середа, 22 серпня 2007 p., 15:12 GMT 18:12 за Києвом
За останніми повідомленнями, ураган Дін, що вдарив по мексиканському півострову Юкатан, значно послабшав, і синоптики понизили його до найменшої - першої категорії.
Але синоптики попереджають, що цього року можливі й інші урагани, кількість яких, здається, зростає на очах.
З чим же пов'язане почастішання ураганів і буревіїв взагалі, і навіть поява таких явищ в Україні, безпосередньо пов'язана з кліматичними змінами і глобальним потеплінням?
Про Бі-Бі-Сі запитала Маргариту Барабаш - експерта з клімату із інституту гідрометеорології. Розмову вів Фідель Павленко.
М. Барабаш: Я вважаю, що це слушний висновок з цього питання, тому що коли мова про Україну, то вона не вважається районом з високим ризиком стихійних явищ на кшталт смерчі чи шквали, тим не менше останнім часом - за минулі 5 років - такі явища почастішали і в Україні. Коли ж мова про решту світу, то з наукових джерел достеменно відомо про збільшення і частотності, і інтенсивності природних каткатклізмів. Головне - це сила, інтенсивність цих явищ. Бо частота - це ще б нічого, аби не зросли обсяги руйнацій через урагани і інші крайнощі стихії.
Бі-Бі-Сі: Ви вважаєте, що інтенсивність цих ураганів і буревіїв дійсно пов'язана з кліматичними змінами та глобальним потеплінням?
М. Барабаш: Я вважаю, що так. Справа в тому, що глобальне потепління посилює інтенсивність циркуляційних процесів, особливо останнім часом зміцніла меридіанальна складова. Відомо, що навколо земної кулі повітря рухається із заходу на схід, але існує ще меридіанальна складова - з півночі та південь. Так от у зв'язку з потеплінням у високих широтах перепад температур, тиску між північчю, полярними районам і районами тропічними зменшився. Західний переніс, який перпендикулярний до вектора між північчю і півднем, зменшився у зв'язку з тим, що зменшилася різниця температур між північчю і тропіками. Тобто підвищення температур у високих широтах призводить до зменшення інтенсивності західного переносу. А оці меридіанальні перенесення викликають великі контрасти - то холод з півночі, то тепло з півдня. Але в кінцевому підсумку тепла більше, і це викликає такі от контрастні явища.
Бі-Бі-Сі: Пані Маргарито, ви кажете, що інтенсивність різних аномалій навіть в Україні збільшилася. А чи збільшується частота? Чи буревій на Волині - виняток, чи це тільки перша ластівка, і в майбутньому ми побачимо ще не один такий буревій?
М. Барабаш: Що стосується України, то кліматичний прогноз свідчить про те, що збільшення матиме радше одиничну природу. Як і раніше, таке може ставатися один-два рази в сезон.
Бі-Бі-Сі: Коли говорять про глобальне потепління, є чимало скептиків, і я частково себе до них зарахував, оскільки в Лондоні літа фактично не було. Від початку літа температура - 12-17 градусів, і люди саркастично сприймають поняття "потепління". Але у Східній Європі спека стоїть починаючи із квітня-травня? Чи хтось здивується, що наступне літо в Україні буде холодним, а в Британії, навпаки, теплим? Тенденції поки що не вимальовуються, чи я помиляюся?
М. Барабаш: Що стосується тенденції зміни клімату в бік потеплішання, то вона переважає по цілій земній кулі. Більшою мірою ця тенденція виражена в холодний перід року - зима-початок весни. Влітку тенденція до потеплішання виражена слабше. Коли говорити про Україну, то взимку за минулі 100 років потеплішало на один градус, а влітку лише на півградуса. Тим не менше, за минулі 10-15 років спостерігаємо інтенсивніше потеплішання. Але тенденція - це ще не означає, що кожен наступний рік буде тепліший за попередній. Як і раніше, будуть перепади температур: одне літо буде прохолдне, наступне - тепліше - і т.д. Тобто мова іде про щорічні коливання температур. Ці коливання наче маскують тенденцію, але разом з тим методи математичної статистики допомагають нам відкинути випадкові флуктуації - і виявити тенденції. Ця лінія по відношення до вісі часу іде не паралельно, а має невеликий підйом.
Бі-Бі-Сі: Чи ви належите до числа тих фахівців, які вважають причиною потепління діяльність людей?
М. Барабаш: Я хотіла б зауважити наступне. Загалом дослідження змін клімату під впливом природних і антропогенних факторів ведуться приблизно з 80-го року. Себто вже 30 років. І нас часто запитували, що ж тут головне. Можна сказати так: кожне аномальне явище пояснюється циркуляційними процесами - це факт. Виходить так, що саме глобальне потепління впливає на процес циркуляції - і виявити антропогенну складову в кожному районі, відокремити її від природної - дуже складно. Але тим не менше, люди, які досліджують парникові гази, кліматотворчі фактори, схильні вважати, що проіритетом у тому, що зараз діється з кліматом, є анропогенний фактор, результат діяльності людини.