"Фотошоп" епохи Ренесансу. Навіщо змінювали обличчя відомих людей на портретах

З нашими обличчями щось відбувається. Вони зникають. Фільтри на камерах наших смартфонів, в інстаграмі та тік-току дають нам можливість миттєво згладити будь-яку нерівність і асиметрію, які нас вирізняють – унікальні дрібниці, які роблять нас собою. Ми наче стираємо самі себе.

І багато хто вірить, що в усьому винні технології - що ми виправляємо свої обличчя, тому що - вперше в історії - можемо це зробити. Але насправді історія "фальсифікації краси" – дуже довга.

Нещодавно стало відомо, що англійські реставратори, які працювали над портретом Діани Сесіл, правнучки одного з найближчих друзів королеви Єлизавети I Вільяма Сесіла, лорда Берглі, виявили, що її зовнішність "підправляли" через багато років після того, як портрет був завершений.

Попри те, що у її час зовнішність Діани вважали приголомшливою, її високе чоло та тонкі губи – такі, якими їх зобразив у 1634 році видатний англійський портретист Корнеліус Джонсон, коли їй був 31 рік – були вже не в моді під кінець 19 століття, коли над портретом почали працювати реставратори.

Підфарбовування портрета виявили, коли працівники організації English Heritage зняли шар старого лаку. Ретушувальники зробили губи Діани повнішими, а кучеряву гривку - пишнішою, щоб прикрити більшу частину її чола і зробити її зовнішність більш відповідною до нових стандартів краси.

"Корекція" обличчя Сесіл була не першим таким випадком – коли данина моді переважала над фізіономікою. Мабуть, найбільш яскравим прикладом такої практики є відретушований портрет Ізабелли Медічі (дочки Козімо I Медічі), яку, за чутками, вбили після скандального роману з двоюрідним братом її чоловіка, італійським дворянином Паоло Джордано Орсіні.

Справжні риси обличчя Ізабелли змінили настільки радикально, що піттсбурзький Музей мистецтв Карнегі, якому належить картина, навіть не здогадувався, що має у своїй колекції її портрет. Лише у 2014 році, коли музейники хотіли підтвердити свої підозри щодо того, що портрет іншої представниці родини Медічі, Елеонори Толедської (імовірно, написаний відомим італійським маньєристом Бронзіно), був підробкою, справжнє обличчя Ізабелли , що ховалося під лаком, врятували від забуття.

Щось у солодкій посмішці, бездоганному кольорі обличчя, скульптурному носі та ідеально звуженому підборідді на портреті, який надійшов до музею в 1978 році, викликало сумніви у його справжності. Тож перед тим, як картину виключили з музейної колекції, їй зробили радіологічний аналіз. І те, що побачили вчені під рентгенівськими променями, відрізнялося кардинально – на них дивилося набагато переконливіше обличчя старшої, втомленої жінки з нерівною шкірою, носом з горбинкою, колами під очима, подвійним підборіддям і пухкими руками. Іншими словами - справжня людина.

На додачу до "коригування" її зовнішності, ретушування (яке, як вважають, зробили десь у 19 столітті) видалило декілька символів, які мали на меті порівняти Ізабеллу з Марією Магдалиною і символізувати її каяття: алебастрову банку з маззю та розмитий німб над її головою.

Через два роки після того, як у 1574 році її портрет написав художник із кола флорентійського майстра Алессандро Аллорі, життя Ізабелли раптово обірвалося за підозрілих обставин у віці 33 років.

Втім, "покращували" не лише обличчя жінок. За кілька десятиліть до того, як у 1570-х роках на полотні увічнили Ізабеллу, відомий німецько-швейцарський художник Ганс Гольбейн-молодший грався з тогочасними "фільтрами", коли створював портрет Деріха Борна – молодого лондонського купця з дитячими рисами обличчя.

Нещодавня реставрація портрета 1533 року в музеї Дж. Пола Гетті в Каліфорнії виявила докази того, що Гольбейн, як виглядало, був незадоволений пухкими щоками та м’якою лінією обличчя своєї моделі, й повертався до свого портрета знову і знову, роблячи невеликі, але помітні коригування.

Якщо порівняти остаточні результати Гольбейна з рентгенівським знімком початкового вигляду Борна на полотні, видно, що контури його обличчя змінилися – подібно до того, як "підтягують" свої обличчя сучасні інстаблогери.