані з виведенням коштів з України Віктором Януковичем і його оточенням.

Як розповідає Тетяна Козирєва, фахівці мережі займалася пошуком цих активів і передавали інформацію органам в Україні.

Чимало документів виявили під час розслідування імовірного втручання Росії у виборчу кампанію у США в 2016 році та у справі політтехнолога і керівника президентської кампанії Дональда Трампа в США Пола Манафорта.

FinCEN встановили підозрілі транзакції однієї з компаній Андрія Клюєва, яка оплачувала консультації пана Манафорта для Партії регіонів.

Окрім того, "Балтійський центр журналістських розслідувань", посилаючись на документи FinCEN, називає латвійські банки, якими користувався Віктор Янукович та його соратники.

"Балтійський центр журналістських розслідувань" пише також про оборудки через латвійські банки і бізнесмена Олександра Курченка, близького до Віктора Януковича, та Дмитра Фірташа, який нібито скористався латвійським банком Trasta Komercbanka і його філією на Кіпрі для транзакцій.

Це ж видання згадує про лідерку "Батьківщини" Юлію Тимошенко. Вона, ймовірно, могла виводити значні кошти через латвійські банки і, зокрема, латвійський "Приватбанк".

Надані FinCEN матеріали не є доказом у скоєнні злочинів, оскільки цей орган не компетентний когось звинувачувати.

Але отримана інформація може стати підставою для подальшого розслідування прокуратурою США, вважає Тетяна Козирєва.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!