Пасаж, лазні і Бесарабка - шопінг у Києві 100 років тому

Де відбувався шопінг 100 років тому? Ось вам гід головними ринками і торговельними центрами дореволюційного Києва.

Бесарабський ринок

Перший критий ринок у Києві відкрився в липні 1912 року і став подією, адже тепер незалежно від погоди можна комфортно робити шопінг. Такий подарунок рідному місту зробив відомий цукрозаводчик і філантроп Лазар Бродський, який заповів пів мільйона рублів на будівництво торгового гіганта.

У головній залі було 165 продавців, а по колу ринку розташовувалася ще 31 крамниця. Під одним дахом можна придбати товари на всі смаки! Ще й ресторація на другому поверсі та кав'ярня в підвалі. Плюс житлові приміщення.

Торговельний комплекс міг бути ще різноманітнішим: проєкт передбачав також клуб домовласників, бібліотеку з читальною залою, яка слугувала б "для концертів і вечорів", дешеву їдальню тощо. Був би повноцінний ТРЦ! Та від цього всього відмовилися під час будівництва через бюджетні обмеження.

З появою колгоспів ринок уточнив назву - "Бессарабський колгоспний ринок", а на початку 1990-х слово "колгоспний" остаточно прибрали.

Після Другої світової війни на другому поверсі розташувався готель "Колгоспний" на 72 ліжка.

В 1970-ті роки ринок ледь не перепрофілювати у великий гастроном або художню галерею. Проте минулося.

Торговельні ряди Каплєра на Костянтинівській

Торговельний комплекс Якова Каплєра користувався особливою популярністю насамперед завдяки імені власника, легендарного київського кравця. 1900 року тут з'явився двоповерховий комплекс лазень: перший поверх - жіночий, другий - чоловічий, плюс "кахельні басейни для плавання" (ось чим заманювала реклама!) і душ Шарко.

Каплєр розрахував правильно: на ремісничому Подолі мало хто міг собі дозволити житло з ванною, тож заклад мав значний попит. Гарячу воду забезпечувала власна котельня, а освітлення - власна електростанція. Отже, як обіцяла реклама, "комфорт, зручність і гігієна!".

Далі Каплєр почав забудовувати велику земельну ділянку площею понад 5000 квадратних метрів, і в такий спосіб у сусідніх будинках послідовно відкрилися готель, кілька промтоварних магазинів, книгарня, палітурна майстерня й перукарня.

1929 року частину торговельного комплексу знесли для будівництва кінотеатру "Дев'яте Держкіно" (згодом "Жовтень"). Він відкрився 1931-го - зала на 680 місць, 5 фоє, тир у підвалі.

А ті приміщення, що збереглися, втратили первісне призначення. Наприклад, у колишніх лазнях Каплєра розташувався один із навчальних корпусів Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.

Пасаж на Хрещатику

Коротенька вуличка-коридор елітних магазинів виникла 1913 року. Йшлося про будівництво за проєктом Павла Андреєва найкращого в Києві торговельного центру з крамницями на першому поверсі та офісами й квартирами на верхніх поверхах.

Встигли звести приблизно дві третини запланованого, а далі вибухнула Перша світова війна.

У міжвоєнний радянський час тут працювали переважно художні салони й книгарні. Натомість газети анонсували реконструкцію Пасажу під "Дитячий світ" з двома десятками відповідних магазинів. Проєкт передбачав також заборону транспортного руху.

Але втілити ідею вдалося вже після Другої світової. В Пасажі розташувалися численні крамниці з товарами для дітей: іграшки, шкільне приладдя, одяг для хлопчиків, одяг для дівчаток, взуття, книгарня тощо, а також дитяча бібліотека, аптека матері й дитини.

В першій половині 1980-х "Дитячий світ" переїхав на Дарницю. Торгові приміщення, що звільнилися, планували передати митцям для влаштування художніх салонів, виставок-майстерень й арт-кафе. Проте почалася перебудова й про цю ідею забули.

Нині Пасаж повернувся до свого первісного призначення - фешенебельного торговельного центру.

Гостиний двір на Контрактовій площі

Найперший і впродовж тривалого часу найбільший київський торговельний центр. Будувати його почали восени 1809 року за проєктом італійця Луїджі Руска для приїжджих гуртовиків. Архітектор запроєктував два поверхи, проте встигли збудувати тільки перший - влітку 1811-го жахлива пожежа знищила майже весь Поділ, і гроші міської скарбниці пішли на його відновлення.

Недобудований Гостиний двір пристосували під торгові приміщення. В такий спосіб під одним дахом заснувалися одразу 52 крамниці - від овочевих і шовкових до хутрових і меблевих. Справжній рай для шопоголіків! Ще й розташування вигідне - біля двох базарів (Житнього й на Контрактовій площі), неподалік порту.

В радянські часи Гостиний двір залишався торговельним центром аж до 1970-х років, коли замість архаїчного одноповерхового приміщення вирішили звести двоповерхове, як проєктував Л. Руска. Історичну будівлю знесли, натомість у другій половині 1980-х з'явилася нинішня споруда, яку зайняли "Укрпроєктреставрація", архітектурно-будівельна бібліотека і театр. І хоча згодом на першому поверсі відкрилися кілька крамниць і кафе, Гостиний двір у цілому втратив первісне призначення.

Пасаж Трахтенберга на Великій Васильківській

Цей елітний торговельний центр кияни називали пасажем Трахтенберга, хоча останній був не власником, а лише автором проєкту. А після того, як інженер Володимир Максимов, представник замовника - житлового кооперативу "Друге товариство квартировласників", на власний розсуд скоригував проєкт, Абрам Трахтенберг взагалі відмовився від подальшої співпраці.

Пасаж відкрився 1911 року. В ньому розмістилися фешенебельні заклади: магазини "Золото і срібло", "Женева" (швейцарські годинники), хутряний, військового знаряддя для офіцерів тощо. А шанувальники "полунички" відвідували кінотеатр "Чари", який славився фривольним репертуаром.

Орієнтація на заможну публіку пояснювалася тим, що в місті активно обговорювали ймовірне продовження Хрещатика аж до сучасної площі Льва Толстого - завдяки цьому тут оселилися грошовиті люди.

Щоправда, головну вулицю так і не продовжили, натомість пасаж Трахтенберга став торговою домінантою цілого району: власники інших магазинів мали підтягуватися, аби теж виглядати привабливо.

За радянських часів назва пасажу зникла, хоча в торгових приміщеннях і далі розміщувалися магазини. В часи незалежності йому ніби повернули статус ("Правекс-Пасаж"), але після зміни власників статус знову загубився. Нині тут різноманітні магазини, кафе.

Ілюстрації Мирослави Пеци.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!