Путін все більше відривається від реальності: що про це пишуть на Заході

Схоже, реальність, у якій живе російський лідер Володимир Путін, все більше розходиться з тією, у якій опинилася Росія, таку картину змальовують одразу кілька західних видань.

Поки російська економіка слабшає, наступ на фронті сповільнюється, а всередині силової системи посилюються суперечності, Кремль і далі демонструє готовність воювати без жодних поступок.

Що Путін воліє не помічати

На думку аналітиків, Путін, як і раніше, налаштований домогтися своїх максималістських цілей в Україні, попри все гірші наслідки війни для самої Росії.

Як пише Financial Times, російський президент не готовий іти на компроміси, навіть якщо це зашкодить йому самому.

Московський політолог Андрій Колесников вважає, що публічні заяви Путіна вже перестають заспокоювати російське суспільство.

"Це звучить як мантра - ніби він намагається переконати самого себе, що все гаразд".

За словами експерта, небажання Кремля навіть обговорювати можливість припинення вогню свідчить про те, що змінювати курс Путін не збирається.

Водночас, додає Колесников, втома росіян від війни переросла в гнів, який не знаходить виходу.

"Люди виживають як можуть - і через перебої з інтернетом, і через паливну кризу", - каже він.

Попри це Кремль зробив незвичний крок, ще тісніше пов'язавши Путіна з владною партією. На з'їзді в неділю "Єдина Росія" вперше з 2007 року назвала себе "партією президента".

На думку автора книжки про російську провоєнну блогосферу Івана Філіппова, такий крок лише свідчить про те, наскільки Путін відірвався від реальності.

"Зараз 2026 рік. Фронт - це глухий кут і м'ясорубка, країна стоїть у чергах за бензином, ракети й безпілотники щодня вражають нафтопереробні заводи та оборонні підприємства, а Крим майже перетворився на острів. У таких умовах зробити Путіна обличчям найбільш непопулярної партії країни - рішення, яке могла ухвалити лише людина, що живе в паралельній реальності".

Про те, що наслідки війни вже неможливо ігнорувати, все частіше відкрито говорять і представники російської еліти.

Як повідомляє Moscow Times, голова "Сбербанку" Герман Греф закликав якнайшвидше припинити бойові дії. Він попередив, що російська економіка не зможе довго існувати в умовах настільки високих відсоткових ставок.

За його словами, обсяг інвестицій вже скоротився більш ніж на 14%. Ситуацію також погіршують проблеми на паливному ринку та наслідки українських ударів по енергетичній інфраструктурі.

Не підтверджує оптимістичних заяв Кремля й ситуація на фронті.

За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), за останній рік темпи російського наступу скоротилися майже у 16 разів.

Водночас ціна кожного нового просування стрімко зростає: якщо торік на один захоплений квадратний кілометр припадало близько 68 російських втрат, то тепер - майже 1300.

Аналітики вважають, що це свідчить про зростання ефективності українських ударів по російській логістиці та командних пунктах.

Що сильніший тиск, то жорсткіші заходи безпеки

Водночас у самому Кремлі все сильніше відчувається атмосфера загрози.

Як пише Telegraph, від початку повномасштабної війни Путін уже вчетверте збільшив штат Федеральної служби охорони, яка відповідає за його особисту безпеку.

За інформацією видання, людям з найближчого оточення президента заборонено користуватися мобільними телефонами, іншими пристроями з доступом до інтернету і навіть носити наручні годинники під час зустрічей з ним.

Європейські спецслужби пов'язують такі заходи як із загрозою українських далекобійних ударів, так і з побоюваннями можливого замаху чи спроби перевороту.

Тріщини всередині силової вертикалі

Війна посилює напруження не лише в суспільстві, а й усередині самої російської системи влади.

Як пише Fox News, від початку повномасштабної війни Росія втратила низку генералів унаслідок українських ударів, диверсій та бойових дій.

За словами джерела видання в європейській розвідці, ці втрати мають не лише військове, а й психологічне значення, адже підривають моральний дух російської армії.

"Путін розуміє, що втрата видатних російських генералів може вплинути на моральний дух у російській армії, який і без того низький", - сказало джерело.

Водночас ці втрати оголили давній конфлікт усередині російської силової системи.

За словами співрозмовника видання, військові вважають, що Федеральна служба безпеки (ФСБ) має відповідати за безпеку вищого командування, однак спецслужби не хочуть брати на себе цю відповідальність.

Російський опозиційний політик Максим Кац каже, що війна лише загострила це протиріччя.

Хоча армія стала ключовою для ведення війни, російська політична система, як і раніше, сприймає генералів як потенційну загрозу.

У результаті виникла парадоксальна ситуація: Кремлю потрібні досвідчені командири для продовження війни, але силова вертикаль не готова забезпечити їм належний захист.

Путін втрачає простір для маневру

Усе це, на думку західних аналітиків, поступово змінює і становище самого Володимира Путіна.

В інтерв'ю The Hill колишній міністр оборони США Леон Панетта заявив, що українські удари безпілотниками по території Росії поставили російського президента у складне становище.

"Зараз очевидно, що Путін загнаний у кут і не зовсім розуміє, що робити", — каже Панетта.

На його думку, найкращим виходом для російського лідера було б погодитися на припинення вогню. Водночас, зважаючи на підхід Путіна, очікувати такого кроку навряд чи варто.

Панетта також наголосив, що подальша військова підтримка України залишається одним з ключових чинників розвитку подій.

"Путін не переможе за жодних обставин. Президенту Трампу було б мудро стати на бік того, хто переможе у цій війні. І це - Україна".