"Чорнобиль пережили, а це тим більше переживемо". Що відбувається зі сміттєзвалищем у Львові

Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові сталася понад три роки тому, але приступити до його рекультивації місто зможе лише цього літа.

Чиновники мерії нарікають на складність тендерних процедур, заполітизованість ситуації, а люди тим часом продовжують займатися землеробством на забруднених землях.

BBC News Україна дізналася, коли розпочнуться роботи з рекультивації полігону і як сьогодні живуть люди поблизу нього.

Гєник не проти

Зелень, гомін струмка і навіть невеличкий водоспад. Все це можна знайти за 30 хвилин їзди від Львова, на Грибовицькому сміттєзвалищі.

Щоправда, водоспад за кольором більше схожий на кока-колу, яка піниться у місці його падіння. І насправді це не солодкий газований напій, а отруйний фільтрат, який тече з 92-метрової купи сміття.

А зелень - це "кущі-сміттярники", які ростуть поміж завалами відходів. Поруч - коричневі озера. Вони слугують відстійниками для фільтрату.

Постійне дзижчання мух і стійкий запах хімікатів, що віддалено схожий на зіпсовану олію, зайвий раз нагадують - це точно не курорт.

З дати трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, де внаслідок зсуву загинули четверо осіб, минуло більше трьох років. А з часу, коли на цю територію почали вивозити перші кілограми відходів, - понад 60.

Поруч зі звалищем є село Великі Грибовичі. Тут із самого дитинства живе Гєник (так він сам назвався). Зараз йому чи то 65, чи то 71. У цифрах плутається. Можливо, через спеку, а можливо, через чергову чарку. Втім про те, як все починалося, говорить впевнено.

"Я малим там теля пас. І все добре було. А як почали сміття возити, то ми жили з того - на хліб можна було собі назбирати, - каже чоловік. - Мені скривать нема чого. Наші мешканці туди нічого не викидали, то все головні вирішували, що вивозить".

Зараз чоловік нарікає на владу, яка "гребе все собі в кишені, а бідним людям жити немає на що". А ще постійно скидає провину на "головного" - щоправда, так і не каже, про кого йде мова.

"Коли почали гасити пожежу, я думав, на мене бомби скидають! Тут стільки всього в небі літало, жах! Гадав, війна почалася. А зараз нормально. Але ніхто нічого з тим сміттям не робить. Мають рекультивацію ніби проводити. Так я ж не проти! Але де? Де? Нема ніяких машин! А людям що лишається? Тільки чекати", - каже Гєник і театрально розводить руками.

Не вивезти, а ізолювати

Постанову про припинення експлуатації полігону для Львова ще у 2003 році виніс головний державний санітарний лікар Львівської області. Втім серйозно вирішувати проблему взялися лише після загибелі людей - через 13 років.

Розроблений проєкт передбачає, що за 4-5 років на місці сміттєзвалища з'явиться сквер із зеленими насадженнями.

Наразі, за словами керівника ЛКП "Зелене місто" Вадима Ноздрі, має стартувати перший етап робіт.

"Вже 26-27 червня на території полігону стоятиме техніка компанії "Кліар Енерджі", яка займатиметься дегазацією. Безпосереднє буріння та встановлення систем для збору газу розпочнуть 1 липня", - каже директор комунального підприємства.

Більше сотні газозбірних свердловин унеможливлять потрапляння біогазу в повітря.

Паралельно фахівці мають вирівняти звалище, укріпити його з боків, забрати фільтрати знизу, підготувати майданчик для техніки й складування матеріалів тощо. Після цього полігон накриють технологічним захисним екраном.

"Товщина екрану - близько 60 сантиметрів. Він з мінерального ґрунту, піску, щебеню, геомембрани з поліетилену високого тиску та геотекстилю, який захистить попередні шари від руйнування ультрафіолетом. Все це унеможливить потрапляння опадів у тіло сміттєзвалища, а відтак - утворення фільтратів. Зверху буде родючий шар і висадять кущі, коренева систем яких влаштована так, що не проростатиме в тіло полігону", - пояснює Вадим Ноздря.

Сміття зі звалища не вивозитимуть, а лише накриють ізоляційним шаром. Керівник ЛКП "Зелене місто" каже, що у Європі проводять біоремедіацію, за якої спеціальні бактерії з'їдають сміття, а частину, яка не піддається, відсортовують і компостують.

Це, каже він, набагато дорожче, та й в Україні навіть рекультивації ще ніхто не проводив. Тому наразі місто обрало простіший варіант.

Сумарно всі етапи рекультивації коштуватимуть близько 600 мільйонів гривень.

Звалище, городи та фільтрати

Найбільшою проблемою Грибовицького сьогодні називають фільтрати. Про те, що ґрунт і вода в навколишніх селах забруднені, говорить керівниця юридичного відділу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Ольга Мелень-Забрамна.

"Фільтрати забруднюють все. Їх скидають в каналізацію, але очисні споруди до цього не пристосовані. Крім того, вони просочуються у ґрунтові води. Оскільки Грибовицьке - це не полігон, а сміттєзвалище, там немає захисного шару внизу, який запобігав би витіку отруйних речовин", - пояснює експертка.

За її словами, в ідеалі мешканцям навколишніх територій потрібно заборонити вирощувати щось на городах. Ще краще - визначити, де закінчується забруднена земля, забрати її і завезти чистий ґрунт.

"Наразі ніхто про це не говорить, адже всі сконцентровані на тому, щоби ліквідувати причину забруднення. Хоча є дослідження, які показують, що мешканці прилеглих територій більше хворіють, а їхні овочі, фрукти, вода насичені важкими металами", - пояснює Ольга Мелень-Забрамна.

Попри це, менше ніж в 30 хвилинах пішого ходу від полігону, кипить робота. Валерій, мешканець Великих Грибовичів, труїть на городі шкідників. За пару ділянок від нього жінка бореться з травою, а ще за кілька ділянок господар миє чоботи від отрути, яку тільки-но розпиляв на рослини.

"Ми постійно на городах пораємося. Ясно що звалище поблизу, але то таке. Чорнобиль пережили, а це тим більше переживемо", - каже Валерій і витирає піт з чола.

На питання, чи розуміє він, що ґрунт на городі може бути забруднений продуктами полігону, лише махає рукою та спішить повернутися до роботи.

Валерій каже, що село чекає на рекультивацію давно, тож частина мешканців встигла зневіритися не один раз.

"Кажуть, що мають рекультивувати. Давно обіцяють. І завод обіцяли, але ніхто нічого не робить… Може тепер щось зроблять, не знаю", - додає чолов'яга і йде запускати оприскувач.

Пострекультиваційні дії

Зневіра мешканців у роботах з рекультивації небезпідставна. Керівниця юридичного відділу МБО "Екологія-Право-Людина" Ольга Мелень-Забрамна теж не вірить у швидку реалізацію проєкту, адже "питання дуже політизоване".

Але прописані заходи вона називає правильними і наголошує: вони відповідають Державним будівельним нормам. За словами експертки, питання скоріше не в тому, що роблять, а в тому, як швидко реалізують задумане. Адже і досі існує загроза загоряння сміття.

"Якщо це станеться, то у повітря підніметься вся таблиця Менделєєва, - переконана фахівчиня. - Тому треба працювати максимально швидко, аби перекрити захисною мембраною доступ повітря до відходів. А облаштовувати на місці сміттєзвалищ сквери, луги, посадки - це нормальна практика. Якщо все зробити правильно, територія буде безпечною для людей".

Після реалізації проєкту ще років 10 зі звалища сочитимуться фільтрати. Тому фахівці проводитимуть регулярні заміри.

Вирішувати ж проблему зі сміттям надалі планують шляхом спорудження сміттєпереробного комплексу. Його будівництво можуть розпочати вже цього року. Попередньо вартість заводу оцінюють у понад 680 мільйонів гривень, а на підрядника претендують 5 компаній.

Сміттєпереробний комплекс у Львові передбачатиме сортування та компостування сухих і вологих відходів, вторинної сировини, окремі майданчики для збору електроніки, великогабаритного й будівельного сміття.

"Якщо ми цього року завершимо тендерні процедури й оберемо підрядника, в нас буде шанс отримати кошти й замовити обладнання. На його виготовлення теж потрібен час. А от вже зведення виробничих цехів - це не складне завдання", - підсумовує директор ЛКП "Зелене місто".

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!