Туркменський газ в обмін на компроміси

Оголошення в Україні про перемогу нового президента в Туркменистані ще до офіційного оприлюдення результатів виборів і відбуття заздалегідь до Ашгабада президента Ющенка на інавгурацію глави держави не може не свідчити про серйозну зацікавленість Києва найшвидше налагодити взаємини з новим керівництвом одного з ключових гравців на міжнародному енергетичному полі.

Нещодавній візит до України туркменських опозиціонерів на запрошення міністра транспорту Миколи Рудьковського, як вважають експерти, завдав шкоди двостороннім взаєминам і енергетичній безпеці України і нині, на їхню думку, потрібно відновлювати довіру. Адже таке запрошення опозиціонрів, попри дипломатичну вуаль, фактично було розцінено в Ашгабаді як недружній крок.

Експерти вважають, що у стратегічному плані Україна, яка не має впливу в регіоні Центральної Азії, до певної міри мала б змиритися з внутрішньополітичними реаліями Туркменистану і не конкурувати зі світовими потугами в осудженні не завжди, з точки зору європейців, демократичних процесів, які відбуваються в Туркменистані, а зосередитися на питаннях довгострокових поставок газу.

Газові взаємини України з Туркменистаном дещо загальмувалися, зокрема, у контексті укладення довготермінових угод щодо поставок туркменського газу в Україну, приміром на 10-20 років. На частку газу претендує Китай, з яким Україна навряд чи може конкурувати.