Блогер, який дав відсіч російському кілеру з молотком

Сергія Скрипаля отруїли нервово-паралітичним токсином "Новичок", Олександра Литвиненка - радіоактивним полонієм… Натомість чоловік, який напав на чеченського блогера Тумсо Абдурахманова, був озброєний звичайним молотком. Та пан Абдурахманов досі переконаний, що нападника прислали російські спецслужби, пише Нік Стерді.

26 лютого 2020 року в мережі Instagram відбулася незвичайна пряма трансляція. Спочатку глядачі побачили напівоголеного чоловіка, який знімав сам себе у тьмяному світлі, важко дихаючи. Потім той вивів камеру з режиму селфі та показав другого чоловіка - повністю вдягнений, він лежав на ліжку лицем униз. На підлозі з боку його голови виднівся півметровий розмазаний слід крові: очевидно, на ліжко його щойно затягли.

"Хто тебе прислав?" - питає чоловік, який знімає.

"Хто тебе прислав?!" - він повторює питання, переходячи на крик.

Автора трансляції звуть Тумсо Абдурахманов. Він - чеченський блогер, який переховується у місті Євле на сході Швеції.

Він тримає у руках молоток і стривожено озирається через плече - чи, бува, у квартирі немає інших співучасників?

"Я питаю, хто тебе прислав!"

Чоловік стогне й ледь чутно озивається: його прислали з Грозного - чеченської столиці. А сам він із Москви.

"Звідки в тебе моя адреса?" - питає Тумсо.

"Вони мені сказали".

"А як тебе звати?"

"Руслан".

У Швеції Тумсо Абдурахманов подав петицію про надання притулку - і, як показує відео, відбив замах, який чоловік з молотком планував здійснити під час його сну. Тумсо очікував, що таке може статися. За попередні пів року відбулося два інші смертельні напади на чеченських шукачів притулку - одного застрелили у берлінському парку, другого зарізали у готелі на півночі Франції. Йому повідомляли, що за його голову теж призначена нагорода.

Три місяці по тому, розмовляючи з кореспондентом ВВС з нового потаємного місця перебування, Тумсо пригадує події того дня. Він прокинувся від ударів у голову, ледь виборсався з-під ковдри і довго й виснажливо боровся з нападником, то на ліжку, то біля нього. Тумсо не особливо міцної статури, та врешті йому вдалося притиснути нападника згори - і він з жахом побачив, як його кров крапає тому чоловікові на лице та просто у рот. Потім нападник - фізично більший - знову взяв гору. Та врешті-решт у ході боротьби молоток випав з його ковзких вовняних рукавичок.

Тумсо підхопив той молоток і наніс кілька ударів по голові нападника.

"Спочатку він відбивався, як тільки міг, і відчайдушно намагався себе захистити. Та після кількох ударів молотком він до мене заговорив. До того ми не промовили ні слова. Я не знав, чи говорить він російською і хто він узагалі такий. Він назвав своє ім'я і заблагав: "Не бий мене! Я тобі все розповім".

Прибувши на місце подій, поліція побачила жахливе видовище: двох чоловіків з головами, розбитими молотком, обидва - громадяни Росії. Більший з них, повністю одягнений, на той час уже втратив свідомість. Менш травмованого - Тумсо - заарештували. Та через три дні дізнань його роль у бійці переглянули й оголосили його жертвою злочину; натомість другого чоловіка, 29-річного Руслана Мамаєва, затримали за підозрою у замаху на вбивство, який він заперечує.

Як буває лише у виняткових випадках, за розслідування взялися шведські спецслужби. Адвокат Тумсо Йєнс Сьолунд не сумнівається, що для того є підстави: схоже, що за нападом стоїть інша держава. Росія.

Тумсо Абдурахманов - один з майже 130 тисяч чеченських біженців у країнах Європи. Багато хто з них утік від жорстокого і тиранічного правління Рамзана Кадирова - лідера цієї напівавтономної республіки, якого явно підтримує Кремль.

Тумсо поїхав три роки тому після конфлікту з тодішнім мером Грозного, двоюрідним братом Кадирова. Як багатьом іншим критикам режиму, йому почали погрожувати, що його викрадуть, катуватимуть, можливо, вб'ють - так чи інакше, змусять зникнути.

Відтоді він став найвпливовішим і найпомітнішим опонентом Кадирова в активній емігрантській блогосфері. Маючи понад 350 тисяч підписників на свої канали в YouTube, - і це попри те, що у Чечні всього 1,2 млн населення, - він безжально критикує явно необмежену владу Кадирова у Чечні, разом з корупцією та порушенням прав людини, властивими цьому режимові.

Над головою блогера зачорніли нові хмари після довгої телефонної розмови з "правою рукою" Рамзана Кадирова, головою чеченського парламенту Магомедом Даудовим. У Чечні цей чоловік, який вселяє страх усім без винятку і, як кажуть, особисто стоїть за сумнозвісним переслідуванням місцевої гей-спільноти, відомий просто за прізвиськом "Лорд".

Лорд сам захотів поговорити з Тумсо, але той жорстко його розкритикував, а потім виклав усю їхню розмову у YouTube, у серії публікацій загальною тривалістю понад дві години. Пізніше, коли Тумсо публічно назвав Рамзанового батька Ахмата Кадирова зрадником за те, що під час російського вторгнення у 1999 році той став на сторону росіян, Лорд, очевидно, вирішив, що час провчити блогера.

У березні минулого року Лорд опублікував звернення - дуже незвичайне, як на чинного державного посадовця Росії. "Тумсо, - мовив він, знімаючи себе на відео власним телефоном. - Я офіційно заявляю, від себе та моїх братів - ти знаєш, хто мої брати… За ті слова, що ти сказав про Ахмата-хаджи [Кадирова], проголошую тобі кровну помсту. Поки у мені тече кров, ти - мій ворог і ворог моїх братів. Ми тебе шукатимемо".

Традиція кровної помсти - родичі убитого мусять помститися убивці - досі процвітає у Чечні. Щоправда, Тумсо нікого не вбивав, але Лорд не бачив у цьому проблеми.

Згодом він прокоментував, що не збирається власне вбивати Тумсо, а лише "дивним чином розвеселити". Але чеченське слово "чир", яке ужив Лорд, не лишає сумнівів: він проголосив кровну помсту.

Ситуація Абдурахманова стала ще загрозливішою, коли проурядові сторінки у соцмережах опублікували відео з рідними блогера, які досі мешкають у Чечні. Старенький дядько та ще двоє родичів проголосили, що зрікаються Тумсо. Ба більше, вони прямим текстом дали дозвіл на його вбивство.

"Нехай роблять, що хочуть - говорять родичі. - Він більше не рідня нам. З цієї миті, тому, хто його уб'є, ми прощаємо кров". Тобто, родичі майбутньої жертви публічно схвалили плани на кровну помсту - очевидно, під тиском чи примусом.

Напад відбувся у день народження Лорда, що наводить на сумні спогади про убивство Анни Політковської у 2007 році: журналістку, яка сміливо критикувала Кадирова та Путіна, застрелили у день народження Путіна, 7 жовтня. Через кілька днів, коли поліція відпустила Тумсо після допитів, той опублікував у Instagram зухвалий пост: він усміхається й підморгує, а у підписі каже: "З Днем народження, Даудов! Вибач, що трохи спізнився".

І додав зображення молотка.

Тумсо, як і багато інших чеченців, не мають сумнівів щодо замовників нападу. Однак чеченська влада запевняє, що непричетна до нього.

У європейській еміграції чеченці, за їхніми власними словами, живуть під постійною загрозою помсти та насильства - або особисто в їхній бік, або у бік родичів, які лишаються вдома. За минулі роки багато критиків режиму стали жертвами побиття чи залякування, а деякі опоненти Кадирова загинули; напади відбулись у Катарі, Австрії, Туреччині та Дубаї, а також у Москві та власне у Чечні. Серед потерпілих були впливові бойовики, зокрема звинувачені у терактах в Росії; але були й мирні політичні опоненти чи просто критики.

Схоже, не одне таке вбивство має ознаки участі російських спецслужб.

Минулого серпня у берлінському парку Малий Тіргартен загинув Зелімхан Хангошвілі, польовий командир Другої чеченської війни. Вийшовши з дому, він прямував до місцевої мечеті на п'ятничну молитву, але чомусь завернув у парк. Його рідні вважають, що його туди якимось чином заманили.

Ззаду до нього під'їхав чоловік на велосипеді у байкерському одязі. Пролунало кілька пострілів, й останній - у голову - став для жертви смертельним. Тоді нападник пересів на орендований скутер, що вже чекав його неподалік, і від'їхав у непомітний закапелок поблизу біля річки Шпрее. Там він переодягнувся у рожеву футболку, зібрав свої речі в пакет і викинув його в річку. Два підлітки побачили це й зателефонували у поліцію. Нападника затримали за кілька хвилин - він от-от розчинився б у натовпі туристів у центрі Берліна. При собі він мав чинний російський паспорт з фіктивним іменем. З річки виловили його пакет зі шкіряним одягом, перукою та пістолетом Glock.

Убивство було ретельно й майстерно сплановане; якби не випадкові свідки, кілер би, напевно, непомітно втік. Він прибув у Берлін за кілька годин до вбивства з Польщі, де, ймовірно, й отримав пістолет. Він точно знав, де і коли можна було перестріти Хангошвілі, мав засоби втечі, розміщені саме там, де було потрібно, і явно розігрував складений заздалегідь план. Судячи з усього, він діяв спільно зі співучасниками та розвідкою - отже, це схоже на продуману операцію російських розвідувальних служб.

Такі підозри посилились після того, як журналіст Христо Грозев з розслідувальної групи Bellingcat встановив справжнє ім'я та біографію кілера - ним виявився Вадим Красиков, який раніше служив у підрозділі спецпризначення служби безпеки Російської Федерації. Він уже принаймні тричі здійснював замовні вбивства на території Росії - і перебував під захистом ФСБ, яка оберігала його від слідства.

Дізнавшись телефонний номер Красикова, - з документів у інтернеті, пов'язаних з придбанням автомобіля його дружиною, - Грозев через дані геолокації здобув інформацію про його пересування протягом кількох тижнів перед поїздкою у Берлін. Окрім власного дому, Красиков проводив найбільше часу в антитерористичному центрі ФСБ у Москві (багаторазово по кілька годин), а також на секретній тренувальній базі військ спецпризначення ФСБ у московському передмісті, де він провів три дні безпосередньо перед подорожжю.

Виходить, що російські спецслужби здійснили підготовку злочинця й спорядили його на завдання - усунути того, кого вони вважали ворогом, прямо у центрі Берліна. Грозева це не здивувало.

"ФСБ має власний контингент своїх колишніх офіцерів, - каже він. - Або й просто злочинців, яким можна довіряти чи довічно тримати їх в боргу, скажімо, зібравши на них компромат. ФСБ - дуже корумпована організація, яка всюди тягне свої руки".

У січні інший мандрівний кілер убив ще одного чеченця, цього разу у Франції. На відміну від Хангошвілі, загиблий ніколи не був армійським командиром і не становив потенційної загрози для безпеки. Імран Алієв був просто собі блогером на медикаментозному лікуванні від ПТСР, який грубо і часом нецензурно критикував Рамзана Кадирова в інтернеті.

Хоча Тумсо Абдурахманов на той час перебував у Швеції, йому повідомили, що у берлінській діаспорі з'явився підозрілий чеченець на ім'я Усман Мамадієв. Тумсо злякався за безпеку своєї родини - дружини, дітей, матері та брата, які на той час мешкали у Берліні. Він передав інформацію про Мамадієва берлінській поліції. Але гість тоді уже подався до Бельгії.

Там він прийшов до Алієва, з яким ще раніше подружився в інтернеті, удаючи з себе онкопацієнта, що приїхав у Європу лікуватися. 29 січня вони удвох поїхали у Лілль, що на півночі Франції, й поселились там у готелі Coq Hardi. Наступного ранку тіло Алієва знайшли у їхньому номері - як повідомили, зі 135 ножовими пораненнями. На той момент Мамадієв вже виїхав до Берліна, звідки літаком повернувся до Москви.

Після вбивства Алієва Тумсо Абдурахманов сам провів розслідування й опублікував результати в інтернеті. За його словами, він встановив зв'язок між Мамадієвим і Адамом Делімхановим - близьким соратником Кадирова і депутатом Держдуми Росії від керівної партії "Єдина Росія". Також повідомлялося, що невдовзі після повернення додому Мамадієв придбав автомобіль, чим підкріпив підозри щодо себе.

Чеченські посадовці заперечили свою причетність до загибелі Імрана Алієва. Коментар у Мамадієва взяти не вдалося.

Не минуло й місяця, як мішенню злочинців став сам Тумсо. На його голові та тілі й сьогодні лишаються численні відмітини від ударів молотком, і йому явно пощастило, що він вижив. "Це справжнє диво, - каже він. - Я усвідомив це у відділку поліції, поки сидів і думав, яка жахлива доля мене якимось чином оминула. Почуття, які виникають, словами не передати. Тієї миті ти відчуваєш, ніби заново народився. Адже, поки тебе били молотком, ти побував на самісінькому краю прірви".

Можливо, те, що його родина лишилася у Німеччині, теж було на краще.

На відміну від убивці Хангошвілі, Руслан Мамаєв, який напав на Тумсо, не користувався фальшивими документами. Його нескладно знайти навіть у фейсбуку, з останнім коментарем у минулому серпні - його батько вітає сина з днем народження. На фотографіях з фейсбук-сторінки ми бачимо високого чоловіка з азійськими рисами обличчя й темним, стильно укладеним волоссям; він сидить, видається, у модній кав'ярні, де стіни завішені центральноазійськими килимами.

Мамаєв народився у Казахстані, але ще в дитинстві переїхав до сибірського Омська. Там він вступив до ВНЗ, але невдовзі кинув навчання і поїхав до Москви, де працював на будівництві. Згідно з постановою суду за 2018 р. він мав проблеми з грошима: постанова зобов'язує його повернути банківський кредит у розмірі 500 тисяч рублів (близько 7200 доларів США).

Я спробував зв'язатися з друзями та родичами Мамаєва. Його дівчина відповіла мені в одній з соцмереж. Він не здатний нікого скривдити, сказала вона. Уся його родина шокована, й сама вона не розуміє, як і чому він потрапив до Швеції. Ніхто окрім неї не схотів зі мною говорити.

Ніщо у біографії Мамаєва не викликає навіть думки про те, що він може бути кілером. До того ж, раніше він не був помічений у зв'язках з Чечнею. Втім, списки авіапасажирів, які вдалося отримати журналістам з Bellingcat, показують, що незадовго до поїздки у Швецію він двічі побував у Грозному. Він повернувся у Москву з другої поїздки 15 лютого, через п'ять днів забронював переліт до Копенгагена на 24 лютого, а 26-го уже був у шведській квартирі Тумсо з молотком.

Також виявилося, що у грудні - після першої поїздки у Грозний - Мамаєв уже літав у Копенгаген, схоже, для рекогностування. За даними Bellingcat, це була його перша подорож за межі колишнього СРСР, і він не володіє іноземними мовами. Як і Красиков у Берліні, він мусив мати співучасників.

Шведська поліція затримала другу підозрювану, чеченку. Вона приїхала до Швеції з Франції незадовго до нападу. А наприкінці минулого тижня шведські посадовці оголосили, що арештовують (заочно) третього російського громадянина - Імрана Хасханова. Чеченець за національністю, він походить з рідного міста Мамаєва - Омська і також приїхав до Швеції у період замаху.

Неясно, що підштовхнуло Мамаева до замаху на вбивство чоловіка, з яким він навіть не був знайомий; але Тумсо має свою теорію. Якщо Вадим Красиков потратив на орбіту ФСБ внаслідок судового переслідування за попередні вбивства, то шлях Мамаєва міг лежати через борги. Неплатоспроможність зробила його вразливим до вербунку та експлуатації з боку тих, кому хотілось організувати замах, а потім відкараскатися від нього.

Тумсо переконаний, що рівень організації нападу перевищує можливості оточення Кадирова. Мамаєв зумів дізнатися адресу, де переховувався Тумсо, увійти до будівлі з кодовим замком, знайти його квартиру та непомітно проникнути у неї, поки він спав. Блогер вважає, що це вказує на причетність ФСБ.

Але ж Тумсо - не перебіжчик з російської військової розвідки, як Сергій Скрипаль, і не колишній офіцер ФСБ, а нині консультант британської розвідки, як Олександр Литвиненко. З чого б це агентам ФСБ організовувати замах на чеченського блогера, який мешкає у Швеції? Знову ж таки, Тумсо пропонує своє пояснення - гроші.

"Маю інформацію, яку наразі не можу довести, що ФСБ, можливо, продала Кадирову дані про мене. Якщо це правда, мене це анітрохи не дивує, - каже він. - Адже це Росія - тут цілком нормально, якщо різні державні структури щось одне одному продають. У Чечні ми вже давно таке спостерігаємо".

Стосунки між Росією та Чечнею - однією з 22 республік Російської Федерації - значною мірою тримаються на грошах. Москва вливає у Чечню мільйони доларів, натомість брутальне правління Кадирова придушує будь-які прояви незгоди з Москвою.

"Це шлюб з розрахунку, - каже Катя Сокірянська з московського Центру аналізу та запобігання конфліктам. - Путін явно вважає, що Рамзан розв'язує його проблеми у Чечні. З боку ж Рамзана, Володимир Путін безсумнівно гарантує його біологічне виживання - самого Рамзана, його сім'ї, дітей і близьких друзів, його кола".

Адже Кадиров і його коло, як їм самим добре відомо, можуть не лише проголошувати кровну помсту - а й наразитися на неї.

"Рамзан Кадиров має кровних ворогів, так само і більшість його товаришів. У них є кров. Є люди, які звинувачують їх у смерті та приниженні. Вони чекають нагоди, щоби помститися, щоб розпалити вогонь кровної ворожнечі. А чеченці вміють чекати дуже довго".

Невідомо, хто наказав Руслану Мамаєву поїхати до Швеції й накинутися з молотком на сплячого Абдурахманова. Невідомо, чи доклалася до цього ФСБ. Навряд чи можна довести, що це - спроба кровної помсти.

Та другий за рангом посадовець Чечні прямо попереджав про подібні дії, а проурядові сторінки у соцмережах фактично підкріпили слова цього посадовця, опублікувавши заяви родичів Тумсо, що ті не проти його вбивства.

І, наскільки нам відомо, ні Кадиров, ні чеченський уряд не почули про це жодного критичного слова з боку російського уряду - і президента Володимира Путіна.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.