Посади дерево, врятуй ліс. Бразильський фотограф виростив 2 млн дерев за 20 років

За 20 років бразильці Себастьян і Лелія Сальгаду виростили понад два мільйони дерев, аби відновити загиблі ліси.

У 2018 році світ втратив близько 12 мільйонів гектарів тропічних лісів. Це еквівалентно знищенню 30 футбольних полів на хвилину.

Джунглі розміром із Бельгію

Площа районів із недоторканими й зрілими лісами, знищеними у 2018 році, дорівнює площі Бельгії.

За даними Інституту всесвітніх ресурсів Бразилія знаходиться на першому місці за масштабами зникнення природних ресурсів. Не дивно, що саме в Бразилії фотограф Себастьян Рібейру Сальгаду і його дружина Лелія почали свій унікальний проект відновлення місцевої екосистеми.

Дім, якого немає

У кінці 90-х років бразильський фотограф Себастьяно Сальгаду повернувся з Руанди, де він працював над фоторепортажем про геноцид 1994 року, додому в Бразилію. Все своє життя він присвятив документальній фотографії, яка показує життя людей в різних куточках світу.

Лауреат багатьох міжнародних премій, в тому числі World Press Photo 1985 року, посол Unicef, автор книги "Дивлячись на біль інших" і проекту "Генезис", він об'їздив незліченну кількість країн, зафіксувавши особливості кожної з них у своєму неповторному фірмовому чорно-білому стилі.

На початку документального фільму "Сіль землі" про життя і роботу Сальгаду автори говорять: "У нього болить серце за людей. ... Адже люди — сіль землі".

Після повернення додому, на простори сімейної фазенди в штаті Мінас-Жерайс на південному сході Бразилії, Сальгаду сподівався залікувати душевні рани, отримані від побачених страждань і злиднів.

Однак на свій превеликий жаль замість буйного лісу, який колись оточував його сімейне ранчо, фотограф виявив лише пустку з висушеною землею. Свіжість зелених дерев і рослин, рідкісні види диких тварин, які колись населяли регіон, залишилися тільки в його пам'яті.

"Земля була хвора, так само, як і я. Дерева росли тільки на 0,5% території", - говорив він у 2015 році в інтерв'ю газеті Guardian.

Тоді ж, в кінці 90-х у його дружини Лелії виникла ідея — відновити постраждалу від урбанізації територію, яка є частиною Атлантичного лісу — стокілометрового екорегіону вздовж південно-східного узбережжя Бразилії, найважливішого природного сховища з унікальними видами тварин і рослин.

"Усі подумали, що він з'їхав з глузду"

У 1998 році подружжя Сальгаду залучило інвестиції, найняло працівників і заснувало Інститут Землі (Instituto Terra), щоб повернути рідним територіям втрачений вид родючого лісу.

Відтоді Інститут набув статусу приватного природного заповідника, а майже сім гектарів зрубаного лісу й еродованого ґрунту в широкій долині річки Досі пережили дивовижні метаморфози.

Родина Сальгаду і команда Інституту у своїх садах виростили понад чотири мільйони саджанців різних видів, типових для Атлантичного лісу Бразилії.

В інтерв'ю виданню El Mundo колишній співробітник Інституту Педро Карлос Нето розповів, що спочатку скептично поставився до пропозиції відновлювати втрачені ліси.

"Коли ми дізналися про задум Себастьяна виростити джунглі, усі в місті подумали, що він з'їхав з глузду і його ідея не спрацює", - згадує він.

Через роки наполегливої ​​праці висохла земля перетворилася в субтропічний рай. Туди повернулися тварини, багато з яких були під загрозою вимирання.

Понад 290 видів рослин, 33 види ссавців, 172 представники пернатих, 15 різновидів рептилій і стільки ж амфібій повернулися в їхнє природне місце існування.

З відродженням екології в давно висохлих через погоду і випас великої рогатої худоби місцевих джерелах знову з'явилася вода.

Подружжя Сальгаду сподіваються, що їхній приклад наслідують й інші власники приватних земель не тільки на території Атлантичного лісу, але і по всій Бразилії.

Навчання послідовників

Метою Інституту завжди було не тільки відновлення природних масивів, а й освіта для людей, які прагнуть зробити свій внесок у збереження навколишнього середовища.

У лютому 2002 року на основі Instituto Terra заснували Центр екологічної освіти та відновлення (Center for Environmental Education and Restoration).

У цілому близько 72 тисячі людей пройшли навчання і підготовку в інституті.

Технічна школа екологічного відновлення щорічно приймає 20 студентів. Багато з них — діти фермерів, які проживають неподалік, на чиїх землях випускники починають на практиці застосовувати отримані знання.

Внесок нафтовиків

На початку місяця нафтовий гігант Shell заявив про план виростити мільйони дерев у рамках своєї програми по боротьбі із забрудненням екології.

Як пише Times, в Нідерландах компанія запропонує всім водіям при купівлі палива добровільно платити за літр на один цент більше для збору грошей на проекти з охорони навколишнього середовища. Таку ж ініціативу введуть у Британії цього року.

Корпорація виділить 300 мільйонів доларів на відновлення лісів, водно-болотних територій і природної екосистеми по всьому світу.

Ще 17,4 мільйона євро піде на висадку більш як п'яти мільйонів дерев у Нідерландах і 300 тисяч дерев в Іспанії.

Спільна робота в США

Американська компанія Re-Tree запланувала посадити 30 тисяч дерев у Баффало після того як шторм знищив значну частину міської посадки в жовтні 2006 року. 25 квітня відбулася висадка ювілейного 30-тисячного дерева.

За обопільною згодою, за кожне посаджене волонтерами Re-Tree дерево міська влада повинна посадити своє, відновивши таким чином 60 000 дерев.

Що таке незаймані ліси

Незаймані ліси вважаються лісами, які існують у своєму природному стані й не піддаються впливу людини. Іноді вони називаються ще реліктовими або перестійними лісами, оскільки в значній частині складаються з дерев, яким сотні, а іноді й тисячі років.

Вони мають величезне значення для збереження біологічного різноманіття і є природним місцем існування для ягуарів, тигрів, орангутангів і гірських горил.

Втрати лісів

Доповідь організації Global Forest Report дає складну картину того, що відбувається в районах світу, де ростуть тропічні ліси, — від басейну річки Амазонка в Південній Америці до Центральної Африки та Індонезії.

Крім того що ці ліси забезпечують харчування і прихисток багатьом видам тварин і комах, вони також мають величезне значення для процесу поглинання вуглекислого газу з атмосфери.

За минулі десятиліття втрачені мільйони гектарів цих лісів, які вирубують для створення сільськогосподарських угідь.

За попередні два роки втрата тропічних лісів була вище через величезну шкоду, заподіяну лісовими пожежами в різних районах світу.

У процесі знищення тропічних лісів важливу роль відіграють як природні фактори, наприклад, вплив погодної аномалії "Ель-Ніньйо", так і господарська діяльність людини.

Основними антропогенними факторами є тваринництво і масштабне виробництво пальмової олії в країнах Азії й Африки, а також вирощування сої та цукрової тростини в Південній Америці.

Чи йде мова тільки про Амазонію?

На жаль, ні.

Ще у 2002 році Бразилія й Індонезія несли відповідальність за втрату 71% усіх тропічних незайманих лісів. У 2018 році ці країни відповідальні за втрату 46% лісових угідь.

Демократична Республіка Конго займає зараз друге місце в списку країн, де знищуються такі ліси. Особливо швидко зростає площа втрачених лісів у Колумбії з 2016 року, коли в країні припинилася громадянська війна.

Мадагаскар втратив 2% своїх лісів у 2018 році. Це найбільший показник серед інших країн.

Що відбувається в Західній Африці?

Такі країни як Гана і Кот-д'Івуар демонструють найшвидше зростання темпів втрати незайманих лісів. У Гані вони зросли на 60%, а в Кот-д'Івуар — на 26%.

Значною мірою це пояснюється (особливо в Гані) поширенням кустарних золотих копалень, а також розширенням плантацій какао-бобів.

Це відбувається попри те, що у 2017 році провідні виробники какао і шоколаду дали обіцянку припинити знищення лісів у районах, звідки вони вивозять сировину.

Невже все так погано?

Дивно, але ні.

Індонезії вдалося знизити темпи знищення тропічних лісів на 40% у 2018 році. Це найнижчий показник з 2003 року. Цьому сприяли кілька чинників, в тому числі й два вкрай дощових роки, які завадили поширенню лісових пожеж.

Проте й уряд цієї країни вживав дієвих заходів. Введення заповідних зон привело до скорочення обсягів лісозаготівель, а угода з Норвегією з виплати компенсацій за викиди парникових газів також зіграла свою роль.

"Наші правоохоронні органи покарали кілька компаній, а інші отримали суворі попередження від влади, що показує, як серйозно ми ставимося до цієї проблеми", - говорить доктор Белінда Маргоно з міністерства навколишнього середовища та лісового господарства Індонезії.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.