Мелатонін для сну: що буде, якщо ним зловживати

    • Author, Жасмін Фокс-Скеллі
    • Role, BBC Future
  • Published

Підніміть руку ті, хто лягає в ліжко зі смартфоном в руках. Від бажання бути в курсі останніх новин до звичного гортання стрічки соцмереж уночі – блакитне світло смартфона завжди поруч із нами.

Проте дослідження показують, що цей час перед екраном має руйнівний вплив на наш сон. Причина полягає в мелатоніні - гормоні, який виробляє шишкоподібна залоза мозку. Мелатонін відіграє ключову роль у регулюванні циклів сну та неспання в організмі. Іноді його називають доволі моторошно - "гормоном темряви", оскільки його рівень низький удень, але підвищується вночі, коли настає темрява.

Будь-які джерела світла перед сном – наприклад, синє світіння електронних екранів – перешкоджає виробленню мелатоніну та погіршує сон. Це може зокрема пояснити те, чому кожен третій дорослий житель США не спить сім-вісім годин, які потрібні більшості людей.

Тому не дивно, що мільйони людей звертаються по допомогу до добавок мелатоніну, щоб боротися з безсонням, зміною часових поясів або проблемами зі сном після нічних змін. Тоді як мелатонін у Британії можна купити лише за рецептом, у США - як і в Україні - він є у вільному продажу та лежить на полицях поруч із вітамінними добавками. Дітям у США навіть дають жувальні гумки з мелатоніном з раннього віку, щоб допомогти їм спати всю ніч.

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах

Проте серед медиків зростає занепокоєння щодо того, що мелатонін може бути не таким безпечним, як подає його реклама.

Під час пандемії коронавірусу Майкл Точе, педіатр невідкладної медичної допомоги в Бостонській дитячій лікарні, помітив тривожну тенденцію. Кількість дітей, які потрапили до його відділення з передозуванням мелатоніну, різко зросла.

"Були маленькі діти, які випадково проковтнули мелатонін, і підлітки, які вживали мелатонін, щоб завдати собі шкоди", - розповів він BBC Future.

Дослідження 2022 року, співавтором якого був Точе, показало, що з 2012 по 2021 рік кількість щорічних звернень до токсикологічної служби у зв’язку з передозуванням мелатоніну у дітей зросла на 530%. Станом на 2020 рік токсикологічні служби отримували більше дзвінків про передозування дітей мелатоніном, ніж будь-якою іншою речовиною.

Це підтвердило дослідження, проведене в червні 2023 року, яке дійшло висновку, що кількість дітей, які потрапили до відділення невідкладної допомоги в США через передозування мелатоніну, протягом десяти років зросла на 420%.

"Збільшення кількості отруєнь, швидше за все, є вторинним - наслідком збільшення вживання мелатоніну", - каже Точе.

"Продажі мелатоніну останніми роками зросли, як вживання мелатоніну дітьми. Діти отруюються тим, що є в їхньому оточенні; тому збільшення доступності мелатоніну призведе до збільшення отруєнь", - вважає він.

Важливо відзначити, що більшість дітей в обох дослідженнях не мали жодних симптомів. У тих, у кого симптоми були, вони були легкими - наприклад, розлад шлунку, блювота та сонливість.

Однак у ширшому дослідженні Точе, яке розглядало 260 435 випадків прийому мелатоніну, майже 300 дітей потребували інтенсивної терапії. П'ятьох довелося підключати до апаратів штучної вентиляції легень, двоє дітей померли.

Також вчені встановили зв'язок вживання мелатонін з іншими дитячими смертями. Дослідження 2019 року задокументувало два окремі випадки, дев’ятимісячної та 13-місячної дитини, яких обидвох знайшли без свідомості. Токсикологічні аналізи крові показали високий рівень мелатоніну в обох випадках, причому мелатонін знайшли у чашці 13-місячного немовляти.

Однак в обох випадках існували інші фактори, які могли зіграти роль у смерті. Перша дитина спала разом зі старшим братом або сестрою, а другу залишили в жаркій кімнаті – і те, й інше є фактором ризику синдрому раптової дитячої смерті.

Тим часом також були повідомлення про побічні ефекти вживання мелатоніну у дорослих. Дослідження, проведене в травні цього року, повідомило про 21-річну жінку, яка померла внаслідок передозування мелатоніну та димедролу (DPH), безрецептурного антигістамінного та заспокійливого препарату, який переважно використовують для лікування алергії, безсоння та симптомів застуди. Тим часом у іншого підлітка після спроби передозування мелатоніну розвинулася сильна гіпотонія (низький кров'яний тиск).

Однак цілком можливо, що ці смерті або серйозні побічні реакції були спричинені зовсім не мелатоніном, а чимось іншим. Частина проблеми полягає в тому, що мелатонін класифікують як добавка й не регулює Управління з контролю за продуктами й ліками (FDA). Його ретельні клінічні випробування не проводили, тому ми не до кінця розуміємо вплив гормону на наш організм. Ми не знаємо, як він взаємодіє з іншими ліками та добавками, і кількість мелатоніну в різних препаратах дуже різниться.

"Це справжній Дикий Захід", - каже Девід Рей, професор ендокринології та співдиректор Інституту сну та циркадної нейронауки сера Джулза Торна при Оксфордському університеті.

"Проводили дослідження - купували препарати й вимірювали кількість мелатоніну в них, і в жодному випадку вона не збігалася з тим, що було на упаковці", - каже він.

Немає відомого механізму, через який мелатонін міг би викликати ці смерті та серйозні побічні реакції. Дослідження на щурах і мишах показують, що мелатонін має токсичну дію, якщо його вводити у надзвичайно високих дозах (понад 400 мг/кг), але це в десятки тисяч разів перевищує рекомендовану дозу для лікування розладів сну, яка коливається між 2-10 мг.

Ми знаємо, що рецептори мелатоніну знаходяться по всьому тілу, включно з репродуктивною, серцево-судинною та імунною системами, але його вплив за межами мозку мало вивчений. Проте мільйони людей щодня приймають мелатонін без будь-яких відомих побічних ефектів.

"Усі ліки мають побічні ефекти, тому порівняно з іншими препаратами, що використовують для лікування сну, він вважається дуже безпечним", - каже Санфорд Ауербах, доцент і директор Центру розладів сну в Бостонському медичному центрі.

"Однак я думаю, що занепокоєння викликає те, чого ми не знаємо. Якщо ви даєте його дитині, що розвивається - який ефект це матиме через 10 років? Ми не знаємо. Ми навіть не знаємо, скільки мелатоніну - це забагато, тому що такі дослідження просто не проводили", - додає він.