Коронавірус: чи дозволяти дітям гратися на вулиці

По всьому світі закриваються школи та дитячі садочки, і батьки намагаються зрозуміти, що варто і чого не варто дозволяти дітям. Чи відпускати дітей гратися з друзями на вулиці? Чи "соціальна дистанція" - кінець спільним іграм?

Якби мешканка Рима Кетрін Вілсон могла повернути час назад, вона б не пішла зі своєю сім'єю на ту вечерю до сусідів, каже вона.

Два тижні тому, коли Covid-19 уже поширювався Італією, але уряд ще не наказав усім залишатися вдома, цю маму двох підлітків запросили на невеличке сімейне свято, разом із двома іншими родинами.

"Ми з чоловіком подумали: ну, це в приватному помешканні, це ж не якесь масове зібрання", - розповідає вона нашому кореспонденту.

Пані Вілсон - письменниця з Америки, а її чоловік - італієць. Коли римські школи зачинили на карантин, вона - як і багато інших матерів - сприйняла це як додаткові канікули.

"О, чудово, несподіваний вільний час! З'їздимо у той парк, куди ніяк не могли вибратись! - приблизно так ми реагували".

Нині ж, озираючись на те, як сильно вірус вразив Італію, вона шкодує, що не надто ретельно обмежувала активність своєї сім'ї.

"Іти на ту вечерю було необачно. Та здавалося, відмова звучатиме надто радикально", - каже вона.

За кілька днів італійський уряд запровадив суворий карантин: жодних прогулянок у парку, жодних спільних ігор.

"У певному сенсі, перебувати під таким карантином навіть легше. Не треба постійно ухвалювати рішення, які ваші діти чи друзі намагаються оскаржити, - каже вона. - До того, всі були схильні засуджувати інших - чи за надмірну обережність, чи навпаки за легковажність".

Як і пані Вілсон, батьки по всьому світі вагаються з приводу того, чи дозволяти дітям бавитися та спілкуватися з іншими дітьми.

З одного боку, далеко не всюди людям заборонено вільно пересуватися. З іншого - медики запевняють, що для зупинення вірусу необхідно зберігати соціальну дистанцію.

Чи можна зіграти партію в теніс? Навідатись на дитячий майданчик? Погратися разом вдома в одного з дітей?

Як наголошує доктор Кері Альтгофф, професорка епідеміології Блумбергської школи охорони суспільного здоров'я при Університеті Джона Гопкінса (м. Балтимор, штат Меріленд, США), зберігати соціальну дистанцію означає не наближатися одне до одного менш ніж на два метри; це рівною мірою стосується дорослих і дітей.

Отже, про футбол, баскетбол та інші спортивні ігри можна забути.

Хоча теоретично діти могли б грати в ігри з низьким ступенем контакту, такі як теніс чи схованки, навряд чи малеча зможе контролювати себе під час активної діяльності.

"На майданчику ніхто не витримує дистанцію - це суперечить концепції майданчику", - каже пані Альтгофф.

Є дані, що на деяких поверхнях вірус може жити до кількох днів, додає вона, тому краще уникати поверхонь, яких багато хто торкається, - зокрема спортивних споруд та інвентарю на майданчиках.

Хоча діти хворіють на коронавірус переважно у легкій форм або й безсимптомно, вони можуть заражати інших.

Інакше кажучи, навіть якщо ваша дитина та її друзі абсолютно здорові на вигляд, вони можуть перенести вірус іншим у своєму оточенні, в тому числі й дорослим, які матимуть серйозніші симптоми.

"Батьки мусять піклуватися і про себе", - нагадує пані Альтгофф.

Посадовці різних країн мають чіткіше пояснювати, що означає "зберігати соціальну дистанцію", каже доктор Кетрін Семрау, епідеміолог дослідницького центру AriadneLabs.

"Наші дії сьогодні впливають на те, що ми робитимемо за два, три, чотири тижні", - каже вона.

"Навіть якщо у вашій країні чи вашому місті не проголошено суворий карантин, як в Італії, прийшов час, коли люди самі мусять зобов'язатися "відвідувати якнайменше різних місць і перебувати там якнайкоротший час", - радить пані Семрау.

Пані Альтгофф додає, що найближчими днями батьки можуть зіткнутися з іще більшими обмеженнями, тож варто спланувати свій час разом із дітьми.

Як зберігати соціальну дистанцію, але не нудьгувати

"Найважче сім'ї сприймають ті обмеження, яких вони не чекали. Отже, батьки, складайте плани", - додає вона.

Обидві фахівчині наголошують: соціальна дистанція не дорівнює антисоціальності. Як і завжди, людям важливо дихати свіжим повітрям і спілкуватися з рідними та близькими - наразі через інтернет.

Анджела Пайл, викладачка Педагогічного інституту Онтаріо при Університеті Торонто, нагадує: важливо лишати дітям простір для уяви та час для вільної гри. Не варто виставляти надто різкі рамки того, як вони проводять час.

"Діти часто люблять бавитися в уявних персонажів, у рольові ігри. Вони беруть ляльок чи фігурки тварин, чи ще якісь предмети - і розігрують свої уявні сценарії. Таким чином можна бавитися разом навіть через відеозв'язок", - пояснює вона.

Пані Пайл мусить дбати про те, як розважати власну семирічну дочку. Вони мешкають у Торонто, де влада зачинила школи і садочки, а також наполегливо рекомендує витримувати дистанцію.

"Ми граємось удома і ходимо гуляти по нашому району. Беремо з собою велосипед чи самокат. Головне - вийти на вулицю, трохи покататися, але не ходити у парк, де надто багато людей", - радить вона.

Її дочці подобається брати з собою папір чи клейкі листочки для записів і записувати свої спостереження протягом таких прогулянок, - ділиться досвідом пані Пайл.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!