"Вчимо школярів міфам про Зеленського?" Чому новий підручник з історії викликав обурення

У соціальних мережах точиться дискусія навколо нового підручника історії України для 11 класу, а саме розділу сучасної історії про російсько-українську війну. Вчителі, батьки, громадські активісти критикують авторів за те, що події подаються у вигідному для влади світлі.

Також дописувачів турбує те, чи взагалі готові діти, які живуть в умовах війни, вивчати її, і як саме потрібно про це говорити зі школярами.

У видавництві "Ранок" відкидають будь-який політичний підтекст у перевиданому підручнику, а один із його авторів називає цей скандал спланованою інформаційною атакою.

ВВС Україна розбиралася, що саме обурило дописувачів.

Політика замість історії

Підручник з історії України, навколо якого точиться дискусія, є перевиданим виданням підручника тих самих авторів - Олександра Гісема, Олександра Мартинюка та Акіма Галімова, за яким діти вивчають історію у школах зараз. Він є одним із багатьох, що їх можуть обирати школи для навчання. Загалом навчальні посібники Гісема та співавторів є одними із найпопулярніших у навчальних закладах.

Щоб вчителі встигли ознайомитися і обрати підручники, за якими навчатимуть дітей з 1 вересня, видавці готують їх до друку заздалегідь і видають раніше, за пів року до початку навчання.

У доповненому виданні, навколо якого триває суперечка, події завершуються 2024 роком. Видання також має інше оформлення.

Саме у цих доданих матеріалах деякі з дописувачів побачили спроби затінити незручні для влади події 2022-2024 років, применшити роль одних діячів і підвищити – роль чинної влади.

"По - перше, історія ще не сказала своє слово про роль Зеленського, тому не варто поспішати. (…) Не варто впарювати політику замість історії і гратися в вибори. Бо це тупа передвиборча агітація, листівка, а не книжка", - обурюється у фейсбуку депутатка фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко.

Дістається авторам і за "велике будівництво" замість підготовки до війни, про яке у підручнику пишуть у позитивному контексті у той час, як впродовж усіх років війни лунає критика на адресу Володимира Зеленського.

"Підручник із культом": вчимо українських школярів міфам про Зеленського. Це підручник - не про історію. Це про майбутню кампанію. Це про "учітєлько, подивіться, як красиво зроблено". Це - буклет із політичного піару, в якому немає відповідей на питання, які справді турбують", - так жорстко охарактеризував книгу у фейсбуку дописувач Владислав Смірнов.

Чи не першою, хто почав дискусію у соцмережах, була молода вчителька історії Марія Воротило.

"У нас насправді між істориками є своєрідна домовленість - ми не обговорюємо професійно події, яким менш як п'ять років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об'єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними. А ще влада, яка керувала державою у 2020 році і далі - досі при владі", - додає викладачка.

За словами Марії Воротило, вона не розуміє, "за якими критеріями обирали, про що говорити, а про що - ні". І далі вона описує події, які закидають Володимиру Зеленському опоненти влади ще з 2022 року: про неготовність до війни, про спокій влади і запрошення на шашлики, про непроведену евакуацію людей з прикордонних територій.

Ми ознайомилися з розділом підручника, у якому йдеться про широкомасштабне вторгнення Росії.

Він побудований за хронологією подій і вміщує багато фактів про захист Києва, оборону Харкова, битву за південні області, оборону Маріуполя, міжнародну допомогу, біженців, примусове вивезення української громадян до Росії тощо. Там дійсно немає оцінок дій влади чи будь-кого іншого, висновків про помилки, про які кажуть політики та військові.

Відповідь видавництва і авторів

У міністерстві освіти та науки ВВС Україна сказали, що не планують коментарів у цій темі.

Водночас головна наглядової ради видавництва "Ранок" Віктор Круглов був здивований закидами і написав у фейсбук, що за майже 30 років роботи видавництва підручники завжди писали історики, а не політики, і "не було жодного випадку, коли хтось "згори" давав вказівки, що і як потрібно писати в навчальних матеріалах".

"Підручники саме нашого видавництва перед конкурсним вибором проходять ретельну перевірку: їх вивчають методисти та науковці, педагоги-практики випробовують на своїх уроках. Тільки після врахування всіх рекомендацій підручник бере участь у конкурсі, а там його - абсолютно відкрито - обирають вчителі на основі презентацій та електронних версій", - додає він.

У своїй офіційній позиції, опублікованій на своєму сайті, видавництво "Ранок" ще раз наголосило, що підручник, як і всі навчальні матеріали видавництва, "пройшов ретельну перевірку".

На думку видавництва, вивчати сучасні події, свідками яких є "є ми особисто", "не менш важливо, ніж розуміння попередніх епох".

Видавництво "Ранок" каже, що карти воєнних дій, детальні інфографіки та схеми, додаткові фото та факти "з'являться в підручниках пізніше".

"Як хтось правильно зауважив, це має бути тільки тоді, коли вся інформація буде опрацьована та систематизована істориками", - йдеться в їхній офіційній заяві.

Не шукати зради, де її немає, закликав також один з авторів підручника історії і автор популярного проєкту в ютубі "Реальна історія" Акім Галімов. Він вважає скандал з підручником "масштабною спланованою та очевидно замовною інформаційною атакою".

"Замовляйте підручник, подивіться його, потім можете дати оцінку. Коли даємо оцінку не читавши, стаємо обʼєктом маніпуляцій. Бо хтось вже зробив висновки за нас", - радить він.

Як розповідати про війну

І ще одна тема, яку обговорюють, - чи готові діти, навіть старшого віку, до вивчення у школі теми війни.

"Це дивна ситуація - обговорювати з дітьми події, учасниками яких були ці ж самі діти. Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022 році і бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими малюками, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують. Весь цей матеріал проходить по всіх їхніх тригерах. Мені з ними навіть 2014 обговорювати не просто, а тут - Буча 2022-го", - пише вчителька історії Марія Воротило.

"Багато хто і уявити не може, як складно сьогодні цим дітям, а особливо морально. Ви проводили якісь консультації з психологами, які працюють з нашими дітьми, радились? Ситуація неординарна тим, що все це, про що ви написали у цій книзі, відбувається досі. Діти травмовані, я це вам говорю з власного досвіду. І з власного досвіду я не впевнена, що нашим дітям це зараз треба", - звертається до освітян журналістка Оксана Тороп.

Однак Алім Галімов вважає, що треба.

"Я вважаю, що урок разом із вчителем - це якраз і є те безпечне середовище, де треба говорити. Але знову ж таки, це питання, про яке мають дискутувати історики, вчителі, МОН. Без емоцій, без маркування "зрада" -"не зрада", - каже він.