Археологічний детектив: як вчені шукали склеп українського "Степового Колумба"

Геній, філантроп та справжній батько Катеринослава. Так називають Олександра Поля.

Пів сторіччя його могила вважалась назавжди втраченою. Та цього літа археологи таки знайшли його ймовірне поховання.

Хто такий Олександр Поль?

Поля називають розбудовником Дніпровщини. У XIX столітті він перетворив аграрну губернію на промислово-індустріальний центр тодішньої Російської імперії. Завдяки йому у 1884 році до Катеринослава проклали залізницю, побудували перший міст та почали видобуток залізної руди.

Народився Олександр Поль 1832 року у родині заможного поміщика. Його батько був німцем литовського походження, а мати - з роду гетьмана Полуботка. Майбутній краєзнавець знав декілька мов та здобув юридичну освіту в Дерптському (нині Тартуському) університеті.

Йому пророкували успішну кар'єру дипломата у Санкт-Петербурзі, але він присвятив життя вивченню геологічної будови Криворіжжя. Дослідив місцеву руду і з'ясував - її можна використовувати.

Для розробки копалин не вистачало інвестицій. Їх шукав роками, витративши на поїздки безліч коштів та заклавши власний будинок.

Історик Ігор Кочергін каже, що в ті часи Поля сприймали за божевільного. Сама думка про гірську промисловість в степу викликала подив та посмішку. Зрештою підтримку дослідник отримав у французів. Відтоді і почалась масштабна розбудова Дніпровщини.

"До Поля поїзди йшли на Харків, на Одесу, Крим, оминаючи Катеринослав. Поява у 1884 році тут залізниці це заслуга Олександра Поля, який фактично лобіював це питання. Місто стало розвиватись економічно, культурно та промислово", - розповідає пан Кочергін.

З 1881 році почалась розробка криворізької руди. До регіону їдуть підприємці, будується перший завод Олександрівський (Брянського товариства), а згодом і заводи у Кривому Розі, Верхньодніпровську, Кам'янському. З'являються дороги, лікарні, школи, університет.

"Фактично завдяки Олександру Полю аграрна губернія перетворилась на промислове, культурне та економічно розвинене місто. Геологічні обстеження, аналізи, запрошення спеціалістів, доведення можливості розробки руди - це 15 років життя Олександра Поля", - каже пан Кочергін.

"Він всіх переконував у важливості Криворізької руди, яка могла змінити регіон - і вона його, власне, змінила", - наголошує історик.

Дослідник, реформатор та археолог

Поль ще за життя отримав звання почесного громадянина. Та це і не дивно.

Він брав участь у селянській, земській та судовій реформах. А ще захоплювався археологією, самостійно проводив розкопки у Придніпров'ї. В його колекції було п'ять тисяч різних артефактів, велика частина - часів Запорозької Січі.

Деякі експонати зберігаються в Ермітажі, інші - в музеї Одеського товариства історії та старожитностей.

У 1887 році він відкрив першу у Катеринославі археологічну експозицію. Нині це Дніпропетровський історичний музей ім. Яворницького, який спершу мав ім'я Олександра Поля.

Як могла зникнути могила?

Помер Поль 1890 року від серцевого нападу. Поховали його на Севастопольському кладовищі біля стін Лазарівської церкви. Тоді саме там ховали заможних і відомих містян.

Під час Другої світової війни храм частково зруйнували, остаточно його знищила вже радянська влада у 50-х роках.

Відтоді могилу Олександра Поля вважали втраченою. Проте виявилося, що церкву шукали не там, адже дослідники гадали, що її рештки - під курганом.

Першим похибку у координатах торік помітив дніпровський картограф Артем Костюк - завдяки аерознімкам Люфтваффе з національного архіву США. Впізнав рідний край і не зволікаючи купив 30 фото.

Далі він розробив сайт інтерактивних карт місцевості, синхронізованих із супутниками, світлини 40-х років із ще не зруйнованою церквою зіставив з фотокоординатами місцини у Google maps. Артем Костюк каже, що одразу помітив - храм не може бути під курганом.

"Фото було зроблено 9 червня 1944 року, тоді в парку не було рослинності, і церква якраз потрапила в об'єктив. В процесі прив'язки я шукаю будинки або інші споруди, як орієнтир. Завдяки макрозйомці Люфтваффе - прив'язуючись до кургану - програма видала похибку у десятки метрів. Завдяки цій розбіжності ми і дізналися точні координати церкви, а отже і поховання", - розповідає картограф.

Пошуки втраченої могили

Артем показав фото історикам і археологам. Шукати у правильному місці почали 18 травня 2020-го у всесвітню ніч музеїв.

Археологи зробили план місцевості із розбивкою на квадрати. Після - взялись за лопати і обстежили кожен сантиметр території. У перші дні розкопок вони натрапили на фундамент церкви, а потім - на могили та склепи.

Шукали археологи парні поховання, адже знали, що за 26 років після смерті поряд із Полем поховали і його дружину. Таких знайшли декілька.

"Ми гадали, що це Поль і його дружина, а виявилося - два священники. Потім ще два склепи відкрили і знову священники. Як правило ми їх залишаємо на тому ж місці, їх освячує духівник і ми ховаємо їх заново", - каже археолог-реставратор Володимир Шалобудов.

Після тижнів пошуків археологи натрапили на парний склеп біля бокової стіни церкви. Знайшли неушкоджений чоловічий скелет, а поряд жіночі рештки. За всіма ознаками - віком, зростом, статурою - Олександр Поль із дружиною.

"Ми, коли шукаємо Поля, ми не знаємо чия могила. І у нас декілька поховань довелось викопати, перше і друге поховання були парними", - розповідає Володимир Шалобудов.

Хоча склепи розграбували ще за часів війни, дослідники таки знайшли цікаві артефакти. Це і старовинне Євангеліє, коштовні хрести, прикраси, одяг та церковні предмети XIX сторіччя.

Щоб дістати і зберегти предмети, потрібна неабияка обережність, каже Володимир Шалобудов. Найбільш цінні артефакти поповнять колекцію історичного музею.

"В нас на реставрацію пішли предмети із гарної бронзи - церковні свічники, кадила, лампадки із залишками вогняної позолоти. Також знайшли масу залишків вітражів із зеленого, синього, і муранського червоного скла. Інколи реставрація одного предмета може затягнутись на тиждень", - розповідає Володимир Шалобудов.

То Поль чи не Поль?

Історики впевненні, що вони нарешті знайшли могилу Олександра Поля і його дружини.

Ідентифікувати скелети можна буде двома способами, каже Дмитро Каюк з комунального підприємства "Етнографічні парки". За специфічною формою черепа, яку мав краєзнавець, або ж за ДНК-експертизою.

"Так, важко буде ідентифікувати рештки інших людей, але Поля ми зможемо ідентифікувати. Ми знаємо, що в Аргентині, в Буенос-Айресі живе його правнук з боку його сестри, Серхіо Корбет. Тож Поль це чи ні, ми це з'ясуємо вже найближчим часом", - каже пан Каюк.

Якщо ж знайдені рештки належать не Олександру Полю - розкопки законсервують під скляним куполом.

На місці церкви планують створити Пантеон почесних жителів Дніпра.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!