"Ізолювати Крим". Як Україна посилює блокаду окупованого півострова

Після удару українського безпілотника по швидкісному потягу № 68 Москва-Сімферополь плановий рух пасажирських поїздів у окупованому Криму зупинили.

Безпілотник вразив локомотив 7 червня. У результаті загинув помічник машиніста, машиніст тепловоза отримав поранення, пасажири не постраждали.

Офіційно в Україні цей удар не коментували, інформація про нього надійшла тільки з російських джерел.

У Кремлі заявили, що удар по потягу в Криму "суттєво ускладнює" спроби мирних перемовин.

Сама Росія давно і цілеспрямовано нищить українську залізницю та пасажирські потяги, намагаючись знищити логістику. Десятки працівників залізниці та пасажирів загинули у численних атаках шахедів на потяги не тільки у прифронтових регіонах, а й у далекому тилу.

Через постійні атаки шахедів в Україні постійно зупиняють потяги просто у полях і евакуюють пасажирів, щоб уникнути жертв. Таку процедуру під час нальотів російських дронів неодноразово проходили журналісти ВВС в Україні.

Український удар по потягу став черговим етапом кампанії, задум якої, якщо судити з логіки подій, у тому, щоб ізолювати півострів, завдаючи ударів по логістиці.

ЗСУ атакує цілі на окупованому Кримському півострові та в'їзді до нього послідовно і системно. Українські дрони б'ють по об'єктах ППО, автодорогах, транспортних вузлах, а ось тепер трапився і удар по залізниці.

Того ж дня, коли під удар потрапив потяг, український дрон вразив автомобільний міст через Чонгарську протоку, що з'єднує Крим із окупованою частиною Херсонської області. У результаті автомобілі направили на об'їзд на інше шосе, що веде на півострів через Армянськ.

Удари по кримській логістиці та дорогах в інших окупованих українських областях, які ведуть на півострів, поглиблюють паливну кризу, яка особливо гостро відчувається у Криму.

Ще минулого тижня на півострові повністю призупинили вільний продаж бензину.

Морські "пороми"

Українські військові послідовно ускладнюють доступ на півострів з моря, повітря і суходолом.

Від самого початку повномасштабної війни цілями ударів українських військових були російські десантні кораблі. Спочатку Україна побоювалася їх через можливість висадки десанту, але коли війна перейшла в іншу фазу літом 2022 року, великі десантні кораблі стали транспортом для перевезення військових вантажів.

Вони фактично перетворилися на морські пороми.

У результаті українські сили потопили три бойові десантні кораблі - "Саратов", "Новочеркаськ" та "Цезарь Кунніков", сильно пошкодили "Мінськ" і "Оленогорський горняк". У квітні СБУ повідомила про удари по БДК "Ямал" і "Ніколай Фільченков".

Всього у Чорному морі з початку вторгнення було 13 десантних кораблів із кількох флотів.

Українські морські безекіпажні катери сильно ускладнили ситуацію у Чорному морі біля берегів Криму, змусивши Чорноморський флот передислокувати свої основні сили в Новоросійськ.

Удари по морському транспорту тривають. Тільки в червні під удар потрапив один суховантаж у Бердянську та два в Маріуполі. 6 червня зазнав атаки маріупольський порт.

Небо над Кримом

Найважливішою частиною цієї кампанії стали системні удари по протиповітряній обороні півострова. Це логічно, тому що вона заважає широко застосовувати безпілотники.

У середині березня кореспондент ВВС News Україна Олег Черниш писав, що тільки за зиму і початок весни Росія втратила, за оцінками української сторони, майже 80 засобів ППО. Багато із них - в Криму.

Великий російський провоєнний телеграм-канал "Военный осведомитель" тоді писав, що російська протиповітряна оборона на півострові може колапсувати вже протягом 2026 року, тобто почне "витягувати" засоби ППО з інших регіонів.

Для атак по Криму українці в основному використовують широку лінійку дронів, важливу частину яких складають безпілотники класу middle strike із дальністю приблизно в 200 кілометрів. Така дальність дозволяє діставати центральні райони Криму.

Цими та іншими дронами керують за допомогою супутникового зв'язку, оскільки Starlink діє на території України, а значить і в окупованому Криму. Такі БПЛА невразливі для російського РЕБ і можуть летіти по складній траєкторії до цілі, оскільки оператори керують ними в режимі онлайн.

Однак на ситуацію в Криму впливає і логістика в окупованих Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях - через них проходять автомобільні дороги, які пов'язують Крим із територією Росії. Російська армія використовує ці дороги, щоб оснащувати військових в південній частині фронту, ними також рухаються вантажні перевезення в Крим.

У цих районах Україна почала кампанію із враження цілей в радіусі від 20 до 300 кілометрів, включаючи військові склади, командні пункти, транспортні вузли, ракетні комплекси, радіолокаційні системи і системи ППО, а також окремі автомобілі.

І ці удари тривають. У ніч на 7 червня українські Сили спеціальних операцій заявили, що завдали удару по нафтобазі в поселенні Єди-Кую (Леніно) під Феодосією. Вони опублікували відеопідтвердження удару, пожежу на цьому місті зафіксував також сервіс NASA FIRMS.

Залізниця

Залізниця життєво необхідна для постачання Криму.

Товарні потяги можуть перевезти багато вантажів, як військових, так і цивільних. Повністю замінити її автотранспортом неможливо - важкі фури на це не здатні.

Але залізниця має серйозні недоліки, головний із яких - її вразливість, яка проявилася 7 червня. Потяг можна зупинити дроном точно так само, як і вантажний автомобіль. А оскільки потягів проходить значно менше, то й удари по них можна зробити більш масованими.

Аварії на залізниці важче усувати, а кожен потяг, що зупинився, порушує графік для багатьох інших.

При цьому російська армія традиційно логістично прив'язана до цього виду транспорту. Порушення роботи залізниці помітно вплине на боєздатність сил у будь-якому регіоні, який пов'язаний із рештою території цим транспортом.

Крим - саме така територія. Окупований півострів критично залежний від залізниці, оскільки він загалом з'єднується із материком тільки в двох місцях - через сухопутний перешийок і міст в Керчі.

Через обидва ці місця прокладені залізничні колії. Основний потік вантажів і пасажирів по залізниці прибуває в Крим через міст.

Дорогу через Перекоп якщо і використовують, то вкрай мало - вона розташована надто близько до лінії фронту.

У 2023 році в Росії оголосили про початок будівництва нової дороги від Ростова-на-Дону через Маріуполь і Бердянськ до Чонгара і далі до Джанкоя - великого вузлового центру Криму. Судячи із публікацій в російських новинних агентствах, в неї дійсно вкладають гроші, але до кінця її недобудували.

Втім, зі збільшенням дальності українських дронів під ударом опиняється і ця дорога, і станція Джанкой.

Цей залізничний вузол - ще одне слабке місце в кримській логістиці. Через нього проходять залізничні гілки, які з'єднують дві лінії Перекопа, Керч, Феодосію, Сімферополь, Євпаторію і Севастополь, тобто головні міста центру і заходу півострова.

Тому можна припустити, що якщо ЗСУ почнуть системно і послідовно атакувати залізничний транспорт, вузлова станція також може опинитися під ударами.

Чи вдасться відрізати Крим

Російські провоєнні блогери доволі гостро реагують на удари українських дронів середньої дальності по дорогах, які ведуть в Крим через перешийок.

"Загалом трапилося те, що багато хто із людей, залучених до процесу, і так розуміли. Противник послідовно реалізує план із транспортної ізоляції Криму", - пише z-военкор Живов.

На його думку, план ЗСУ - послідовно спрямовувати транспортні потоки через Керченський міст, щоб потім можна було відрізати їх разом, вдаривши по ньому.

"Це серйозно ускладнює як військову, так і цивільну логістику: виникають перебої із постачанням, проблеми з паливом, в Криму ситуація із ним вкрай важка, попри зусилля регіону", - пише канал "Два майора".

Але ситуація на півострові навряд залежить тільки від ударів по вантажівках на трасі в Крим. Самі по собі ці удари не змогли би сильно змінити ситуацію на цілому півострові.

Відстань до траси від лінії фронту складає більш ніж 100 кілометрів, а для того, щоб перерізати трасу, чи, як кажуть, "взяти її під вогневий контроль", треба значно більше дронів, ніж зараз використовує ЗСУ.

Це також не може саме по собі змінити ситуацію на фронті, вважає голова Conflict Intelligence Team Руслан Левієв, який заявив у зведенні 5 червня, що "це серйозна проблема для російських збройних сил, але не критична".

Проте вплив на Крим з боку України системний та комплексний. Тобто всі різні удари об'єднані одним задумом і переслідують одну ціль.

Російській армії доводиться мати справу з різними викликами в різних місцях, у повітрі, на морі, на автомобільних і залізних дорогах, захищати нафтосховища, бази, об'єкти ППО, порти, і тепер, очевидно, ще і залізницю.