Російський рубль обвалився нижче 100 за долар. Як це вплине на міць РФ

Рубль почав тиждень із нового падіння: курс долара вранці в понеділок перевищив 100 рублів, а євро - понад 110 руб. Це відбувається попри спроби російського Центробанку підтримати курс національної валюти.

Водночас Кремль критикує Центробанк за надто м'яку політику. Що ж відбувається з російською валютою, як це вплине на життя росіян і міцність економіки РФ в умовах війни проти України?

Рубль падає кілька місяців поспіль. У понеділок він оновив чергову "психологічну позначку": вдень долар коштував дорожче 101 руб., а євро - дорожче 111 руб.

Російські аналітики почали обережно писати про історичний рекорд: "жорсткий тренд ослаблення нацвалюти, по суті, не припиняється вже 14 місяців". До цього падіння валюти було різким, але досить короткостроковим.

Тільки з початку серпня долар та євро зміцнилися приблизно на 10% до рубля - але це довгостроковий тренд, і рубль, по суті, дешевшає з початку року. Порівняно з початком січня долар зміцнився на понад 40%, а євро - приблизно на 45%. Агентство Блумберг називає рубль найгіршою валютою серед країн, що розвиваються.

Російські чиновники вже починають шукати винних у ситуації, що склалася.

"Основне джерело ослаблення рубля і прискорення інфляції - м'яка грошово-кредитна політика", - написав помічник президента РФ Максим Орєшкін у своїй колонці, опублікованій на сайті держагентства ТАСС. Орєшкіна ще до війни ЗМІ називали фаворитом президента Володимира Путіна. Нині він є одним із близьких до нього економістів.

У своїй колонці чиновник пише, що ЦБ має всі інструменти, щоб нормалізувати ситуацію. "В інтересах російської економіки - сильний рубль", - запевняє чиновник.

Водночас Центробанк заявляє, що загрози фінансовій стабільності наразі немає.

Чому падає рубль?

Критика Кремля не цілком справедлива. Орєшкін пояснює слабкість рубля надто м'якими грошово-кредитними умовами: швидко зростає кредитування, в економіці багато вільних рублів.

Ще на початку року, коли економічне зростання було досить хитким, російська влада, як писало агентство Bloomberg, чинила тиск на ЦБ зі зворотним посилом: вони чекали на більш оптимістичні прогнози і на м'якшу грошову політику.

Нині ситуація інша - російська економіка справді зростає. Орєшкін малює вкрай позитивну картину: "Головна зміна останнього року - збільшення інвестицій підприємств у створення нових технологічних рішень, наукових потужностей та навчання кадрів. Ці тренди активно підтримуються урядом та регіональною владою".

Однією з причин цього стали активні бюджетні витрати - вони, на думку Орешкіна, ризиків макроекономічної стабільності не становлять. Водночас у російському ЦБ уже почали говорити про ризики перегріву економіки - саме через бюджетні витрати.

Та й економісти кажуть, що однією з причин падіння рубля стала м'якість не лише грошової, а й бюджетної політики - по суті, в російській економіці справді забагато рублів. Економіст Дмитро Польовий додає, наприклад, що багато кредитів під низькі ставки видали саме з бюджету.

Також рубль ще й не дуже затребуваний. На покриття витрат імпорту потрібна валюта. Багато компаній та населення воліють зберігати гроші також у валюті - таким чином вони захищають накопичення не лише від коливань рубля, а й від політичних ризиків. Аналітики частково пов'язували ослаблення рубля на початку липня з наслідками заколоту Євгена Пригожина.

Ще один чинник - це експортери, яким дозволили тримати свої прибутки на зарубіжних рахунках. Аналітики вказують на те, що у рублі вони ці гроші переказувати не поспішають.

І якщо рублів в економіці багато, валюти мало. Її основне джерело зараз – це надходження від експорту нафти та газу, які серйозно впали.

Все це разом – обмежена пропозиція валюти, дешеві кредити, великі витрати бюджету та низький попит на рублі – і формує дуже м'які умови в економіці, через які рубль і падає.

Український економіст і радник президента Олег Устенко в коментарі телемарафону нагадав, що загалом з початку року російський рубль втратив від своєї вартості 40%. А це, на його думку, означає, що приблизно на 4-6% збільшився рівень інфляції в РФ.

І подальше знецінення рубля посилюватиме інфляцію.

“Споживчий кошик росіянина нехай і не повністю, але достатньо залежить і від імпорту. Звичайно, й імпорт зараз обмежений в Росії. Але все одно, навіть якщо ми думаємо з приводу імпорту з того ж Китаю, я дивлюсь по цінах на автомобілі, на більш такі тривалі продукти використання у Росії, скажімо, пральні машинки. Те, що називається “товари більш тривалого використання”. Ціна фіксується не у рублях, а у доларах”, – каже він.

Устенко вважає, що приблизно 10-15% споживчого кошику залежить від імпортних цін.

Ще одним із наслідків здешевшання рубля, на його думку, є й те, що заощадження простих росіян суттєво зменшилися, якщо рахувати це у валютному еквіваленті.

Аналіз

Тео Леггетт

Міжнародний бізнес-кореспондент ВВС

Курс рубля невпинно падає вже кілька місяців. Рік тому за долар США можна було купити 60 рублів. Тепер - 100.

То що ж відбувається? Безпосередньою причиною є послаблення економічного фону.

Уряд витрачає більше, ніж заробляє, частково через військові витрати, а санкції продовжують завдавати шкоди.

Вартість російського експорту впала. Частково це пов’язано з обмеженням міжнародної ціни на продаж нафти та відмовою європейських країн від російського газу.

Водночас зріс імпорт із таких країн, як Китай і Туреччина. Але рубль не є популярною формою оплати, а твердої валюти мало.

Звичайно, таке вже відбувалося й раніше. Вартість рубля різко впала в перші дні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну - якийсь час він торгувався на рівні 126 за долар.

Потім вона швидко зростала – оскільки центральний банк підвищив процентні ставки, уряд обмежив зняття валюти та перекази грошей за кордон, а ціни на енергоносії різко зросли.

Зараз є ознаки подальшого втручання – центральний банк перебуває під сильним політичним тиском, щоб знову підвищити ставки.

Чи намагається ЦБ допомогти рублю?

Минулого тижня Центральний банк Росії спробував підтримати рубль: регулятор заморозив до кінця року купівлю валюти за бюджетним правилом.

До цього ЦБ проводив на ринку два паралельні види операцій: він купував або продавав валюту для міністерства фінансів у рамках бюджетного правила, а також у рамках інвестицій Фонду національного добробуту.

Другий тип закупівель з'явився в середині липня - саме в черговий період швидкого падіння рубля. У день ЦБ з цього типу операцій продає валюти на 2,3 млрд рублів. І це якраз невеликий фактор підтримки рубля.

А ось із першим типом операцій є проблема. Бюджетне правило перед війною було важливим механізмом. Воно виконувало насправді дві ролі. По-перше, допомагало поповнювати резерви. По-друге, по суті відв'язувало рубль від нафтових цін: якщо вони падали, то рубль не падав слідом, і навпаки. У війну спочатку бюджетне правило заморозили, а потім воно почало працювати інакше.

Тепер воно прив'язане до рублевих доходів бюджету, а чим вони вищі, тим слабший рубль. У серпні російський мінфін фактично мав розпочати купівлю валюти - і це мало послабити рубль ще сильніше. І ще більше збільшити витрати бюджету, щоб потім мінфін почав ще більше купувати валюти. Економісти називали це однією з причин падіння рубля минулого тижня.

ЦБ фактично усунув цю помилку і дав можливість мінфіну та уряду скоригувати роботу бюджетного правила - до кінця року Центробанк лише продаватиме валюту.

Крім того, ЦБ вже почав цикл підвищення ставок, що в будь-якому випадку прибере певну кількість рублів з ринку і через якийсь час призведе до зміцнення рубля.

Що буде далі?

Економісти вже давно попереджали, що серпень навряд чи буде спокійним для рубля. Основна причина у тому, що гравців на ринку дуже мало, як і грошей. Обсяги торгів загалом знизилися після початку війни – просто іноземці з ринку пішли. А у серпні ті інвестори, що залишилися, традиційно роз'їжджаються у відпустки.

Чим менше гравців та грошей на ринку, тим більше валюта реагує на зовнішні події чи будь-які фінансові потоки, наприклад, якісь угоди.

Восени рубль має стати менш волатильним: інвестори повернуться з відпусток, ЦБ продовжить підвищувати ставки - ефект від цього буде помітний із певною затримкою. Та й витрати бюджету, судячи з оперативних даних, у липні знижувалися.

У банку БКС склали список заходів, якими може скористатися Центробанк, щоб підштовхнути рубль до зміцнення. Серед них, наприклад, запровадження нових обмежень для експортерів, які змусили б зберігати виручку всередині країни.

Експерти загалом вважають рубль зараз надто дешевим - так бачить ситуацію не лише Максим Орєшкін.

"До кінця місяця ми, як і раніше, чекаємо відновлення рубля до 95 за долар, враховуючи великий обсяг майбутніх податкових платежів, які вимагатимуть значних продажів валюти експортерами", — прогнозують у "Сбербанку". Більш довгостроковий прогноз банку - 85 рублів за долар до кінця року.

В Україні ж експерти розмірковують, чи зможе ситуація з курсом рубля похитнути позиції керівниці Центробанку Росії Ельвіри Набіулліної. Якій, як вважають багато експертів, Росія завдячує стабільністю фінансової системи в умовах війни проти України.