"Податок на ОLХ" ухвалили. Що чекає тих, хто продає чи купує на торгівельних платформах

Верховна Рада ухвалила закон про податок на онлайн-продажі товарів і надання послуг в інтернеті, чи як його ще називають - "податок на OLX". Це сталося після протестів і дискусій навколо змісту цього документа, які тривали понад пів року.

"За" проголосував 241 депутат. Жодного голосу за нього не дали опозиційні фракції "Батьківщина" та "Європейська солідарність".

Раніше проєкт закону не мав достатньої підтримки у сесійній залі, оскільки частина депутатів вважала, що податок може стати додатковим тиском на продавців, серед яких тисячі простих громадян, для яких торгівля не є основним видом діяльності.

Також лунали прогнози, що стягнення податку призведе до підвищення цін на послуги й товари в інтернеті.

Але документ є одним із тих, від якого залежить надання коштів Міжнародного валютного фонду для фінансування держбюджету.

Зрештою до цього законопроєкту за останні місяці внесли суттєві зміни і саме це, як виглядає, стало причиною, через яку депутати підтримали його в остаточній редакції.

Документ ще має підписати президент.

Що чекає продавців на цифрових платформах

Суть закону про оподаткування цифрових платформ полягає у тому, що OLX, Rozetka, Prom, Kabanchik, Uber та інші інтернет-платформи автоматично стягуватимуть податок із доходів із продавців чи надавачів послуг на цих платформах, і звітуватимуть про них перед Державною податковою службою.

"В Україні ще до повномасштабної війни було близько мільйона людей, які неофіційно працювали не як наймані працівники - кур'єрами, таксистами, надавали послуги через якогось "Кабанчика" чи інші платформи, торгували через той самий OLX, не зареєструвавшись як підприємці", - розповідав ВВС News Україна старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, який брав участь у підготовці урядового проєкту про "податок на OLX".

"З одного боку, це нормальна діяльність, але з іншого - було б добре, аби з доходів вони сплачували хоча б якісь податки", - наголошував він.

Закон встановлює, що усі маркетплейси стягуватимуть з продавців на своїх платформах 10% податку, який складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.

Фактично, маркетплейси стануть податковими агентами, самостійно стягуватимуть податки і звітуватимуть про їхню діяльність перед податківцями.

Головна претензія до проєкту закону, через яку його довго не могли ухвалити, полягала у тому, що податки мали стягувати з усіх продавців на маркетплейсах.

Однак в остаточній редакції передбачається, що з тих, хто продає на цих платформах особисті, вживані речі й не займається продажами регулярно, податок стягуватиметься лише тоді, коли вони продадуть за рік товарів на суму 2000 євро, або проведуть за цей час 30 операцій з продажу.

Підприємці, які вже офіційно зареєстровані як ФОП і торгують через маркетплейси, працюватимуть без змін, з них не стягуватимуть 10% податку, оскільки ФОП сплачують їх самостійно, за своїми стандартними ставками.

Отже, навряд чи слід чекати підвищення цін на вживані, особисті речі чи ті, що їх продають ФОПи.

Однак закон має вивести з тіні й примусити платити податки тих, хто досі цього не робив. А це означає, що такі продавці чи надавачі послуг можуть закласти у ціну ті 10%, які вони сплачуватимуть як податок.

Законопроєкт передбачає можливість блокувати сайти та додатки тих платформ - як українських так і іноземних - які відмовлятимуться співпрацювати з податковими органами і не надаватимуть звіти про свою діяльність.

Чому раніше протестували маркетплейси та опозиція

"Люди продають свої останні вживані речі через платформу OLX. Скажіть, будь ласка, у нас це що, останній ресурс держави? У країні, що воює, де понад 80% людей живе за межею бідності, давайте, обкладіть найбідніших оцими податками", - заявляла лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, назвавши такі наміри "фігнею" і "останнім рівнем геноциду".

Такі заяви лунали впродовж останніх місяців під час попередніх обговорень законопроєкту.

В OLX твердили, що продавці можуть піти з безпечних платформ і продавати речі через соцмережі чи особисті зустрічі, а це підвищить ризики шахрайства. Крім того, продавці, ймовірно, закладатимуть податкові витрати у вартість товарів, а це може призвести до їх подорожчання.

Однак суттєві правки у законопроєкті саме на захист простих продавців, а не тих, хто ухилявся від оподаткування, користуючись торгівельними платформами, як виглядає, змінили ставлення до документа.

На відміну від торгівельних платформ, такі оператори з надання послуг як Uklon, Bolt, Uber і Glovo з самого початку підтримували ухвалення закону про цифрові платформи, хоч і висловлювали до нього певні зауваження. Вони наголошували, що є прихильниками "прозорого регулювання доходів та гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами".

Окрім того, як запевняв голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ухвалення закону підтримували бізнесові асоціації.

Під час голосування він заявив, що за рахунок цього податку до бюджету надходитиме близько 20 млрд гривень щороку.

Як каже економіст Володимир Дубровський, закон орієнтований передусім на тих, хто працював як підприємець, отримував прибутки від продажів, але податки не платив.

"Приховувати ці доходи і нічого з них не сплачувати вже не вийде", - підсумовує він.

До кінця 2026 року триватиме технічна підготовка до переведення маркетплейсів на нові умови. Жодні податки з користувачів платформ не стягуватимуться.

Якщо президент підпише документ, то утримання податку розпочнеться з 1 січня 2027 року.