Виверження вулкана: розповідь українки про "сюрреалістичну" подорож

"З тобою все гаразд?", "Сподіваюся, ти не біля того вулкану?" - мене охопила навала повідомлень від людей, яких не бачила роками. Довелося відкрити новинні сайти.

Тут і закінчилася розслаблена мандрівка Новою Зеландією, де я ну дуже хотіла відпочити від потоку інформації. Адже в роботі журналіста її аж забагато.

У всьому винен вулкан, який надумав прокинутися на острові Вайт-Айленд. Його територія, мов після якогось шаленого вибуху, вкрилася попелом, є загиблі та зниклі безвісти.

"Країна ківі"

Якщо ви ще не були у "країні ківі", то знайте: місцеві - це надзвичайно привітні, усміхнені та добрі "пофігісти".

Тут все робиться неспішно, з посмішкою, любов'ю до людей і особливо до природи. А вона тут найкрасивіша, таку я не бачила ще ніде: від смарагдових озер із засніженими горами - до пляжів із чистим піском, каньйонів чи льодовиків.

Тому не дивно, що туризм - одна з основних статей доходу країни, а із початком літа (у цій півкулі зараз спекотна пора року) гостей тут ледь не більше, ніж новозеландців.

Скажу відверто, Вакаарі або Вайт-Айленд не був у списку місць, які я планувала відвідати. Не бачила я його й серед списку популярних маршрутів Новою Зеландією.

Мабуть, тому, що це невеличкий приватний незаселений острів, дістатися якого можна тільки човном або гелікоптером.

Тури туди організовують лише компанії зі спеціальною ліцензією, а поїздки досить дорогі, адже острів віддалений. У цьому регіоні туристи надають перевагу таким розвагам, як спа у гарячих джерелах, каякам або рафтингу для екстремалів.

До пригод з адреналіном Новій Зеландії не звикати - сюди їдуть "полоскотати" нерви скайдайвінгом і знаменитими стрибками із банджі.

Не знаю, наскільки прагнули екстриму ті, хто хотів зазирнути в жерло активного вулкану, але не можна сказати, що його виверження було великою несподіванкою.

"Активність спостерігалася на Вайт-Айленді протягом кількох тижнів. Тому повноцінне виверження не стало сюрпризом, натяки на нього були вже певний час", - аналізує вулканолог із GeoNet Бред Скотт.

Це виверження далеко не перше. Стратовулкан Вакаарі колись вивергався найдовше в історії - з 1975 по 2000 рік. Останнє, невеличке, виверження було у 2016-му.

А понад століття тому, у 1914 році, на цьому острові сталася трагедія з людськими жертвами. Вночі несподіваний селевий потік змив поселення шахтарів, що видобували сульфур. Тоді загинуло 11 людей. Вижив лише кіт Пітер, якого врятували через тиждень. Відтоді на острові ніхто не жив.

Острів, вкритий попелом

Зараз з усіх телеканалів та радіостанцій у Новій Зеландії, окрім слів співчуття, лунають слова подяки екстреним службам та медикам, які оперативно спрацювали.

Рятувальна операція триває, репортери на місці подій повідомляють про гелікоптери і човни, які відбувають на острів. Втім, офіційні служби визнають, що живими там нікого вже не знайдуть.

Завдання полягає в тому, щоб відшукати людей, похованих під попелом, яких вважають зниклими безвісти.

Чимало туристів були пасажирами круїзного лайнера Ovation of the Seas. Через трагедію він змінив маршрут і затримався в порту, деяким туристам дозволили зійти на берег.

Очевидці описують атмосферу на борту як "сюрреалістичну". Мало хто розважається у басейнах та барах, пасажирам пропонують психологічну допомогу.

"За 18 років, що тут живу, ніколи не бачив такого високого стовпа диму", - зізнається очевидець Дон Річардс, що тримає готель у затоці навпроти острова.

"Я бачив, як туристичні човни повертаються звідти на шаленій швидкості, вкриті попелом", - каже він.

Юристи заговорили про те, що потрібно робити жорсткішими правила для туркомпаній.

Головний оператор регіону White Island Tours, який пропонує денні морські прогулянки до острова, після трагедії закрив свій сайт.

Над вулканом також можна було пролетіти на гелікоптері. Той, що був над островом під час виверження, повернувся на базу без ушкоджень. Пощастило.

Але тепер майбутнє туристичної галузі у затоці Пленті під великим питанням.

А що в "містечку гобітів"?

Я ж наразі перебуваю досить далеко від місця трагедії - на поромі між Південним і Північним островами Нової Зеландії. Щаслива, що лихо мене оминуло.

Спочатку думала, що мені не дуже пощастило з погодою - постійні зливи, повені і шторми.

Але закриті через каменепад гірські дороги і скасовані через високий рівень води екскурсії, виявляється, далеко не найгірше, що могло статися з туристом у цій фантастично красивій країні.

Дарма, що розслаблені, адже коли доходить до того, щоб подбати про гостей - "ківі" беруться до справи. Таких ефективних дорожніх працівників я бачила нечасто.

Змило міст? Зведемо новий за кілька днів, у нас в бюджеті на це давно передбачені кошти.

Дерево перекрило трасу на гірському перевалі? Відправимо туди техніку і за лічені години відкриємо дорогу. А як ні - запропонуємо місця в кемпінгу для всіх, хто застряг, ще й смачною кавою напоїмо.

Кава тут, до речі, смачнюща, але то окрема історія.

Попри невтішні новини останніх днів, у Новій Зеландії сподіваються, що трагедія із вулканом не надто вплине на кількість гостей у розпал туристичного сезону.

Ну а я ще не навідалася до "містечка гобітів". Кажуть, там має бути спокійно...

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!