"Тривожна тенденція". Психолог - про останні самогубства у Києві та про те, що робити батькам

9 жовтня вранці поліція Києва повідомила про смерть двох дівчат 17 і 18 років, які, як вважають правоохоронці, вкоротили собі віку.

За останній час це вже третій випадок підліткових самогубств у столиці, які сталися за схожих обставин.

Чи повʼязують їх у поліції? І що кажуть психологи?

Що сталося?

Близько десятої ранку у понеділок на вулиці Оноре де Бальзака у Деснянському районі столиці виявили тіла двох дівчат.

Обидві дівчинки – місцеві жительки, 2006 і 2005 років народження, розповіли BBC у поліції. Слідчі розпочали кримінальне провадження з позначкою “самогубство”.

Лише за понад місяць це вже третій схожий випадок у Києві.

Тиждень тому у Дніпровському районі загинули двоє підлітків, також 2005 і 2006 років народження. Поліція встановила, що вони були братом і сестрою. Підлітки зняли декілька відео про те, що збираються накласти на себе руки, і виклали їх на своєму каналі у телеграмі.

У серпні двоє 12-річних дівчат загинули у Дарницькому районі Києва. За версією поліції, причиною трагедії також було самогубство.

У поліції поки не коментують, чи повʼязані ці три історії між собою. Правоохоронці пояснили BBC, що це має встановити слідство.

Водночаc у фонді “Голоси дітей”, який надає безкоштовну психологічну допомогу дітям і родинам та охоплює 14 міст України, кажуть, що останнім часом звернень до них, повʼязаних із думками про самогубство, побільшало.

"Один із найпопулярніших запитів серед підлітків до нас зараз - це звернення, повʼязані із думками про самоушкодження", - каже психологиня центру, кандидатка психологічних наук Олена Лісова.

Психологи фонду, які працюють на гарячій лінії допомоги, розповідають, що найпоширеніші скарги серед підлітків останнім часом - це думки про самоушкодження, депресивні розлади, розлади харчової поведінки.

Тривожна тенденція?

Олена Лісова вважає тривожною тенденцією кілька схожих підліткових самогубств за такий короткий час у Києві.

"Підлітки дуже чутливі до поведінки своїх однолітків", - каже фахівчиня. Вона додає, що у мережі дуже багато інформації про ці випадки.

Це створює для підлітків привід для наслідування, насамперед якщо вони стежили за цими людьми у соцмережах та вважали їх своїми кумирами.

Вплив війни

Війна безумовно вплинула на психічний стан і підлітків, і дорослих, каже Лісова. Але підлітки як дуже чутлива категорія людей переживають ці події гостріше.

Тиск негативних факторів на психологічне здоровʼя підлітків однозначно зріс.

Діти можуть не отримувати достатньо соціальної підтримки в умовах війни. Вони могли втратити друзів через переїзди і можуть почуватися самотніми.

"Соціальна ізоляція підсилює кризові процеси зростання і може стати каталізатором до суїцидальної поведінки", - каже психологиня.

Водночас вона додає, що через війну складно вести чітку статистику, яка б точно показала, що кількість самогубств збільшилась.

Крім того, як зазначають багато фахівців, самогубства серед підлітків зумовлені насамперед їхнім внутрішнім станом, проблемами, які повʼязані зі зростанням, становленням їхньої особистості.

Чому вони це роблять?

Психотерапевтка Тіна Берадзе пояснювала BBC Україна, чому саме у підлітковому віці зростає ризик самогубств.

З 11-12 років у дітей змінюються бажання, інтереси, поведінка, трансформується їхній внутрішній світ.

Підліткам складно пристосуватися до змін свого тіла і гормонального фону.

Різноманітні фізичні, емоційні і соціальні зміни - жорстоке поводження, життя у бідності, погане виховання і погана освіта - роблять їх вразливими перед психічними проблемами.

Підлітки хочуть відрізнятися, намагаються себе ідентифікувати в житті, але суспільство і батьки постійно карають їх за це - вони дають абсолютно суперечливі сигнали: "Будь собою, але тільки не геєм, репером, товстим чи неслухняним", каже фахівчиня.

Головним ризиком для психічного здоров'я підлітка залишається насильство, наголошує Берадзе.

Це не тільки жорсткі методи виховання, знущання з боку однолітків і соціально-економічні проблеми. Величезної шкоди дитині завдає психологічне насильство вдома і в суспільстві, де репресивні традиції минулого століття нікуди не зникли.

"Можна відучити батьків бити дітей, але дуже складно відучити від емоційного та інтелектуального знущання з дітей, з метою зробити з дитини людину за своїм образом і подобою", - зазначає психотерапевтка.

Тривожні знаки

Головне, що має насторожити дорослих, це різка зміна у поведінці дитини, каже Олена Лісова. Раптом дитина стає не схожою сама на себе і робить таке, чого ніколи не робила.

Важливо розпитати підлітка про ці зміни, але не з тривогою, а з інтересом до того, що відбувається у його чи її житті.

Тривожною зміною може бути те, що дитина раптом припиняє займатися улюбленою справою, яка приносила їй явне задоволення.

Дорослим потрібно насторожитися, якщо у підлітка часто змінюється настрій, він чи вона стали дратівливими, у них зʼявилися дивні "справи" і підозрілі нові знайомі, звертає увагу Берадзе.

Найбільш небезпечними є ознаки того, що дитина приймає наркотичні речовини, додає Лісова.

Вона нагадує, що психоактивні речовини нерідко стають каталізатором самогубства. Діти, можливо, не зробили б цей крок, якби були у тверезому стані свідомості. І можливо вибрали б інший спосіб вирішити ситуацію.

Має насторожити, якщо підліток починає активно завершувати свої справи, наче до чогось готується, віддає борги і дарує свої речі, особливо цінні.

"Загалом підлітки дають знати про те, що вони мають суїцидальні думки", - каже психологиня.

Дорослі, якщо вони дійсно хочуть померти, зазвичай приховують свої наміри.

Але у ситуації з підлітками частіше йдеться не про смерть, а про якийсь протест, чи заклик про допомогу, чи спробу припинити ситуацію, від якої підліток страждає.

Дитина подає сигнали. Це можуть бути розмови, в яких смерть подається як хороший варіант розвʼязати проблему.

Що робити

Перше, що варто зробити батькам, це спробувати поговорити зі своєю дитиною, хоча це може бути непросто, визнає психолог Олена Лісова.

Але як вести таку розмову?

Варто найперше сказати про своє хвилювання, радить фахівчиня.

Почніть із фактів і скажіть, наприклад, "я помітила, що ти якійсь змучений останнім часом", або "я побачила, що ти останнім часом багато спиш", або "ти нічого на їси".

Далі сказати про свої почуття - "мене це дуже хвилює", "я хвилююсь про твоє здоровʼя, про твій стан, розкажи, будь ласка, що відбувається".

Якщо підліток від такої бесіди відбивається, але ми бачимо, що йому справді погано, варто прямо запропонувати йому психологічну допомогу.

Ви можете сказати, приміром, "ми можемо з тобою разом пошукати людину, з якою ти зможеш поговорити".

Що точно не робити

У жодному випадку не можна знецінювати почуття дитини, нехтувати ними, каже Олена Лісова.

Але водночас потрібно знайти здоровий баланс між інтересом і контролем.

Не варто звинувачувати й критикувати, казати, що ж ти робиш зі своїм життям. Але потрібно визнати почуття дитини саме такими, які вони є, сказати, що вони цілком нормальні.

Якщо ви обговорюєте з дитиною випадок самогубства, про який розповіли у ЗМІ, важливо не засуджувати тих людей і їхні вчинки, каже Лісова.

"Треба зробити акцент на цінності життя і на тому, що ми можемо його влаштувати так, як нам хочеться", - радить психологиня.

Дисклеймер. Стаття не може замінити консультацію психолога чи будь-якого іншого спеціаліста. Якщо у вас виникають питання, пов'язані зі здоров'ям або безпекою ваших дітей, завжди консультуйтеся з лікарем.